Інтерпол очолив генерал з ОАЕ, обвинувачений у тортурах в'язнів та цькуванні дисидентів
Генерал Ахмед Насер аль-Раісі на Генасамблеї Інтерполу в Стамбулі, що відбувається цього тижняНовим президентом Інтерполу став генерал Ахмед Насер аль-Раісі, колишній голова спецслужб Об'єднаних Арабських Еміратів. Правозахисники та члени Європарламенту стурбовані цією новиною, оскільки у кількох країнах цього чоловіка обвинувачують у тортурах та заохоченні насилля у в'язницях ОАЕ.
На Ахмед Насер аль-Раісі скаржились громадяни Великої Британії, Франції, а також Туреччини, яка цього тижня приймає засідання Генасамблеї Інтерполу.
Двоє британців, вчений Меттью Хеджес та футбольний вболівальник Алі Ісса Ахмад, обвинувачують аль-Раісі в заохоченні тортур у в'язницях ОАЕ.
Хеджес був арештований за підозрою у шпигунстві та провів у в'язниці сім місяців, після чого його помилували та відправили додому. Вини чоловіка при цьому так і не довели.
Ісса Ахмад приїхав до ОАЕ у січні 2019 року на Кубок Азії з футболу та був затриманий на вулиці в Дубаї за те, що на ньому була футболка з емблемою збірної Катару.
Обидва чоловіки заявляють про жорстоке поводження з ними у в'язниці, після чого в них залишилось кілька шрамів. За словами Ісси Ахмада, до нього застосовували електрошокер, системно били та допитували про його можливі зв'язки з Катаром.
Щойно стало відомо, що генерал аль-Раісі, який курував роботу в'язниць в ОАЕ, претендує на посаду голови Інтерполу, постраждалі британці розвернули проти нього кампанію.
"Відповідальність за тортури лежить на ньому. Його висування на цю посаду говорить про те, що злочини можуть не просто зійти з рук, а що після них навіть буде нагорода", - цитує Guardian Меттью Хеджеса.
Удар по репутації Інтерполу
Білорусь просила Інтерпол розшукати Світлану ТихановськуПропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Багато хто помітив, що призначення генерала аль-Раісі відбулося після щедрого фінансового подарунку Інтерполу з боку Абу-Дабі.
11 листопада члени Європейського парламенту направили голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляйен лист, у якому попередили, що обрання алі-Раісі президентом Інтерполу зашкодить репутації цієї організації.
"Обрання генерала аль-Раісі підірве фундаментальні принципи Інтерполу, вдарить по його репутації та серйозно вплине на здатність ефективно виконувати свою місію", - йдеться у листі.
Ще в жовтні 2020 року 19 міжнародних некомерційних організацій, включаючи правозахисників Human Rights Watch, назвали аль-Раісі невіддільною частиною силового апарату, який у нього на батьківщині системно переслідує мирних критиків влади.
ОАЕ неодноразово обвинувачували в тому, що там часто застосовують так звані "червоні сповіщення", щоб переслідувати політиків, опозиціонерів та журналістів, які опинились за кордоном, обвинувачуючи їх у корупції та тероризмі.
За словами правозахисників, систему Інтерполу в своїх цілях використовують багато авторитарних країн, зокрема Росія, Китай, Туреччина, Єгипет та Азербайджан.
Влада у цих країнах приписує своїм політичним опонентам кримінальні злочини, щоб спонукати Інтерпол їх розшукувати.
Наприклад, у квітні 2021 року КДБ Білорусі включив лідерку білоруської опозиції Світлану Тихановську в список осіб, причетних до терористичної діяльності та подав запит в Інтерпол, щоб її піймати. Однак Інтерпол відмовився допомагати білоруській владі з розшуком Тихановської.
Авторитарні режими в Інтерполі
Варто додати, що посада президента Інтерполу радше номінальнаЦе не перший випадок, коли президентом Інтерполу стає представник країни з низьким рейтингом у сфері прав людини.
У листопаді 2016 року організацію очолив Мен Хунвей, чиновник із Китаю. Термін його повноважень мав закінчитись у 2020 році, але в 2018-му цей чоловік несподівано зник. Згодом з'ясувалось, що його затримали співробітники китайського відомства по боротьбі з корупцією, а у 2020 році його засудили в Китаї до 13,5 років позбавлення волі за обвинуваченням в економічних злочинах.
Після такої раптової відставки в 2018 році одним із можливих кандидатів на його місце називали російського генерала Олександра Прокопчука.
Тоді деякі країни, зокрема Литва та Україна, дали зрозуміти, що можуть вийти зі складу Інтерполу, якщо російського генерала призначать на посаду. Але вона дісталась Кіму Джоньяну з Південної Кореї, якого і замінив Ахмед Насер аль-Раісі.
Варто додати, що посада президента Інтерполу радше номінальна. Основні обов'язки голови організації виконує генеральний секретар, якого обирають кожні п'ять років.
Сьогодні цю посаду займає колишній німецький поліцейський та державний діяч Юрген Шток. Він прийшов на роботу в Інтерпол у 2005 році, у 2014-му став генсеком, а ще через п'ять років його знову переобрали.
Штаб-квартира Інтерполу розташована у французькому Ліоні.
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.