Вибори голови Інтерполу: чи стане він "інструментом деспотів та шахраїв"
Представники понад 140 країн-членів Інтерполу зібралися в Туреччині, щоб обрати нового голову організації 25 листопада.
Захід відбувається на тлі критики з боку правозахисних організацій, які висловлюють занепокоєння через місце зібрання та кандидатуру ймовірного переможця, пише американська газета Washington Post у статті "Вибори в Інтерполі висвітлюють напругу між демократіями і авторитарними країнами".
Газета нагадує, що Інтерпол, який має штаб-квартиру в Європі, є важливою частиною правоохоронної системи світу.
"Організація не розслідує та не заарештовує підозрюваних у злочинах, а ділиться інформацією та допомагає поліцейським органам майже кожної країни знаходити та затримувати підозрюваних", - пояснює видання.
Зараз її може очолити представник однієї з країн, яку жорстко критикують за порушення прав людини.
Претензії до Туреччини
В епоху, коли все більше злочинів і злочинців перетинають міжнародні кордони, здатність Інтерполу швидко ідентифікувати та затримувати підозрюваних у розшуку є як ніколи важливою. Проте діяльність самої організації привертає все більшу увагу.
"Деякі країни та активісти стверджують, що система "червоних міток" щодо осіб, які підлягають арешту, використовується для ідентифікації та переслідування політичних критиків різних жорстких режимів", - зазначає Washington Post.
Газета цитує американського сенатора-республіканця Роджера Вікера, який розкритикував обране місце зустрічі і заявив, що Інтерпол "став інструментом у руках деспотів і шахраїв, які прагнуть покарати дисидентів і політичних опонентів і намагаються спрямувати правоохоронні органи інших країн проти верховенства права".
Президент Туреччини Ердоган звернувся з відеозверненням до учасників самітуНа переконання сенатора, Туреччина стала "одним із найгірших порушників системи "червоних повідомлень".
Він навів приклад гучного міжнародного скандалу, який спалахнув в 2019 році, коли турецькі державні ЗМІ повідомили, що уряд країни запросив оголошення про розшук для зірки Національної Баскетбольної Асоціації і гравця турецької збірної Енеса Кантера, який відомий своїми доволі критичними висловлюваннями на адресу президента Реджепа Ердогана.
Намагання Туреччини повернути до країни та засудити критика Ердогана - баскетболіста Енеса Кантера - за допомогою Інтерполу викликало критикуWashington Post роз'яснює, що база даних Інтерполу "величезна" - вона містить понад 66 000 "червоних повідомлень", з яких лише близько 7 600 є загальнодоступними, а всі решта є засекреченими.
Газета також пише, що після затримання особи за "червоною міткою" можуть пройти місяці, а в деяких випадках і роки, перед тим, як ця особа буде екстрадована до країни, яка висунула проти неї кримінальні звинувачення.
Хто серед кандидатів?
Найбільш вірогідними кандидатами на посаду наступного голови Інтерполу є генерал-майор з Об'єднаних Арабських Еміратів Ахмед Насер аль-Раісі та полковник чеської поліції Шарка Хавранкова.
Генерал-майор з Об'єднаних Арабських Еміратів Ахмед Насер аль-Раісі є одним з кандидатів з великими шансами очолити Інтерпол, але його критикують правозахисникиПропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Голосування заплановано на 25 листопада.
Вірогідним переможцем голосування вважають аль-Раісі, який місяцями подорожував світом, зустрічаючись з представниками правоохоронних органів, щоб дізнатися про їхні сподівання щодо організації. Але його кандидатура викликає критику через репутацію ОАЕ в царині прав людини, пише Washington Post.
Водночас лунають заклики більш ретельно розслідувати пожертву Інтерполу в розмірі 50 мільйонів доларів, яку країна пообіцяла зробити кілька років тому. Колишній директор прокуратури Англії та Уельсу сер Девід Калверт-Сміт опублікував доповідь, у якій робить висновок, що ОАЕ "прагнуть неправомірно впливати на Інтерпол за допомогою фінансування та інших механізмів".
Газета додає, що річний бюджет Інтерполу досить невеликий — близько 150 мільйонів доларів. І організація часто бореться за фінансування, що дає підстави деяким країнам ще більш скептично ставитися до "подарунку від ОАЄ в розмірі 50 мільйонів доларів".
Human Rights Watch і Центр прав людини у Перській затоці вже давно критикують Раісі, веде далі газета.
"Обрання генерала аль-Раісі головою Інтерполу вказуватиме на те, що країни-члени Інтерполу жодним чином не переймаються практиками ОАЕ у переслідуванні мирних критиків, - цитує газета Халіда Ібрагіма, виконавчого директора центру. - Його кандидатура — це ще одна спроба ОАЕ додати собі міжнародної респектабельності і відбілити свою репутацію у сфері прав людини".
Речник міністерства закордонних справ та міжнародного співробітництва ОАЕ сказав, що аль-Раїсі "пишається тим, що ОАЕ нещодавно визнали... однією з найбезпечніших країн світу".
Генерал десятиліттями працював над модернізацією поліції в ОАЕ, наголосив речник міністерства, і саме він запровадив кращу систему підготовки, нові технології та збільшив кількість жінок у лавах поліції.
"Він твердо переконаний, що знущання або жорстоке поводження з людьми з боку поліції є огидними і нестерпними", - повідомив речник.
Втім, Washington Post додає, що, незалежно від того, хто стане новим президентом Інтерполу, повсякденне функціонування штаб-квартири організації в Ліоні, Франція, контролює генеральний секретар Юрген Шток, колишній німецький поліцейський, термін повноважень якого закінчується у 2024 році.
Підготувала Наталка Матюхіна, Служба моніторингу ВВС
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.