Сидячий Бик. Нащадків легендарного вождя індіанців знайшли за ДНК
Саме Сидячий Бик очолював сили корінних народів, які перемогли американську армію у битві біля Літл-Бігхорн 1876 рокуБританські вчені застосували нову технологію вивчення ДНК, щоб встановити спорідненість мешканця штату Південна Дакота з Сидячим Биком, - легендарним вождем племені корінних мешканців Північної Америки хункпапа-сіу. Вивчивши фрагмент волосся вождя, який колись зберігали у Вашингтоні, експерти дійшли висновку, що 73-річний Ерні Лапойнте є його прямим правнуком.
Лапойнте каже, що багато хто ставив під сумнів його походження, тому для нього результати аналізу є вкрай важливими.
"Це дослідження ДНК допомогло встановити, що я прямий нащадок свого прадіда, - сказав агентству Reuters американець, який також має трьох сестер. - Скільки себе пам'ятаю, завжди був хтось, хто сумнівався в нашій спорідненості з предками. Такі люди - це, звичайно, як цвях у тому місці, на якому сидиш. Напевно, у результатах цього дослідження вони теж будуть сумніватися".
Для вивчення волосся Сидячого Бика застосували технологію автосомного аналізу ДНК. Вона відрізняється від традиційнішого генетичного тесту, коли ДНК ідентифікують в Y-хромосомі, яка передається по чоловічій лінії, або ж у мітохондрії - компоненті клітини, який своїм дітям передає мати.
Для розробки методу групі вчених із Кембриджського університету, яку очолював професор Еске Віллерслев, знадобилося цілих 14 років.
Річ в тому, що волосся Сидячого Бика зберігали в Смітсонівському інституті у Вашингтоні, а в 2007 році його передали Лапойнте. Віллерслев дізнався про це і запропонував нащадку вождя передати йому частину волосся для ДНК-аналізу.
Вчений розповів AFP, що за наполяганням Лапойнте провели спеціальну церемонію за участю шамана та барабанщиків, на якій у духа Сидячого Бика попросили дозволу провести дослідження. Вченим не пощастило, бо дух, як повідомив шаман, наказав спалити більшу частину волосся, і на аналіз потрапив тільки їхній невеликий фрагмент - довжиною близько чотирьох сантиметрів.
Літографія "Затримання та загибель Сидячого бика", 1890 рікУ той час Віллерслев подумав, що це зруйнує всі його плани, але в підсумку брак генетичного матеріалу змусив його придумати новий спосіб ідентифікації ДНК. Тепер вчені сподіваються, що таку ж технологію можна буде застосовувати для виявлення родичів інших історичних особистостей, які померли багато років тому.
"Лапойнте попросив мене витягти з [волосся] ДНК і порівняти з його ДНК, щоб встановити спорідненість, - цитує Guardian вченого. - Але я отримав дуже невеликий фрагмент волосся, і в ньому була дуже обмежена кількість ДНК. Нам знадобився довгий час, щоб розробити метод, який можна використовувати для порівняння дуже невеликої кількості стародавньої ДНК із генами живих людей".
"Методи існували і раніше, але для них була потрібна істотна кількість ДНК - або ж вони дозволяли подивитися тільки на прямих онуків, - пояснює Віллерслев. - Наш новий метод дозволяє встановити більш давню родинну спорідненість, використовуючи крихітні обсяги ДНК".
Сидячий Бик, справжнім ім'ям якого було Татанка Ійотаке, очолив 1500 корінних жителів Північної Америки, які в 1876 перемогли підрозділи армії США у знаменитій битві при Літтл-Бігхорн (територія сучасного штату Монтана).
У 1890 році Сидячого Бика вбила "індіанська поліція" - сили, сформовані з представників корінного населення, які представляли інтереси уряду США.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!