Путін та Байден проведуть переговори. Тема – загроза російського вторгнення в Україну
Президенти Росії та США Володимир Путін та Джо Байден у вівторок проведуть по відеозв'язку перші з червня переговори, на яких, як анонсував Білий дім, однією з ключових стане тема можливого російського вторгнення в Україну.
Про можливість нової великої війни у Східній Європі останні два місяці говорили (через ЗМІ) американські спецслужби, яким згодом вдалося переконати у реальності цієї загрози й своїх європейських союзників.
Але чи зможуть два президенти знайти точки компромісу, щоб про велике вторгнення перестали говорити по обидва боки Атлантики, поки що залишається великим питанням.
І Байден, і Путін за кілька днів до переговорів чітко позначили свої цілі. Але поки що ці позиції виглядають скоріше як діаметрально протилежні.
Президент Росії 1 грудня на церемонії вручення вірчих грамот послам у Кремлі заявив: "Перед нашою дипломатією зараз стоїть першочергове завдання - добиватися надання сильних, надійних та довгострокових гарантій безпеки. У діалозі зі США та їхніми союзниками наполягатимемо на виробленні конкретних домовленостей, що виключають будь-які подальші просування НАТО на схід і розміщення загрозливих для нас систем зброї в безпосередній близькості від території Росії".
Байден і Путін востаннє проводили переговори у червні цього року - вони пройшли у очній формі в ЖеневіЯк Путін вже неодноразово заявляв, хоча зараз на порядку денному і не стоїть питання про приєднання України до НАТО, Москва розглядає "воєнне освоєння" території сусідньої держави країнами альянсу як неприпустиму для себе "червону лінію".
А західні союзники України на тлі повідомлень про військове вторгнення Росії нарощують постачання військової допомоги Києву, і тим самим цю "червону лінію", з точки зору Кремля, перетинають.
Президент Байден на брифінгу 3 грудня дав зрозуміти, що опрацьовує цілий перелік кроків та заходів, які зроблять для Росії вторгнення до сусідньої країни надто дорогим.
"Я постійно підтримую контакт з нашими союзниками в Європі, з українцями. Зараз я складаю те, що, як я вважаю, стане найбільш всеосяжним і значущим набором ініціатив, спрямованих на те, щоб зробити для Путіна дуже важким те, що він, як побоюються люди, може зробити", - сказав він.
"Війна" у медіа
Тема можливого російського вторгнення на територію України з'явилася в американських ЗМІ у жовтні - і відтоді майже щотижня різні видання з посиланням на джерела в американському розвідувальному співтоваристві писали про агресивні плани Кремля.
Спочатку про перекидання російських військ до кордону повідомила газета Washington Post, через пару днів супутникові знімки військ, що перекидаються, опублікувало вже видання Politico, агентство "Блумберг" повідомило про наймасштабніший з радянських часів виклик резервістів, який нібито проводиться в Росії.
Але доказів того, що щось таке відбувалося насправді, ніхто з журналістів знайти так і не зміг.
Пропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Примітно, що перші кілька тижнів, поки тема можливої війни жила лише в американських ЗМІ, офіційні особи в Києві не поспішали робити якихось тривожних заяв, наголошуючи, що вони не бачать біля своїх кордонів нічого особливого порівняно з 2016 чи 2018 роком.
Але коли про небезпеку можливого вторгнення почали говорити вже не лише журналісти, а й чи не в щоденному режимі державний секретар Ентоні Блінкен, позиція України змінилася.
Чи не всі високопоставлені українські силовики побували з візитами у Вашингтоні, після чого керівництво України почало говорити про те, що воно також стурбоване можливими агресивними планами Кремля.
Остаточно стало зрозуміло, що США серйозно вірять у можливість швидкої великої війни і мають намір активно вести переговори з Москвою з цього приводу, коли до Росії з візитом, який не анонсувався заздалегідь, прилетів директор ЦРУ Вільям Бернс.
Непроста дискусія з українського питання сталася 1 грудня між Блінкеном і російським міністром закордонних справ Сергієм Лавровим під час їхніх переговорів у Стокгольмі.
Як стверджує Bloomberg, на неформальній вечері після переговорів Лавров у черговий раз заявив про те, що у Києві в 2014 році стався державний переворот, а держсекретар нагадав йому у відповідь, що перевороту передував розстріл майже ста людей силовиками, вірними Віктору Януковичу.
При цьому, як писала 6 грудня британська Financial Times, багато європейських союзників США спочатку також з недовірою поставилися до перших публікацій про агресивні плани Росії щодо України.
"Багато союзників не були переконані в тому, що відбуваються серйозні речі, - сказав один зі співрозмовників газети. - Ми були здивовані цією різницею в розвідданих - як і чому США бачили те, чого ми не бачимо".
За даними видання, Вашингтону довелося піти на надзвичайно широке розкриття даних розвідки, щоб переконати союзників у Європі, що загроза реально існує.
Невідомо, чи це пов'язано з процесами, описаними Financial Times, але 4 грудня німецький таблоїд Bild опублікував вражаючу інфографіку з планом можливого російського вторгнення, з якої можна було зробити висновок, ніби Путін планує окупувати не лише південно-східні області України, а майже дві третини території країни.
Представниця МЗС Росії Марія Захарова назвала публікацію пропагандою.
Що кажуть у Росії
Позиція російських посадовців більш ніж за місяць, що пройшов з перших тривожних публікацій в американській пресі, також зазнала певних змін.
Після перших публікацій у Washington Post і Politico прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заперечував сам факт якогось перекидання військ, роботу американських журналістів називав "неякісним вкиданням" - і навіть заглиблювався в географію, вказуючи, що місто Єльня, про концентрацію поруч з яким російських військ писали закордонні видання, розташоване скоріше ближче до Білорусі, ніж до України.
Спікер Кремля стверджував, що з боку цих видань йде "порожнє, безпідставне нагнітання напруги", і що Росія ні для кого не є загрозою.
Сам Путін в інтерв'ю "Росії 24" публікації американських видань називав "алармістськими".
Але згодом риторика змінилася.
Позиція всіх російських офіційних осіб зараз зводиться до того, що якщо війська і перекидають, то відбувається це на території Росії, тобто це абсолютно внутрішньоросійська справа, яка не загрожує нікому з сусідів.
"Ми на своїй території маємо право війська рухати, але ні про яке нагнітання не йдеться", - заявляв, наприклад, помічник президента Росії Юрій Ушаков.
При цьому в Москві навпаки заговорили про те, ніби Україна готується атакувати самопроголошені ДНР і ЛНР і нібито вже стягнула до лінії розмежування на Донбасі майже половину своєї армії, сформувавши там ударне угруповання чисельністю до 125 тисяч людей.
"Йде військове накачування України, що підігріває настрій Києва на саботаж мінських домовленостей, підживлює ілюзію силового вирішення конфлікту", - стверджує Лавров.
Україна також стурбована можливими агресивними планами Кремля.У Службі зовнішньої розвідки Росії те, що відбувається на сході України, в якийсь момент навіть порівняли із ситуацією, що склалася, на її думку, у 2008 році незадовго до початку війни в Південній Осетії.
"Схожу ситуацію ми спостерігали в Грузії напередодні подій 2008 року. Тоді Міхеіл Саакашвілі "зірвався з ланцюга" і намагався знищити російських миротворців та цивільне населення Південної Осетії. Йому це дорого обійшлося", - заявили у СЗР.
У 2008 році однією з підстав для "операції з примусу до миру" Грузії для Москви стала загибель російських миротворців у Цхінвалі.
На сході України жодних миротворців поки що немає, але за останні роки там з'явилося кілька сотень тисяч громадян, яким було видано російські паспорти. А деякі з цих нових громадян Росії, як, наприклад, лідери двох республік Денис Пушилін і Леонід Пасічник, вже навіть встигли стати членами "Єдиної Росії".
Пройшовши за місяць шлях від повного заперечення можливості нового конфлікту до заяв про підготовку українською армією атаки на самопроголошені республіки, за яким, якщо слідувати кремлівській логіці, може бути якесь втручання Москви в конфлікт, Росія 1 грудня розпочала вже офіційні маневри в Південному військовому окрузі за участю 10 тисяч військовослужбовців.
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.