Угода Лукашенка та Путіна: "повзуча здача" суверенітету Білорусі чи "жодного прориву"
У Білорусі жваво обговорюють затвердження 28 інтеграційних програм, яке відбулося напередодні на засіданні вищої державної ради Союзної держави Росії та Білорусі.
Йдеться про затвердження спільної військової доктрини, інтеграцію валютних систем, співпрацю в аграрному та енергетичному секторах.
Але думки щодо практичних наслідків події серед білоруських аналітиків розділилися - хтось вважає підписання "інтеграційного декрету" державною зрадою, але більшість експертів закликає поки що не перебільшувати значення нових документів.
Зокрема, ЗМІ вказують на розпливчаті формулювання угод і відсутність чітких дедлайнів для їхнього виконання, але при цьому визнають, що зі стратегічної точки зору підписання декрету стало черговим кроком до ще більшого контролю Москви над Мінськом.
Окрема дискусія виникла щодо коментарів Олександра Лукашенка щодо можливого візиту до Криму, про який зайшла мова під час бесіди з Володимиром Путіним, і можливість визнання анексованого півострова частиною Росії.
Чи був прорив?
"Жодного прориву не сталося", - пише сайт Zerkalo, заснований колишніми працівниками заблокованого білоруською владою порталу Tut.by, з посиланням не експертів.
Один з них, відомий аналітик Олександр Класковський, наголошує, що Мінськ сподівався на економічні преференції в обмін на сам факт підписання угод, однак Володимир Путін дав зрозуміти, що "за ритуальний жест не збирається чогось там давати".
"Москва очевидно вестиме свою гру і витискатиме якісь поступки перед тим, як розщедритися на пільги", - вважає експерт.
До того ж, на думку Класковського, форматом зустрічі Путін намагався "поставити Лукашенка на місце".
"У порядку денному російських медіа те, що білоруські державні ЗМІ подають як великий історичний прорив, - це просто епізод з робочих днів Путіна. Російський керівник явно показує, хто є хто у ситуації," - каже аналітик.
Політичний експерт Андрій Єгоров зауважує, що конкретики щодо змісту союзних програм і досі немає - зокрема, незрозумілими залишаються обов'язки, які взяли на себе обидві сторони.
Втім, підписання дорожніх карт є "поганим знаком" для Білорусі, адже країна заходить дедалі глибше в "орбіту російського впливу", заявив він сайту ThinkTanks.by.
На думку Єгорова, Білорусь продовжуватиме політику затягування інтеграції в рамках Союзної держави.
У травні Лукашенко та Путін зустрічались на яхті президента Росії"Інтеграція - процес тривалий, треба узгоджувати, гармонізувати", - каже він. "Узгоджувати можна довго-довго, а в результаті так нічого і не узгодити".
Політичний аналітик Віталій Циганков пишу у своєму Telegram-каналі, що "у тактичному сенсі" підписання програм нічого не змінює для Білорусі - ба більше, Мінськ навіть не отримав жодних поступок з боку Москви щодо цін на газ і нафту.
Але у стратегічному сенсі подія стала черговим кроком зі звуження суверенітету та збільшення залежності від Росії, каже експерт.
"Це і є стратегія Лукашенка всі ці роки - поступово продавати шматки білоруського суверенітету в обмін на (в залежності від ситуації) фінансову, військово-стратегічну або політичну підтримку Москви", - вважає Циганков.
Політична експертка Катерина Борнукова заявила опозиційній газеті "Наша ніва", що вбачає в результатах зустрічі поступки як з боку Лукашенка, "який ще два роки тому не хотів підписувати карти", так і з боку Росії, яка поки що не домоглася створення наднаціональних органів та введення єдиною валюти, на чому наполягала до білоруської кризи.
Натомість колишній дипломат Павло Мацукевич висловив думку газеті, що Росія все ж таки досягає того, чого хоче, і досить невеликою ціною.
Свідченням цьому є поява двох спільних навчально-бойових центрів, а також продовження Лукашенком договорів оренди щодо військових об'єктів на території Білорусі.
Державна зрада чи надмірний "алармізм"
Але лунають у Білорусі і більш жорсткі коментарі.
На думку відомого критика білоруської влади, колишнього кандидата в президенти Андрія Саннікова, Лукашенко скоїв державну зраду, підписавши "документ про повзучу здачу Білорусі іноземній державі".
У коментарі, опублікованому на опозиційному сайті Хартія-97, він закликає якнайшвидше заарештувати Лукашенка і наголошує, що дії білоруського президента несуть загрозу і для Європи в цілому.
"Потурання демократичних країн диктатору Лукашенку протягом багатьох років призвело до нечуваних репресій всередині Білорусі та створенню напруженості на кордонах Євросоюзу", - наголошує Санніков, маючи на увазі міграційну кризу на кордоні між Білоруссю та ЄС, яку країни Балтії і Польща називають елементом гібридної агресії.
Однак відомий оглядач Артем Шрайбман, який залишив Білорусь цього року, не погоджується з "алармістами" і наголошує, що підписані угоди "розмиті у формулюваннях", не мають конкретних дедлайнів та є "далекими від версії 2019 року з політичною інтеграцією".
"Але фіналізація дорожніх карт символічно важлива. Сторони власними руками знизили планку амбіцій союзного будівництва, вивівши теми на кшталт єдиної валюти у неоглядне майбутнє", - зазначає політолог у своєму Telegram-каналі.
Чи визнає Лукашенко анексію Криму
Те, що Путін брав участь у події з Криму, свідчить про "продуману піар-політику Кремля", якою Москва намагається примусити Лукашенка визнати Крим частиною Росії, вважає Олександр Класковський.
"Сьогодні він змушений був робити реверанси перед кримчанами і передавати їм вітання. Це теж момент вказування білоруському керівництву на його місце - у свій час він був надто зарозумілим", - цитує оглядача сайт Zerkalo.
На думку Шрайбмана, натяки Лукашенка на можливий візит до Криму означають, що замість дій Мінськ фокусуватиметься на риториці.
Минулого разу Лукашенко брав синя МиколуТакий підхід аналітик називає "масажем кремлівських ерогенних зон".
"Зазвичай Лукашенко робить це, коли не готовий запропонувати реальних поступок. Цікаво, що буде, якщо Путін всерйоз його запросить, і, наприклад, публічно. Давати задню? Соловйови-Кисельови знищать його в той самий вечір у своїх шоу. Їхати - ризикнути мільярдними продажами палива в Україну", - пояснює Шрайбман.
Що кажуть державні медіа
А от державні ЗМІ оцінюють підписання угод як тріумф взаємовигідного співробітництва двох країн, що стикнулися з "безпрецедентним зовнішнім тиском".
Зокрема, головна державна газета країна "Беларусь сегодня" зазначає, що Росія та Білорусь "зробили важливі та рішучі кроки щодо подальшого союзного будівництва", тоді як Мінськ "завжди твердо виступав за поглиблення інтеграції на пострадянському просторі та зміцнення стратегічних відносин з Росією".
"За оцінками білоруської сторони, прямий ефект для Білорусі від реалізації цього інтеграційного пакета прогнозується у зростанні ВВП приблизно на один мільярд доларів. І це не враховуючи додаткових можливостей для білоруського бізнесу на російському ринку. Втім, економічний ефект в цьому випадку взаємний. Що особливо важливо в умовах безпрецедентного зовнішнього тиску, з яким стикнулися Білорусь і Росія останнім часом", - вважає газета.
Огляд підготувала Яна Люшневська, Служба моніторингу BBC.
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!