Getty ImagesПлан порятунку на 10 років: як світ буде рятувати від перегріву Землю. Підсумки Глазго
У Глазго 120 країн два тижні обговорювали боротьбу з кліматичною кризою. Про що домовилися на саміті ООН і які завдання перед собою поставила Україна.
В суботу в шотландському Глазго завершився 26-й Кліматичний саміт ООН, COP26 на якому лідери 120 країн світу обговорювали майбутні кроки щодо протидії глобальному потеплінню та стан виконання прийнятих раніше рішень.
Історичним вважається саміт 2015 року, коли держави підписали "Паризьку угоду" — документ, що декларує цілі країн на шляху до кліматичної нейтральності. Все заради того, аби не допустити зростання температури на понад 1,5 градуса Цельсія. Проте цьогоріч увага до саміту була прикута з двох причин.
Перша полягає у тому, що COP26 є першим самітом, де країни зібралися після початку пандемії. А друга є, частково, наслідком першої: далеко не всім вдалося виконати свої кліматичні зобов'язання 2015 року.
Зрештою з’ясувалося, що встановлених шість років тому цілей вже замало, аби втримати глобальне потепління.
Тож у Глазго країни мусили створити новий план дій. Так народилася низка угод щодо відмови від вугілля, протидії вирубці лісів, скороченню викидів метану та інші.
Всі ці зобов’язання взяла на себе й Україна. Через 10 років ми маємо скоротити викиди парникових газів на 7%, а до 2060 року взагалі стати повністю вуглецево нейтральною країною.
"Якби саміти вирішували усі кліматичні проблеми, нам не знадобилося б 25 попередніх", — влучно заявив на відкритті COP26 британський прем’єр Борис Джонсон.
Чи має шанси цьогорічний COP врятувати планету від перегріву і яка роль України у цій візії?
Домовилися домовлятися
Цього серпня 234 науковця з 66 країн, об’єднаних в одну організацію під егідою ООН, представили звіт, який доводить: діяльність людини напряму впливає на зміни цілих екосистем. Це призводить до непередбачуваних наслідків, які все частіше спостерігаються.
Стрічки медіа у 2021 році заповнювали новини про повені у Німеччині, Нідерландах, Люксембурзі, про пожежі в Каліфорнії, Греції, Туреччині, Албанії, Італії. Навіть українські вогнеборці допомагали гасити ці пожежі, бо жодна з країн не була готова до таких масштабних стихій.
Проаналізувавши амбіції країн у боротьбі зі змінами клімату, науковці прийшли до висновку, що навіть виконавши поточні обіцянки, земна куля до кінця століття все одно нагріється на 2,7 градуса Цельсія. Це той рівень, який секретар ООН Антоніу Гутерреш назвав "катастрофічним".
Україна також відчула на собі наслідки кліматичних змін. Західні області пережили повені, які пошкодили будинки, інфраструктуру, електромережі. Пожежі в Чорнобилі та на Луганщині знищили тисячі гектар території. Посухи на Півдні у 2020 році призвели до втрат урожаю та прибутків фермерів.
Загрозою є те, що темпи підвищення температури в Україні випереджають світові антитренди. За три десятиліття незалежності середня температура в нашій країні піднялася на 1,2 градуса Цельсія, що змушує нас пристосовуватися до нових умов існування.
Посуха набирає обертів: що українських фермерів лякає більше, ніж коронавірус та карантин
13 листопада країни прийняли фінальний "Кліматичний пакт Глазго", в якому міститься формулювання, що вимагає від країн зменшити свою залежність від вугілля та скасувати субсидії на викопне паливо, переходячи на відновлювані джерела енергії.
Пакт міг би бути більш жорстким, якби не позиції Росії, Австралії, Саудівської Аравії, а також Індії, яка попросила замінити формулювання "поступово відмовитися" на "поступово скоротити".
Серед іншого в документі визнається необхідність знизити глобальні викиди вуглекислого газу на 45% до 2030 року, у порівнянні з рівнем 2010 року, та до нуля приблизно до середини століття.
У розділі "фінанси" доволі розмиті формулювання. Згадуються лише 100 млрд дол., які країни мали мобілізувати до 2020 року, але не впоралися з обіцянкою. Тож вона пролонгується до 2025 року.
Важливим досягненням можна назвати узгодження 6 статті Паризької книги правил, яка визначає функціонування вуглецевих ринків. Це означає, що до 2024 року всі країни повинні повідомляти детальні дані про викиди, на основі яких можна буде оцінювати майбутні скорочення парникових газів.
А що Україна? Наша країна підписала Глобальну ініціативу зі скорочення викидів метану до 2030 року на 30% та приєдналася до коаліції Powering Past Coal Alliance, заявивши про відмову від вугілля до 2035 року. Ще одна ініціатива стосувалася лісів — Україна зобов’язалася припинити їх вирубку до 2030 року.
Обіцянки дуже амбітні та гучні, проте дорожня карта їх реалізації наразі доволі розпливчаста.
Чого чекають від України
Внесок України у глобальну боротьбу зі змінами клімату передбачений Національно визначеним внеском (НВВ), який декларує скорочення викидів парникових газів на 65% до 2030 року у порівнянні з 1990 роком. Вуглецевої нейтральності Україна планує досягти до 2060 року.
Наша країна вже знизила викиди на 62,4%. Але спад відбувся після окупації Росією українських територій у 2014 році. Тобто не завдяки екологічній модернізації, а через втрату об’єктів промисловості або кризи. До 2030 року залишилося зменшити викиди на 7% у порівнянні із 2019 роком.
Вугілля залишається історикам
66% всіх парникових газів, які продукує Україна, відбувається внаслідок видобутку та спалювання викопного палива. Майже половина з них приходиться на енергетику. Шляхом відмови від викопного палива та переходу на відновлювані джерела енергетики, обсяг викидів від енергетики планується скоротити в найближчі 10 років на 26% (відносно рівня 2019 року — ЕП).
Ключове тут — відмова від вугільних і газових ТЕС та пошук альтернативних варіантів виробництва електроенергії: сонце, вітер, біогаз.
У питанні зменшення викидів енергосектору важливими є заходи з енергоефективності: утеплення будинків, зведення нових будівель з близьким до нуля рівнем енергоспоживання, нові стандарти використання електроенергії на підприємствах.
Відмова України від вугілля до 2035 року не стала несподіванкою, адже раніше уряд вже заявляв про наміри зробити це до 2030 року.
Такий крок — це не лише про екологічний перехід. Це також про понад 17% генерації електроенергії в Україні, робочі місця та життя українців у вугільних регіонах, що прив’язані до однієї шахти чи підприємства.
Про трансформацію вугільних регіонів та закриття збиткових державних шахт в уряді говорять вже не перший рік. Зокрема, за Концепцією трансформації вугільної галузі, усі збиткові шахти впродовж найближчих 10 років повинні бути закриті.
Цьогоріч, як пілотний проєкт, планується розпочати трансформацію двох із 61 вугільних регіонів. І для кожного уряд повинен подбати не лише про закриття шахт, а й про робочі місця для їхніх колишніх працівників, яких у всіх регіонах налічується 36 тисяч.
Як розповів ЕП міністр енергетики Герман Галущенко, подібні пілотні проєкти обговорюються з ЄБРР, Великобританією та Світовим банком. Проте наразі вони знаходяться на стадії запуску відбору об’єктів.
Через дефіцит вугілля зупиняються енергоблоки. Країні готуватись до відключень електрики?
Аби профінансувати такий план, уряд планує залучати міжнародних партнерів для фінансування роботи за окремими програмами. За словами Галущенка, міністерство вже формує експертні команди та готує технічні завдання для багатопрофільних досліджень. У 2022 році з держбюджету на це планують виділити 118 млн гривень.
Крім того, закриття приватних шахт та ТЕС, більшість з яких належать ДТЕК Ріната Ахметова, теж вимагатиме немалих коштів. Про можливість поступово позбутися таких активів голова ДТЕК Максим Тимченко розповідав в інтерв’ю ЕП. Крім того, більшість ТЕС компанії зачиняться протягом 5-10 років через зношеність — питання у тому, чи ляже фінансовий тягар виключно на плечі ДТЕКу.
Аналітики стверджують, що поступова відмова від використання вугілля навіть раніше, до 2030 року, не загрожує стабільності електропостачання та є технічно досяжною. Щоправда, за розрахунками Aurora Energy Research на перехід доведеться витратити 28,8 млрд євро.
Зокрема, на шляху до декарбонізації Україна планує збільшити до 70% частку атомної генерації, що має замістити вугільні ТЕС. Частка відновлюваної енергетики має зрости до 25%.
Уряду потрібно бути обачним зі швидким переходом до зеленої електроенергії. Приклад тому — країни ЄС, що внаслідок дій РФ восени мусили закуповувати газ за рекордними цінами та частково повертатися до вугілля, аби балансувати енергосистему. Через залежність від погодних умов "зелена" енергетика не могла задовольнити наявний попит.
Розкол у ЄС та повернення вугілля. Як Європа бореться з енергетичною кризою
Мета відмовитися від вугілля до 2035 року є осяжною. Питання у тому, скільки вона обійдеться платникам податків і чи взагалі для цього буде достатньо коштів.
Цінник на вуглець
"Почесне друге місце" у рейтингу нагрівання атмосфери займає українська промисловість. Якщо у 2019 році вона відповідала за 17% викидів, то до 2030 року, через загальне скорочення їх обсягів, підприємства створюватимуть майже третину викидів.
Зменшення шкоди від промисловості у Міндовкіллі не очікують — навпаки, викиди зростуть на цілих 16%. Це найбільше зростання серед прогнозованих у НВВ.
Не перший рік рейтинг топ-забруднювачів довкілля за кількістю викидів очолюють підприємства Ріната Ахметова та Лакшмі Міттала.
Проте найцікавіше — те, що попри першість у такому "антирейтингу" їх компанії переважно працюють в межах українських норм на викиди, що підводить до головної проблеми з екологізацією промисловості: наднизькі податки на викиди парникових газів та надто високі дозволи на обсяги викидів.
Розв'язання цієї проблеми в ЄС знайшли ще у 2005 році. Крім того, що екологічний податок у країнах блоку значно вище за український, у регіоні працює система торгівлі квотами на викиди.
Таку ж систему поступово запровадять і в Україні. З початку 2021 року діє система моніторингу та верифікації парникових викидів. Очікується, що ринок вуглецевих квот запуститься з 2025 року.
Водночас депутати тричі провалювали голосування законопроєкту, який передбачав модернізацію промисловості до найкращих доступних технологій і мав об’єднати всі природоохоронні дозволи в один.
Підвищення екоподатку також досі не відбулося. Остання спроба — урядовий законопроєкт, що початково мав вдарити по бізнесу Ріната Ахметова, Ігоря Коломойського та інших. Ставку податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти ним планували збільшити у 1,6 раза, за викиди двоокису вуглецю — втричі, до 30 грн/тонна.
Теж втричі збільшувався екоподаток для підприємств гірничої промисловості — до 1,5 грн/тонну.
Нові податки на нерухомість, сільське господарство та надприбутки олігархів: що лишилося від "антиахметівського" закону після 11 тисяч правок
Але в процесі проходження документу, чимало норм "загубили", а прогнозовані додаткові надходження з початкових 50 млрд грн впали до 30 млрд гривень. За даними ЕП, підвищити екоподатки спробують знову, але вже окремим законопроєктом.
Майбутнє двигунів внутрішнього згоряння
Зростання забруднення передбачено у сфері транспорту, де на автомобілі приходиться 70% викидів.
Це пов’язано з тим, що процес переходу до електромобілів є дорогим, як і розбудова для них належної інфраструктури. Водночас кількість автівок зростатиме, а перехід великого автотранспорту очікується лише після 2030 року.
Наразі єдині пільги для електромобілів в Україні — "митні канікули" на їх ввезення. Як пояснює голова підкомітету екологічного комітету Верховної ради Леся Василенко, у законодавстві досі навіть немає визначень того, що таке електромобілі або зарядні станції.
За її словами, Україні слід вводити поетапні обмеження на транспорт з двигунами внутрішнього згоряння для того, аби до 2050 року декарбонізували повністю транспорту сферу.
Без бензину і дизелю. Чому в Україні хочуть заборонити традиційні авто
Запроваджувати потрібно не лише заборони. "Якщо буде вигідно ввозити електромобілі та будувати "зелений" транспорт — ніхто не буде витрачати гроші на брудні старі авто. Питання в тому, щоб створити сприятливі умови", — пояснює Василенко.
До 2030 року в Україні плановано досягнення частки реєстрації електромобілів на рівні 15%. Для порівняння, у жовтні 2021 року цей показник становив 11,7%.
"Від ферми до виделки"
Частка сільського господарства у викидах CO2 становить 13,7%. За словами міністра агрополітики та продовольства Романа Лещенка, аби скоротити викиди парникових газів від агросектору, необхідно впроваджувати практики згідно з європейським курсом Farm to Fork.
Такий підхід передбачає, наприклад, запровадження вуглецевого землеробства. Воно дозволяє поліпшити ґрунт та зменшити парникові викиди шляхом видалення з довкілля надмірних обсягів вуглецю і використання його надлишку в ґрунті. А це підвищує врожайність.
Відкритий ринок землі дозволяє використовувати точне землеробство, що допомагає слідкувати за станом ґрунтів та оптимізувати використання ресурсів.
Як продавати землю (пай). Інструкція
Інший важливий для сталої "аграрки" підхід має назву "no till-farming". Він передбачає утримання вуглецю та поживних речовин в ґрунтах. Дослідження показують, що на ділянках, на яких використовується мінімальна система обробки ґрунту, на 30% нижчі викиди СО2 в атмосферу.
Також Лещенко підкреслив важливість збільшення врожаїв за рахунок інновацій та виведення з обігу деградованих та малопродуктивних земель. Ключове у цьому — проведення іригаційної реформи, яка посилить продовольчу безпеку та забезпечить незалежність від змін клімату.
Україна має найбільшу в Європі площу сільськогосподарських угідь і, відповідно, один з найбільших у світі потенціалів аграрної сировини для виробництва біометану. За оцінкою голови підкомітету з питань газової політики Андрія Жупаніна, потенціал виробництва біогазу в Україні для технології зброджування оцінюється в 9,7 млрд кубометрів метану на рік — третина всього споживання природного газу в країні.
Щодо тваринництва, йдеться, зокрема, про модернізацію основних засобів задля енергоефективності. Для залучення інвестицій у цю галузь на оновлення тваринницького комплексу держава частково відшкодовує їхню вартість до 50%.
Управління відходами
Сектор відходів відповідальний за 15,4% викидів метану в Україні. Причина — у стихійних звалищах та полігонах, де сміття без доступу до кисню продукує той самий метан.
У парламенті за реформу управління відходами взялися ще за минулого скликання, але тоді спроба завершилася нічим. У новій Раді роботу з реформою почали чи не одразу, і у липні документ ухвалили у першому читанні. Після того він застряг між зацікавленими сторонами, через що досі не може пройти друге читання.
Сміття в головах: як бізнес привчає українців сортувати сміття і що з того виходить
Законопроєкт щодо управління відходів — рамковий і створює правове поле для поширення реформи у галузях. Наприклад, щодо поводження з небезпечними чи промисловими відходами.
Головна його суть полягає у запровадженні ієрархії управління відходами, що Україна теж пообіцяла зробити. На жаль, документ лише очікує на розгляд у комітеті до другого читання.
Викиди зі знаком "мінус"
До 2030 року Міндовкілля планує зробити так, аби українські ліси поглинали 9 млн тонн СО2-еквіваленту на рік. Реалізувати це планується засадженням деградованих сільськогосподарських земель, а також стимулюванням переходу на вибіркові способи заготівлі деревини замість суцільних рубок.
Для такого переходу уряду потрібно провести інвентаризацію лісів та довгоочікувану реформу ринку деревини. Такий документ вже очікує на перше читання у стінах парламенту, і має забезпечити прозорість роботи з лісами.
Фокус з кругляком: чому не припиняються незаконні вирубки лісу
Крім того, штрафи за незаконні вирубки залишаються низькими, а відповідальні органи заплющують очі на вирубки понад дозволених лісовим квитком.
Для того, аби законність вирубок ефективно контролювалася, необхідна реформа Держекоінспекції, яку Україна пообіцяла провести у листі Верховної Ради до ООН. Адже наразі Держлісагентство перевіряє державні лісгоспи, тобто саме себе.
До 2030 року передбачається збільшення лісових територій на 1 млн гектарів. Наразі ця мета виконана 3,53%.