Мені 27 і я хочу пенсію, як у Європі. Які шанси

Моїй бабусі наступного року буде 70. Коли я навчалась у школі, вона та дідусь дарували мені найкращі, найбільші подарунки, а за мої колядки на Різдво часом вручали долари.
Але дитинство позаду. Зараз моя бабуся пенсіонерка, отримує трохи більше ніж 2400 гривень мінімальної пенсії. Для України це ще непогано - бабусі доплачують із пенсії покійного дідуся. Але з таким доходом не до дорогих подарунків.
Невже таке майбутнє чекає і на мене? Донедавна я цього не розуміла. Я закінчувала університет, працювала на першій роботі, другій. Байдуже якій - офіційній, на пів ставки чи як ФОП. Це непокоїло лише моїх батьків, які почали запитувати, а за які ж заслуги мені держава платитиме пенсію.
"Але яку пенсію, мам! Коли мені буде 60, у світі точно вигадають щось краще", - я була переконана у своїй правоті. У таку ж теорію вірили й мої однолітки: головне, що нам платять гроші зараз. Однак зараз мені 27, і я вже напевне знаю, що не хочу працювати все життя, а світу насправді немає до мене особливого діла.
Нещодавно у моїй трудовій книжці з'явився лише другий офіційний запис, перший був про посаду касирки в магазині вісім років тому.
Підприємці на мінімалках
Але як я без записів у трудовій можу довести Пенсійному фонду, що маю вже щонайменше шість років стажу? Мене кидає в холодний піт від думки, що колись доведеться "відпрацювати" ті роки, щоб отримувати достойну пенсію.
Проблиск надії - моя задокументована діяльність як ФОПа. Останніми роками більшість моїх друзів стали "фізичними особами-підприємцями". Бізнесу в них немає. "Мати ФОП" - це сьогодні часто одна з умов прийняття на роботу в українські компанії.
Інтереси роботодавців зрозумілі - скоротити витрати, уникнути частини податків. А які мої? ФОПи не обов'язково заробляють більше, ФОПів можна звільнити без попередження, у ФОПів немає соціальних гарантій. Чи можуть на пенсію розраховувати такі підприємці?

Запитую про це у Віталія Собковича, адвоката, який не раз відстоював пенсійні права українців у судах. А ще він також ФОП, який хоче собі пенсію.
"Усі люди, зайняті суспільно корисною працею, у тому числі підприємницькою, можуть мати пенсію, - пояснює юрист. - Однак за умови, що всі вони платять Пенсійному фонду ЄСВ, тобто єдиний соціальний внесок".
Спочатку ця новина мене втішила, бо ж ЄСВ - це ті обов'язкові 1320 гривень щомісяця чи 3600 щокварталу, які я виплачувала разом із 5% моїх доходів. Але є нюанс: ніхто з моїх колишніх роботодавців тоді не пояснював мені, що насправді я платила лише мінімальний розмір ЄСВ. А хто платить мінімальні податки - тому і мінімальну пенсію.
"ФОПами якраз і стають, щоб бути на цьому мінімальному податку, - пояснює Віталій. - Однак при реєстрації ви можете обирати, бути на спрощеній чи загальній системі оподаткування".
Якщо за документами ви ФОП, а насправді рядовий працівник компанії, то зазвичай ця компанія поверх зарплати закидає вам і необхідну суму податків за спрощеною системою. Хочете загальну систему? Тоді з вас щокварталу вимагають не 5% + ЄСВ, а 18% ПДФО (податок на доходи фізичних осіб), 1,5% військового збору і вже 22% ЄСВ. Тобто майже половину вашого заробітку.
Це вигідно, якщо ви, наприклад, торгуєте чимось, тому що ці податки сплачуються із чистого доходу. Тобто якщо ви заробили 15 тисяч на місяць і можете довести, що витратили на свої виробничі витрати - транспорт, добрива тощо - 13 тисяч грн, то платитимете половину лише з 2 тисяч, які залишаються.
Але якщо ці 15 тисяч гривень - це ваша зарплата, то добровільно, як показує практика, люди не готові віддавати половину заради далекої пенсії.
Може, докупити собі стаж?

Я йду на іншу консультацію - до місцевого відділення Пенсійного фонду. На розмір пенсії впливає багато показників, зокрема попередній досвід, нехай навіть на пів ставки.
Тому я хочу з'ясувати, скільки трудового стажу мені вже нарахували. Від юриста я дізналася, що важливі не лише записи у трудовій, а і будь-які мої контракти, звідки йшли виплати у податкову.
Виявилось, що у Пенсійного фонду є сучасний сайт, де можна самому дізнатись про свій стаж, а ще погратися пенсійним калькулятором: вводите стаж, зарплату, стать, час виходу на пенсію і вилазить приблизна сума, яка на вас тоді чекатиме щомісяця. Але схоже на те, що ці онлайн-іграшки надто популярні, тому що скористатися ними складно: сайт постійно перезавантажений. Тому і доводиться ходити у відділення.
Там на вході мене здивовано зустрічає адміністраторка і черга стурбованих бабусь і дідусів. Мої проблеми простіші за їхні, тому мене швиденько направляють в один із кабінетів, де заклопотані жінки активно щось друкують і строчать за комп'ютерами, не зводячи очей з екранів.
За кілька хвилин мені видруковують звіт про моє трудове життя. Ті цифри й позначки виглядають як лікарняний аналіз, у якому самому не розібратись. І сумно, що у мій трудовий стаж уже не додадуть роки навчання в університеті, як моїй мамі, тому що для тих, хто навчався після 2004 року, такої розкоші більше немає.
З пояснень у Пенсійному фонді я зрозуміла, що моє трудове життя схоже на набір випадкових зв'язків. Мої оформлення на пів ставки для чиновників виглядають так: тут замість пари місяців працювала кілька днів, там замість кількох років - лише 9 місяців. Результат: замість 6 років усього 2 роки 9 місяців і 21 день.
Однак я підготувалася та обережно питаю:
- Але ж я можу заплатити мінімальний ЄСВ за всі ті роки, які працювала неофіційно, правда? - кажу це, хоч і сама не знаю, яку відповідь хочу почути. За моїми підрахунками, ті три з лишком неофіційні роки обійдуться мені в майже 52 тисячі гривень.
Здається, після цього питання жінка за комп'ютером вперше підняла голову і глянула на мене.
- Але нащо? - дивується вона. - Це називається "купити стаж". Але нащо вам це зараз? Може, до вашого часу і пенсії не буде. А ви така молода, працюйте і краще накопичуйте на пенсію собі самі!
Розраховувати доведеться на себе

Працівниця Пенсійного фонду трохи перебільшує, але недалека від правди. Недавно навіть міністр фінансів Сергій Марченко говорив: "Темпи старіння населення такі, що кількість працюючих постійно скорочуватиметься, а кількість пенсіонерів - зростатиме. Мені сорокалітньому на пенсію за нинішніх умов розраховувати не варто".
Що вже казати про моїх однолітків.
Пенсійний фонд - це тягар для країни, яка стрімко старішає. Сьогодні в Україні живуть 11 мільйонів пенсіонерів, якими своїми ЄСВ на пенсію скидаються інші 12,5 мільйонів, які працюють офіційно чи як ФОПи, що вкладаються мінімально. Цього настільки мало для достойних виплат, що Фонд роками позичає гроші в держави, і на сьогодні заборгував уже на 74 мільярди гривень.
Були часи, коли українці отримували пенсію у розмірі 60% від своєї зарплати, а зараз цей показник знизився до 30%. Якщо так і буде надалі, то у 2050 році, коли я готуватимусь до пенсії, він упаде до 20%, а може і 10% - українські та закордонні експерти мають різні прогнози.
Тобто від тієї пенсії, яку в світі називають "солідарною", бо її молоді забезпечують старшим, справді нічого не залишиться. Але з 2003 року в Україні, як і в більшості країн Європи, існують три рівні пенсійного забезпечення. Перший "солідарний" ми забезпечуємо собі ЄСВ.
А другий нам мають накопичити роботодавці, з кожної зарплати відраховуючи кілька відсотків на наш майбутній пенсійний рахунок у недержавний пенсійний фонд (НПФ), який кожен працівник сам собі обере. "Це буде так само обов'язково, як зараз знайти лікаря, з яким підписати декларацію", - пояснює фінансова консультантка Леся Півторак.
Цей рівень поки що не працює. В Україні десятиліттями не можуть ухвалити закон про те, за якими правилами відкладатимуться ці гроші.
Однак є ще третій рівень - це коли я сама десятиліттями відкладаю собі пенсійний "капітал". Але не в банк, бо депозити стільки не живуть, а в ті самі недержавні пенсійні фонди (НПФ).
Донедавна мало хто задумувався про цю можливість - заважали то глобальна криза, то війна. Але сьогодні майже мільйон українців стали регулярними вкладниками, і консультанти з цих НПФ почали переслідувати мене всюди. А одного разу я отримала запрошення на їхню презентацію.
Пенсіонери, які стають мільйонерами

У кімнатці в очікуванні презентації сиділи з десяток людей: жінки передпенсійного віку, дівчатка-подружки, молоді самовпевнені хлопці. З розмов між ними я зрозуміла, що кожен хоче накопичити велику пенсію, але не знає, якій компанії довіряти.
- Страх - наслідок попереднього досвіду. Всі ми чули про Мавроді, фінансові піраміди й тепер боїмося довіряти, - усміхається нам консультант Артур.
"Уявімо, що ваша зарплата - 15 000 гривень", - говорить він і малює цю суму на білому стенді. Під нею з'являються інші - Артур випитує, скільки грошей ми кожного місяця витрачаємо на їжу, одяг, квартиру, комуналку, відпочинок, хобі, транспорт, зв'язок.
Висновок очевидний: наші витрати або перевищують доходи, або наприкінці місяця ми виходимо в нуль. Далі Артур малює на стенді шкалу нашого життя та ділить її на три відрізки, що нагадують відомий мем: ось ми вчимося, ось працюємо, а потім припиняємо працювати і помираємо.
Люди нервово сміються, а Артур веде далі. У момент, коли ми перестаємо працювати через вік, хворобу чи інвалідність, наші доходи зменшуються на 70% (тому що на пенсію іде лише 30%).
- У Європі, де цю шкалу показують ще в дитинстві, вони змолоду вчаться відкладати частину доходу на пенсію, - говорить консультант.
Якщо відкладати по 1500 гривень щомісяця, то за рік вийде 18 000, продовжує Артур. А у його компанії у цю суму входить ще і страхування на 3000, тобто ваш чистий щорічний вклад - 15 000.
У теорії це виглядає так: через 25 років ця сума виросте до 375 000, але у той час вона не просто лежатиме, а ростиме за системою складних відсотків. Це означає, що за рік при дохідності в 10% 15 000 перетворяться на 16 500, а наступного року ви вкладете ще 15 000, на рахунку буде вже 31 500, і 10% рахуватимуться вже з цієї суми.
Мені обіцяють, що відкладені за весь період 375 000 "зароблять" ще понад 700 000, і я отримаю мільйон гривень. Але ці підрахунки дуже приблизні, тому що дохідність компанії буває різною. Зараз вона на рівні 16%, але на таких презентаціях суми і відсотки спеціально занижують, щоб не плекати надмірні надії.
- Але на чому ви аж так багато заробляєте? - запитую я. Мене вражають і такі занижені суми, що можуть колись стати моїми.
- У нас пів мільйона клієнтів, чиї кошти ми вкладаємо у державні облігації, цінні папери та інші надійні активи, - усміхається Артур.
І це не все: у разі смерті, інвалідності чи важкої хвороби компанія виплатить мені чи моїм рідним компенсації.
Я йду з аудиторії з думкою, що все це надто ідеально, щоб бути правдою.
Об'єктивні плюси і мінуси

Але я не знаю, чи довіряти своїм відчуттям. Зрештою, я теж наслухалась про різні піраміди. За допомогою звертаюся до Любомира Остапіва, економіста та засновника соціального проєкту фінансової грамотності "Сімейний Бюджет".
З розмови з Любомиром я зрозуміла, що потрапила на презентацію не зовсім у НПФ, а у страхову компанію. Їх ще називають "лайфовими", тому що вони не лише пропонують накопичувати пенсію, а й страхують життя. Такий собі гібридний продукт, два в одному.
Отже, що пропонують лайфові страхові? Вони підписують контракти на довгі роки та вимагають платити регулярно, бо інакше штраф. Ви можете розірвати з ними контракт, але втратите гроші: повернуть лише вкладення та частину відсотків.
З іншого боку, вам вигідно чекати там до самої пенсії. Та і закон зобов'язує страховиків гарантувати не менше 4% прибутку.
Натомість закон про НПФ не дає гарантій, що ви щось заробите. Однак ці фонди більш демократичні. Ви можете платити туди нерегулярно і будь-коли забрати свої гроші та відсотки назад. Але як би добре не йшли справи в інвесторів, кінцева сума вийде меншою, ніж у страхових, оскільки НПФ відкриває звичайні депозити, вони не заробляють на складних відсотках.
Фонди також щороку стягують високу комісію за послуги. "Основна причина - маленький об'єм коштів, - пояснює Остапів. - Але зараз НПФ стають популярніші, найбільші з них мають 200-300 мільйонів гривень, а тому їхні комісії починають зменшуватись".
На Заході, де один фонд може керувати десятками мільярдів доларів, комісія є меншою за 1%. Крім того, на українські фонди тисне ще одна причина - їм досі складно заробляти. У законі по відсотках прописано, куди може інвестувати недержавний пенсійний фонд - цінні папери, банківські депозити, облігації підприємств та нерухомість.
"Лише 20% активів НПФ можуть вкладати в акції іноземних компаній, зараз помалу починають, - говорить Любомир. - Ось у травні НПФ в Україні вперше купив акції Apple. Ще вони можуть вкладати у валютні облігації України в доларах або євро, але сукупно це невелика частка".
Однак ці ж українські закони, які обмежують НПФ, з іншого боку, вберігають їх від того, щоб вони не вклали всі гроші, приміром, в акції Tesla, і зненацька через твіт Маска в один день не прогоріли. Для більшої надійності фонд також повинен мати три структури: одна компанія інвестує, інша спілкується з клієнтами і платить їм гроші, а третя, банк, зберігає усі вкладення. Часто це три різні компанії з українським капіталом.
Щодо страхових, то крім негнучкості, їхні мінуси - висока комісія у 15% від ваших прибутків, менша прозорість. Якщо НПФ щомісяця мусять викладати звіти у себе на сайті, то у лайфових компаній такого обов'язку немає. Свої заробітки вони показують лише раз на рік і лише клієнтам.
На руку страховикам грає їхня репутація. Чотири з п'ятьох лідерів на українському ринку - це іноземні компанії, які працюють давно. Їхні компенсації отримували ще вдови із потонулого "Титаніка" та солдати після Першої та Другої світових війн. Тим часом як НПФ в Україні потрапляли у скандали.
Як не дати себе обдурити

Торік визнали банкрутом банк "Аркада", який мав свій недержавний пенсійний фонд. Ліквідація триватиме ще два роки. Але люди, які відкладали там на пенсію, свої гроші втратили.
Чому так сталося? Юрист Віталій Собкович пояснює, що НПФ - це як банка-скарбничка. Коли банк лускає, вона має залишатись недоторканною і переходити на зберігання до іншого банку.
Але "Аркада" вчинила незаконно та вклала всі гроші з цієї банки у недобудови своїх акціонерів, у їхні цінні папери. А вони виявились не те що не цінними, а ледь не сміттям. Фонд гарантування вкладів оцінив їхню вартість у 9 гривень. Тобто тепер банка з пенсіями порожня.
Щоб уникнути таких фондів, Остапів радить звертати увагу на їхню репутацію і звітність. На сайті має бути детально розписано, куди та скільки інвестує банк.
"Зазвичай найбільша стаття у таких звітах - державні облігації, - говорить Остапів. - Якщо ж ви не знаходите звітів, або бачите, що всі активи вкладено в недобудови, то висновок очевидний".
Але куди ділися ті компанії, які мали наглядати за пенсіями "Аркади"? Куди дивилися аудитори?
Закон каже, що ці сторони повинні бути незалежними, але якщо вони між собою дружать та покривають одне одного - доля ваших пенсій залежить від їхньої совісті, пояснює юрист.
Щоб не стати жертвою, варто відкладати у різні "кошики". Якщо ваш НПФ не інвестує у сміттєві папери, Фонд гарантування вкладів поверне вам до 200 тисяч гривень.
Якщо вже маєте капітал - можна купити нерухомість чи акції іноземних компаній. У США понад 50% людей володіють акціями, а з 2017-го українці отримали такі ж можливості. Скористатись ними не так складно, вважає Остапів.
Поки що мені бракує грошей і знань для таких інвестицій, але добре, що до пенсії ще є час.
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.