Захід має перестати намагатися “не ображати Путіна”, а жорстко протистояти Росії – Порошенко на безпековій конференції у Швеції
"Існуюча політика ЄС щодо східноєвропейських сусідів розвалюється".
П’ятий Президент України, лідер партії “Європейська Солідарність” Петро Порошенко взяв участь у міжнародній безпековій конференції у Вісбю (Готланд, Швеція) і представив бачення щодо ключових викликів перед східною політикою Євросоюзу та змістовного наповнення нової редакції “Східного партнерства”.
Про це інформує пресслужба “Європейської Солідарності”.
Порошенко відзначив, що згортання суверенітету та демократії в Білорусі, посилення контролю Москви над Вірменією свідчать, що існуюча політика ЄС щодо східноєвропейських сусідів розвалюється, а Захід ризикує програти гостру геополітичну конкуренцію з Росією над країнами регіону.
«Для свого виживання «Східне партнерство» потребує нового сенсу, амбітного порядку денного, чіткого бачення майбутнього, а головне – політичної волі об’єднаної Європи», – наголосив п’ятий Президент.
За його словами, Європейський Союз та Захід загалом мають перестати намагатись «не ображати Путіна», а жорстко протистояти деструктивним діям Російської Федерації. Він також закликав до продовження і посилення політики санкцій супроти Росії як країни-агресора.
«Немає часу для коливання, роздумів, умиротворення, напівкроків та політики вичікування, бо саме сьогодні, в тому числі в Україні, вирішується майбутнє і європейського континенту, і Росії», – зауважив лідер «Європейської Солідарності».
На думку Порошенка, одночасно Захід має оновити підходи до відносин з країнами «Східного партнерства», особливо з країнами, які чітко проголосили курс на інтеграцію з Євросоюзом та уклали Угоди про асоціацію – Україною, Грузією та Молдовою.
«Сьогодні ми маємо можливість творити наше спільне майбутнє шляхом формування «Східного партнерства 2.0» на основі Стратегії східного розширення», – наголосив Петро Порошенко.
За словами п’ятого Президента, така Стратегія вимагає політичного лідерства з боку Євросоюзу та розумного поєднання існуючих реалій з оновленими механізмами та інструментами, випробуваними в рамках попередніх хвиль розширення Союзу, зокрема поглибленою секторальною інтеграцією, «скринінгом» законодавства, посиленою фінансовою підтримкою.