Таємниці криголаму "Ноосфера". Скількі коштуватиме Україні колишній дім британських вчених

Науково-дослідне судно "Ноосфера" має прослужити Україні ще понад 20 років, а витрати на його роботу та експедиції в Антарктику співставні з вартістю одного кілометра побудованих доріг, кажуть в українському Національному антарктичному науковому центрі.
До цього цей криголам під назвою RRS James Clark Ross 20 років був флагманом Британської антарктичної служби (British Antarctic Survey, BAS).
Британці подолали на ньому тисячі миль Світового океану й зробили десятки відкриттів у різних куточках планети.
Історія експедицій та відкриттів

Океанограф та еколог Герайнт Тарлінг побував у 15 експедиціях на "Джеймсі Кларку Россу" (або JCR, як звали криголам британці) в рамках місій BAS.
А одну з них він очолював.
"Судно давало багато можливостей для океанографів. Це дуже велика платформа, на якій можуть працювати великі команди вчених: по двох чи трьох наукових напрямках одночасно. Тобто це багатозадачне судно", - пригадує він у розмові з BBC News Україна.
Дослідник зізнається, що саме розміри вразили його свого часу найбільше - зазвичай науково-дослідні судна значно менші.
"У нас були великі лабораторії на борту, де ми могли помістити все потрібне нам обладнання", - додає британець.
"Інший момент - корабель дуже стабільний, на ньому є спеціальна система стабілізації. Тож ми могли залишати обладнання, не фіксуючи його щоразу, що завжди займає багато часу. І не треба переживати, що всі твої прилади розкидає під час шторму", - каже океанограф.
Герайнт відзначає, що JCR здатний за один науковий сезон проходити величезні відстані й працювати у різних, іноді досить важкодоступних, регіонах - наприклад, в Антарктиці та Арктиці.
А це дозволяє робити багато міжнародних відкриттів.
Океанограф пригадує, як на борту "Джеймса Кларка Росса" вдалося зробити одне з таких відкриттів під час вивчення кліматичних моделей - теоретичних інструментів, які дають можливості розуміти і прогнозувати зміни клімату.

Тоді JCR працював і в Південному океані, і в Арктиці, щоб з'ясувати, чи впливають там вже зміни клімату на місцеві екосистеми.
"І ми вперше виявили ознаки того, що раковини птероподів - цих делікатних морських організмів, які нагадують метеликів і мають вуглецеві оболонки - вже зазнають корозії у певних регіонах Південного океану", - говорить Герайнт Тарлінг.
Птероподи, яких ще називають "крилоногі", - це невеликі молюски що живуть у холодних водах на крайній півночі та півдні. Часто саме такі організми першими відчувають глобальні зміни.

Пропустити подкаст і продовжити подкаст

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти
Випуски
Кінець подкаст
"Ми опублікували отримані дані журналі в Nature. І це було серйозне відкриття, яке вдалося зробити завдяки JCR, адже судно змогло пройти тисячі і тисячі кілометрів, щоб вивчити ситуацію у водах різних регіонів".
Ім'я криголама навіть потрапило до назви наукового дослідження: "Розчинення панцирів птероподів у природному середовищі та середовищі з високим вмістом CO2 зі зразків, зібраних у плаванні RRS James Clark Ross JR177 у морі Скотія в Південному океані у 2007-2008 рр."
А кілька років тому Герайнт Тарлінг очолював команду з 30 вчених, які вивчали окислення вод Південного океану - взаємодії вуглекислого газу з атмосфери з океаном.
Це також наслідок впливу людини та стрімкого збільшення концентрації парникових газів від часів доіндустріальної епохи.
Окислення океану, наприклад, ставить під загрозу виживання коралів та молюсків.
"У нас тоді було чи не найбільше наукового обладнання, яке JCR коли-небудь брав на борт. А також багато молодих вчених, які вперше були в експедиції", - пригадує британський океанограф.

"Пригадую, як ми пробиралися через багаторічний паковий лід, щоб дістатися потрібної станції. Треба було це бачити: прекрасний ясний день, спокійні води, повз нас пропливає крига з пінгвінами та чайками, а на борту стоїть повна тиша, всі просто насолоджуються краєвидом. Це фантастичні спогади з JCR", - відзначає вчений.
Шкода втрачати це судно
Герайнт Тарлінг зізнається, що сумуватиме за "Джеймсом Кларком Россом", який нещодавно став українською "Ноосферою".
"Повертатися на це судно було, як повернутися додому. У кожної команди вчених був свій емоційний зв'язок з ним. Пам'ятаю, як я востаннє був на ньому три роки тому, озирнувся і подумав: чи побачу його ще колись? Воно дуже багато значило для нас", - каже він.

Британській антарктичній службі королівське дослідницьке судно "Джеймс Кларк Росс" прослужило 30 років - з 1991 до 2021 року, коли його замінили на новіший і значно дорожчий "Сер Девід Аттенборо" (RRS Sir David Attenborough).
Однак британці кажуть, що зраділи, коли дізналися, що JCR перейде Україні і залишиться науковим судном - фактично, возз'єднається з колишньою британською антарктичною базою "Фарадей", яка зараз є українською станцією "Академік Вернадський".
"Ми знаємо науковий потенціал JCR і знаємо, що українці серйозно займаються полярною наукою. Тому радіємо, що у судна попереду ще багато наукових експедицій", - каже Герайнт Тарлінг.

А на питання про те, чи не надто старий криголам після трьох десятків років у суворих водах Арктики і Антарктики, відповідає: "Ми використовували його на повну у наших останніх експедиціях на ньому і ніяких проблем з судном у науковців не було. Нам шкода було втрачати це судно".
"Думаю, українці лише виграють від того, що отримають такий корабель. І бажаю їм всього найкращого, тому що в нас були фантастичні експедиції на ньому. Він ще може принести багато користі для міжнародної науки", - додає професор Тарлінг.
Від JCR до "Ноосфери"

Голова Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) України Євген Дикий прогнозує, що українським вченим колишній JCR вже під іменем "Ноосфера" прослужить ще 20-25 років.
Зараз перед центром стоїть завдання наповнити його обладнанням та підготувати до першої експедиції в Антарктику вже під синьо-жовтим прапором.
Це плавання має відбутися вже цієї зими.
"Повністю змінюється логістика української антарктичної експедиції та нашої станції "Академік Вернадський". Ми перестаємо бути залежними від фрахту іноземного судна", - пояснює Євген Дикий.
Щороку на те, щоб зафрахтувати судно льодового класу, яке б доправило до української антарктичної станції нову експедицію та забрало стару, Україна витрачала близько 1,5 млн доларів.
Це вартість лише перевезень - без жодної наукової роботи, яку українські вчені тепер зможуть проводити на "Ноосфері".

"І головне - перестаємо бути залежними від дуже короткого періоду антарктичного літа, коли станція вільна від криги. Наша станція стає доступною фактично цілорічно", - відзначає Євген Дикий.
"Судно саме по собі є не меншим науковим активом, ніж станція, але це ще й рухомий актив. "Ноосфера" бере на борт до 50 науковців. Тобто це плавучий інститут, який більше ніж удвічі збільшує можливості української антарктичної програми", - додає керівник НАНЦ.
Ціна питання

Від початку історії з купівлею Україною британського криголама в українському медіапросторі почала з'являтися критика самої цієї ідеї.
Спочатку говорили про те, що 5,3 млн доларів, які Україна витратила на нього, - занадто висока ціна. Для порівняння: новий RRS Sir David Attenborough обійшовся британцям у близько 274 млн доларів - це у 51 раз дорожче.
Після цього сумніви висловлювалися щодо того, чи зможе Україна утримувати таке судно і чи не будуть вже ці витрати надто великими.
BBC News Україна передала ці питання Євгену Дикому.

За його словами, говорити про вартість "утримання криголама" не зовсім коректно: "Це не щось, що стоїть і його треба утримувати. Криголам, як і станція "Вернадський", як і будь-яка лабораторія, - це інструмент для певних досліджень, а не об'єкт, який просто треба утримувати".
"Тут немає однієї цифри. Є цифра на 2022 рік - на морські дослідження та логістику станції "Академік Вернадський" з використанням криголаму "Ноосфера" планують витратити 172 млн грн", - пояснює Євген Дикий.
Це справді більше, ніж на аналогічну статтю бюджету на 2021 рік.
Без криголама у початковому варіанті цьогорічного кошторису держави на "наукову і науково-технічну діяльність на антарктичній станції "Академік Вернадський" виділили 128,5 млн грн.
Тобто різниця складає близько 43 млн грн (хоча тут мова не йде виключно про "витрати на криголам").
172 млн грн - це близько 6,6 млн доларів за нинішнім курсом гривні, що витратять і на науку, і на судно, і на організацію експедиції.
"Для порівняння: вартість одного кілометра доріг по "Великому будівництву": 5 млн доларів. А тут вартість повного року морських досліджень - десь така сама", - порівнює Євген Дикий.
"Перший-другий рік весь фінансовий тягар лягає тільки на Україну, але далі частину цих коштів можна отримати назад, адже багато країн перебувають у такій ситуації, як раніше Україна - мають станцію в Антарктиді, але не мають свого судна", - нагадує директор НАНЦ про півтора мільйона доларів за щорічний фрахт іноземного криголама.

"Так само Україна зможе надавати такі послуги іншим країнам. Це ніколи не вийде "в плюс", тому що це не комерційний проєкт і ми у першу чергу виконуватимемо українські завдання. Але ж якісь кошти можна буде "відбити" і, до того ж, це сприятиме міжнародній співпраці", - розмірковує Євген Дикий.
Він також каже, що кожного року витрати на криголам і морські дослідження можуть змінюватися залежно від того, скільки саме "Ноосфера" перебуватиме у плаваннях.
"Дуже різниться вартість одного дня в океані і одного дня стоянки в порту - у порту набагато дешевше. Якщо грошей дуже мало і треба економити - ми працюємо в морі 3-4 місяці на рік. Якщо грошей вистачає, то ми працюємо в океані 10-11 місяців, як це робили британці", - пояснює логіку керівник НАНЦ.
У проєкті бюджеті на 2022 рік хочуть обрати для "Ноосфери" середній варіант: 6-7 місяців в океані та 6-5 у порту.
"Люди можуть вважати, що морські дослідження не потрібні. Але треба розуміти, що таке Світовий океан і які гроші там заробляють", - наголошує Євген Дикий.
Як приклад він наводить квоти на промисловий вилов в Антарктиці, які українські комерційні судна та компанії отримують завдяки тому, що Україна утримує і веде наукову роботу на станції "Академік Вернадський".

"Україна в 2020 році в Антарктиці виловила більше біоресурсів - риби і криля, - ніж у Чорному та Азовському морях та всіх прісних водоймах разом узятих", - говорить Євген Дикий.
Він також прогнозує, що "Ноосфера" може проводити і перспективну розвідку рідкоземельних металів у Тихому океані - ці метали є важливою складовою у виробництві сучасної техніки.
"З наступного року Японія починає видобуток рідкоземельних металів з донних відкладів Тихого океану на глибинах 4-6 км. І навіть видобуток з такої глибини вже виявляється рентабельним", - відзначає керівник Антарктичного центру.
Обладнання "Ноосфери" дозволяє відбирати зразки з глибин до 8 км, а це більша частина Світового океану.
"Все це потребує наукового супроводу і розвідки: біоресурсів, мінеральних ресурсів і всього того, що є в океані. Тому морські дослідження - це не витрати, а інвестиції", - резюмує Євген Дикий.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!