Три мільярди доларів за 10 років: як зміниться Донбас до 2030 року
Фото: Донецька обласна державна адміністрація
Фото: facebook/Павло КириленкоТериторія пріоритетного розвитку
За даними Донецької і Луганської обласних військово-цивільних адміністрацій на території вільної частини Донеччини і Луганщини проживає 2,6 мільйона осіб, проте за даними електронного перепису, який проводило Мінцифри у 2019 році, на цій території мешкає 3,1 мільйона громадян України.
Через війну економіка регіону постраждала дуже сильно. Традиційні для Донеччини і Луганщини підприємства вугільної, металургійної та харчової промисловості втратили свої традиційні ринки збуту – Росію та країни СНД. Підприємства, які не змогли переорієнтуватися або знайти інвесторів, припинили свою діяльність.
Згідно стратегії, Донеччина і Луганщина отримають статус території пріоритетного розвитку. У наступні 10 років уряд планує вкласти у регіон три мільярди доларів. Фінансуватиметься нова економічна зона через Державний венчурний фонд, який буде наповнюватись за рахунок державного бюджету, інвесторів та міжнародних фінансових донорів.
Кошти планують вкладати в інфраструктуру та створення індустріальних парків на неокупованій території. До 2030 року в індустріальні парки Донеччини і Луганщини планують залучити близько 140 резидентів.
Фото: Донецька обласна державна адміністрація15 територіальних громад, які знаходяться на лінії зіткнення (п’ять у Луганській і 10 у Донецькій областях, – LB.ua), отримають додаткові 15% від ПДФО у свій бюджет. Втім, це не стосуватиметься таких великих міст як Маріуполь, Краматорськ, Бахмут, Слов'янськ, Краматорськ, Лисичанська та Сєвєродонецьк.
Для покращення бізнес-клімату Мінреінтеграції запустить механізм страхування інвесторів від військових та політичних ризиків. З січня 2022 року розпочнеться конкурс на якому оберуть страхові компанії, що надаватимуть послуги для бізнесу у Донецькій і Луганській області. В ідеалі це мали б бути великі міжнародні страхові компанії. Ухвалити відповідне законодавство планують упродовж 2022 року, а страхувати бізнес від політичних та військових наслідків почнуть з 2023-го. Страхувати інвестиції від ризиків будуть коштом державного бюджету через Фонд консорціумного фінансування.
Додатково захищати інвестиції буде Філія Міжнародного арбітражного суду, до функцій якого належатиме запровадження нових інструментів захисту інвестицій шляхом поширення юрисдикцій міжнародного арбітражу на території пріоритетного розвитку Донецької та Луганської областей.
За оцінками Мінреінтеграції щорічне страхування на суму у 100 мільйонів гривень дасть змогу залучити до п'яти мільярдів гривень кредитних та інвестиційних ресурсів.
Відновлення приватного житла у прифронтовій зоні на ДонеччиніПрограмою також передбачено створення регіональних та муніципальних кредитних спілок. Для громад, територія яких прилягає до лінії розмежування, та міст, у яких здійснюється трансформація вугільної галузі, витрати на компенсацію відсотків чи основного зобов’язання за наданими кредитами можуть бути компенсовані за рахунок Фонду консорціумного фінансування чи державного бюджету.
Також у містах регіону будуть створені агенції з працевлаштування. Вони допомагатимуть місцевому населенню знайти роботу, а інвесторам трудові ресурси для розвитку власної справи. Перші три роки після відкриття бізнесу підприємець буде звільнений від планової перевірки контролюючими органами держави.
В обох областях відкриють філії ПрАТ «Експортно-кредитного агентства», Офісу з розвитку підприємництва та експорту та представництва Мінекономіки, які будуть займатись допомогою у реалізації продукції підприємств Донбасу на експорт. А філія «Юкрейнінвесту» шукатиме потенційних інвесторів з-за кордону.
Для бізнесу з виробництва спирту, алкогольних напоїв та тютюну пільги застосовуватися не будуть.
За оцінками Мінреінтеграції, усі ці заходи повинні забезпечити зростання економіки Донеччини та Луганщини на 25% до 2030 року.
Фото: Донецька обласна державна адміністраціяВідновлення іригації та розмінування
У західній частині Донеччини та на півночі Луганщини знаходяться переважно сільськогосподарські райони. Проте іригаційна система на непідконтрольній території знаходиться в аварійному стані. За даними Держводагентства, площа зрошуваних земель у Донецькій та Луганській областях становить 122 тисяч гектарів та 54 тисяч гектарів, але фактично у 2019 році зрошувалося лише 5 тисяч гектарів у Донецькій області. Угіддя Луганської області не зрошувалися взагалі.
За оцінками того ж Держводагентства відновлення каналів та іригаційної системи хоча б на 50% дозволить на шість відсотків підняти ВВП регіону. Для цього необхідно вкласти 215 мільйонів доларів. Залучити кошти на відновлення дренажної системи планується за рахунок іноземних інвестицій.
Ще одна проблема для сільського господарства на лінії зіткнення – значна мінна забрудненість території. До 2030 року держава планує розмінувати 110 тисяч гектарів сільськогосподарських земель в обох областях, що обійдеться приблизно у 2,2 мільярди гривень.
Якщо мінне поле розташовано на приватній землі, її будуть викупати чи обмінювати на землю придатну для сільськогосподарських робіт. Податок на землю забруднену мінами буде скасований, а податкові борги за заміновані землі будуть списані .
Піротехніки ДСНС України у Донецькій області розміновують сільськогосподарські угіддя від вибухонебезпечних предметівДля швидкого розвитку сільськогосподарської інфраструктури буде запроваджена спрощена система видачі дозволів на будівництво об'єктів для зберігання та обробки сільськогосподарської продукції.
Стратегія також передбачає будівництво 4 нових елеваторів у Донецькій області та 6 у Луганській. Така кількість елеваторів забезпечить зберігання 70 відсотків врожаю зернових та олійних культур і потребуватиме інвестицій у розмірі 2,8 мільярда гривень та може створити близько тисячі додаткових робочих місць в обох областях.
Також в обох областях до 2025 року відновлять державну лабораторію ветеринарно-санітарного контролю. На це планують витратити 1-1,2 мільярди гривень.
Відновлювальна енергетика та розробка газових родовищ
Для покращення енергоефективності стратегія передбачає реконструкцію вже наявних електростанцій та побудову на них нових енергетичних блоків. Реалізувати програму планується за рахунок інвестиційної програми «Укренерго», кредитних коштів кредитної установи для відбудови, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку і Міжнародного банку реконструкції та розвитку.
Заплановане будівництво ліній електропередач Курахівської ТЕС та лінії Круп’янськ-Кремінська, реконструкція на лініях Донська-Донбаська та електростанції «Донбаська». Свої мережі мають модернізувати ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» та АТ «ДТЕК Донецькі електромережі».
ДТЕК Донецькі електромережі завершила модернізацію високовольтних ліній «Котляревська — Желанна» і «Котляревська — Очеретине» для прифронтової АвдіївкиДо 2030-го почнеться поступовий перехід Донеччини і Луганщини на відновлювальні джерела енергії. За 10 років їх частка повинна скласти 13% від потреб регіону. Щороку інвестиції на будівництво вітряків та сонячних панелей повинно скласти близько 40 мільйонів доларів.
У 2025 році планується почати видобуток газу на Юзівській нафтогазовій ділянці. За даними «Надра України» на цьому пласті, який є найбільшим в Україні знаходиться близько трьох трильйонів кубометрів газу. Розробляти ділянку буде НАК «Нафтогаз», який викупив у січні 2021 року 100% акцій ТОВ «Надра Юзівська». Саме ця компанія разом з Royal Dutch Shell отримала ліцензію на видобуток газу у 2012 році, але з початком військової агресії Shell вийшли з угоди.
Крім сланцевого газу планується видобувати газ з шахтних порід. За різними оцінками такого газу у закритих шахтах може бути від 500 мільярдів до двох трильйонів кубометрів.
Дороги та залізниця
Однією з найбільших проблем на неокупованій частині Донецької та Луганської областей залишаються погані дороги. Військові дії змусили змінити звичні автомобільні шляхи. Тепер вони проходять через невеликі міста та села, де дороги ніколи не були призначені для великого пасажиропотоку.
Фото: 06452.com.uaДо 2025 року збудують нову дорогу Сєвєродонецьк-Маріуполь, вона буде йти через Краматорськ. Також оновлять паралельний маршрут, який існує зараз: 305 кілометрів через місто Курахове та 330 кілометрів через Велику Новосілку. Також нова дорога Урзуф-Маріуполь-Бердянськ, з’єднає курортні міста Приазов’я. Відновлять 56 мостів. Вартість робіт повинна скласти 19 мільярдів гривень.
У Луганській області за рахунок коштів Європейського інвестиційного банку відновлять 183 кілометри доріг. Зокрема, капітальний і поточний середній ремонт ділянок автошляхів: Чугуїв-Мілове, Демино- Олександрівка-Сватове-Лисичанськ-Луганськ та Танюшівка-Старобільськ-Бахмут.
Також північну частину Луганщини збираються приєднати до залізничної системи України. Буде побудована нова залізнична лінія, що з’єднає колію Лантратівка-Кіндрашівська-Нова з усією Україною. До складу колії Кіндрашівська-Нова-Лантратівка входять залізничні станції Новий Айдар та Старобільськ з достатньо розвинутою інфраструктурою, придатні до стикування з новою гілкою. На колії Попасна-Сватове-Куп’янськ цим критеріям відповідають станції Рубіжне та Сватове. До якої станції будуть тягти нову гілку поки не вирішили, але її протяжність буде складати від 43 до 62 кілометрів в залежності від вибору станції. Вартість будівництва нової гілки складе 2,4 мільярда гривень. Реалізувати проєкт планують до 2025 року.
Ремонт дороги «КПП «Танюшівка» – Старобільськ – Бахмут» у рамках проєкту «Велике будівництво» на Луганщині.На Донеччині повинна відбутись електрифікація та модернізація гілки Запоріжжя-Пологи-Комиш-Зоря-Волноваха, протяжність якої становить 320 кілометрів, з яких 240 не електрифіковані. Також значна частина дороги одноколійна, що збільшує тривалість маршруту. На модернізацію колії необхідно 380 мільйонів доларів, вона повинна час прибуття потягу до Маріуполя на 1,5 години та дасть можливість запуску швидкісного потягу «Інтерсіті» між Запоріжжям і Маріуполем. Модернізувати колію планують у 2025-2026 роках.
Також у 2026-му у планах модернізувати колію, яка поєднує Луганську та Донецьку область, – Новозолотарівка-Лиман.
Аеропорти та порти
Де саме буде знаходитись аеропорт для Донбаського регіону поки не визначено. Існує чотири варіанти, один з яких повинна вибрати Державіаслужба у грудні 2021 року. Перший – це реконструкція летовища у Бердянську. Вартість робіт – 122 мільйона доларів. Другий варіант – це військовий аеропорт у Краматорську. Там вже є злітно-посадова смуга, але немає терміналу. Вартість робіт – 35 мільйонів доларів. Третій варіант – Маріуполь, але там летовище знаходиться надто близько до лінії фронту та потрапляє під дію російської радіолокаційної системи. Вартість робіт –100 мільйонів доларів. Четвертий варіант – будівництво нового аеропорту у Святогірську, його ціна може скласти 4-5 мільярдів гривень.
У Маріупольському порту до 2025 року планується зробити поглиблення акваторії Азовського моря та підвищити його пропускну здатність. Загалом глибину причалу збільшать на майже 10 метрів, а вартість робіт складе 500 мільйонів доларів.
Маріупольський морський торговельний портТакож у планах – побудова зернового, олійного терміналів та реконструкція причалів та складів. Фінансування проєкту має здійснюватись за окремою інвестиційною програмою для Маріупольського порту.
Безпека, послуги та медицина
До 2025 року усю неокуповану територію областей повинно охопити українське теле- та радіомовлення. На окупованій території у 2025-му сигнал україномовних радіостанцій та цифрового телебачення повинен бути на 30% територій, а у 2030 на 50%.
Крім цього для протидії російських інформаційних атак будуть створюватись групи у соціальних мережах та месенджерах, зокрема у Viber та Telegram, канал на YouTube, чат-боти, спеціальний веб-портал та друковане видання.
Також на підконтрольній частині Донецької та Луганської областей планується побудова військових містечок та передислокація військових частин.
У тергромадах на лінії зіткнення будуть створені безпекові центри. Вони будуть мати станцію швидкої допомоги, відділи поліції та ДСНС. У цих центрах працюватиме диспетчерська служба, яка буде займатись оповіщенням населення про надзвичайні ситуації та можливі обстріли. Впровадити нову систему оповіщення планують у грудні 2022 року та удосконалити її через рік.
Фото: Очеретинська селищна військово-цивільна адміністрація Донецької областіУ місцях концентрації пожежонебезпечних об'єктів будуть створені пожежні загони.
У громадах на лінії зіткнення хочуть створити системи «мультицентрів» (об'єднаний ЦНАП, відділення Пенсійного фонду та органів соціального захисту, – LB.ua) як у Маріуполі, Щасті та Новотроїцькому. Такі «мультицентри» планують відкрити у Станиці Луганській, Золотому, Мар’їнці, Майорську та Гнутовому. Їх вартість складе від 12 до 70 мільйонів гривень. Також у громадах на лінії зіткнення планують відкрити центри культурних послуг. Вони з'являться не раніше 2025 року і обійдуться бюджету від 16 до 25 мільйонів гривень.
Упродовж 2021-2023 років на неокупованій частині Донбасу відновлять мережу допомоги постраждалим від домашнього насильства, а у Краматорську до 2024-говідкриють новий пологовий будинок.
У Костянтинівці в інфекційній лікарні створять відділення інтенсивної терапії, у Слов'янську реконструюють обласну дитячу лікарню. До 2025 року у Сєвєродонецьку та Краматорську побудують обласні багатопрофільні лікарні.
Будівництво обласної багатопрофільної лікарні у КраматорськуВода
У період до 2030 Україна продовжить постачати воду на окуповану частину Донбасу. А водопостачання неокупованої частини буде диверсифіковане. Це буде зроблено через постійні обстріли, що призводять до аварій та відсутності водопостачання у громадах, що межують на лінії фронту.
За рахунок фінансування уряду Франції до 2025 року збудують очисні споруди у Маріуполі та побудують окремий канал постачання води. До 2028-го відбудеться повна модернізація, заміна насосів, встановлено нове перекачувальне обладнання компанії «Попаснянський районний водоканал». Проект передбачає виконання робіт загальною вартістю 70 мільйонів євро за рахунок пільгового кредиту від уряду Франції. Виконувати роботи буде консорціум «Vinci/Razel», обраний урядом Франції на конкурсних засадах.
Очисні станція у МаріуполіА у червні 2030 повинна закінчитись повна модернізація підприємства, яке забезпечує водою як окуповану так і вільну частину Донеччини «Вода Донбасу».
***
Для того щоб реалізувати стратегію Верховна Рада повинна ухвалити чотири законопроекти, які зараз знаходяться на стадії розробки. Прийняти їх повинні упродовж 2022 року.