Як рух за право на аборт змінює закони в Латинській Америці
За останні два десятиліття рухи за аборти здобули чимало перемог в Латинській АмериціКолумбія може стати п'ятою країною в Латинській Америці та регіоні Карибського басейну, що легалізувала аборти.
Таке рішення може ухвалити Конституційний суд країни.
Те, що скасування кримінальної відповідальності за аборт обговорюють на такому високому рівні, є черговою демонстрацією досягнень руху Marea Verde ("Зелена хвиля").
Саме він в останнє десятиліття домігся історичних змін в регіоні, де діють одні з найсуворіших у світі законів про штучне переривання вагітності.
Що відбувається в Колумбії?
У 2006 році в Колумбії легалізували аборти, але лише для випадків зґвалтування, кровозмішання, серйозних генетичних уражень плоду та ризику для життя матері.
Однак минулого року Causa Justa - група з більш ніж 50 організацій, які виступають за аборти, - подала позов, оскаржуючи законність чинних обмежень.
Вони наполягають, що навіть ті жінки, що мають право на легальний аборт у Колумбії, стикаються з перешкодами для його отримання.
2019 року незалежна некомерційна організація "Лікарі без кордонів" (MSF) опитала 428 колумбійських жінок, чиї випадки відповідали нормам закону про легалізацію аборту. З'ясувалося, що 88 відсотків з них стикалися з проблемами під час перериванні вагітності.
Конституційний суд Колумбії може ухвалити рішення щодо повної декриміналізації абортівПропустити подкаст і продовжити подкаст
Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
Just Cause також виявила, що з 2006 року кількість жінок, яких звинувачуються у незаконному перериванні вагітності, різко зросла.
Криміналізація допомагає годувати індустрію підпільних абортів, стверджують неурядові організації. За даними MSF, лише 10% абортів у Колумбії роблять в медичних закладах з дотриманням усіх необхідних норм.
"Це історичне судове рішення усуне перешкоди та стигми, що заважають жінкам і дівчатам отримати доступ до необхідної їм допомоги в галузі репродуктивного здоров'я, та поклало б край несправедливому переслідуванню жінок і дівчат у Колумбії", - сказала Каталіна Мартінес Корал з Центру репродуктивних прав.
"Декриміналізація абортів - необхідний крок для захисту прав жінок та важливий крок на шляху до організації безпечних абортів на всій території Колумбії", - додала вона.
До чого тут "Зелена хвиля"?
Рух невипадково обрав зелений як основний колір своєї кампанії.
На початку 2000-х активісти за права жінок розпочали боротьбу за легалізацію абортів.
Ще одним символом їхнього руху стала хустка, яку вони запозичили в асоціації "Бабусі площі де Майо" - руху жінок, чиї діти, вагітні доньки та невістки зникли під час військової диктатури в Аргентині між 1976 та 1983 роками. Пізніше стало відомо, що принаймні частину зі зниклих жінок прихильники хунти зґвалтували і вбили, в деяких забрали малолітніх дітей для виховання в родинах послідовників хунти.
Тож жінки з руху "Бабусі площі де Майо" організувалися, щоб дізнатися що трапилося з їхніми дітьми та онуками. Жінки почали свої марші у 1977 році на центральній площі в Буенос-Айресі перед резиденцією президента Каса Росада, щоб викрити злочинні дії військової хунти.
На протестні акції вони приходили у білих хустинках з власноруч вишитими іменами та датами зникнення їхніх дітей. Ці хустки символізували дитячі пелюшки.
Активістки руху "Бабусі площі де Майо" на церемонії у 2009 роціПрихильники абортів теж одягнули хустки, але змінили колір.
В інтерв'ю аргентинській газеті La Nacion у 2018 році антрополог та активістка Міранда Гонсалес Мартін сказала, що зелений був "єдиним доступним варіантом", оскільки інші кольори історично асоціювалися з політичними партіями.
"Фіолетовий - це колір фемінізму, а помаранчевий обрала (католицька) церква", - пояснила вона.
"Хустки є дуже помітним символом та мають величезне значення для жінок в Аргентині".
Досягнення руху
"Зелена хвиля" зародилася майже за чотири десятиліття після того, як 1965 року Куба стала першою країною в Латинській Америці та Карибському басейні, яка легалізувала аборти без медичних показань.
Перший великий успіх руху припав на 2012 рік, коли Уругвай дозволив штучно переривати вагітність за бажанням жінки при терміні вагітності до 12 тижнів.
У 2007 році кілька штатів Мексики також схвалили закон, що дозволяє аборти на ранніх термінах без медичних показань.
Неурядові організації стверджують, що переважна більшість жінок репродуктивного віку в Латинській Америці живуть у країнах, де діють обмежувальні закони про абортЧерга Аргентини настала у грудні 2020 року, коли Конгрес дозволив жінкам робити аборти на термінах до 14 тижнів вагітності.
У Чилі заборону на аборти скасували у 2017 році, а законодавці схвалили план обговорення законопроєкту про легалізацію переривання вагітності на ранніх термінах.
Але, перш ніж стати законом, документ має пройти низку обов'язкових етапів. А це досить тривалий і складний процес.
За оцінками Центру репродуктивних прав, 97% латиноамериканських жінок репродуктивного віку мешкають у країнах з обмежувальними законами про аборти.
До них належить і Бразилія - найбільша країна Південної Америки як за територією, так і за чисельністю населення.
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.