"Шериф": як команда з "контрабандного раю" створила сенсацію Ліги Чемпіонів
Тираспольський "Шериф" обіграв у Мадриді "Реал" і потрапив на перші шпальти усіх світових спортивних видань. Клуб з Придністров'я - унікальний приклад того, як політика не завадила розвитку футболу.
У серпні 2021 року "Шериф" потрапив у груповий етап Ліги Чемпіонів УЄФА.
Спортивні ЗМІ, які відзначали цей успіх, писали, що далі у тираспільців, швидше за все, немає жодних шансів, адже вони потрапили в одну групу із мадридським "Реалом", міланським "Інтером" та донецьким "Шахтарем".
Але спочатку придністровці обіграли вдома із рахунком 2:0 віцечемпіона України, а 28 вересня сенсаційно перемогли "Реал" на виїзді із рахунком 2:1.
Як відзначають спортивні видання, деякі гравці "Реалу" "коштують" на трансферному ринку більше, ніж весь склад "Шерифу".
А завдяки своїм успішним виступам у єврокубках чемпіон Молдови заробив вже понад 20 млн євро, що у чотири рази перевищує його річний бюджет.
Визнаний клуб із невизнаної республіки
За міжнародним правом, Придніпров'я - вузька смуга вздовж кордону України - належить Республіці Молдова, країні, що з'явилася після розпаду Радянського Союзу у 1991.
А вже у 1992-му сепаратисти, підтримані Росією, розпочали війну. Вона забрала життя близько тисячі людей.
Поки Придністров'я сподівається приєднатися до Росії, "Шериф" виступає за МолдовуПридністров'я довго називали пам'ятником СРСР на пострадянському просторі. Поки Кишинів розвивався і хоч якось змінювався, Тирасполь застиг у початку 80-х роках ХХ сторіччя.
У її столиці - Тирасполі - серп і молот, що нагадують про СРСР, гордо прикрашають рекламні білборди та урядові будинки. Величезна статуя Леніна перед парламентом уособлює ностальгію за радянським минулим.
Оглядачі вважають, що за останні 5-7 років ситуація змінилася. І завдяки фінансовим вливанням з Росії столиця Придністров'я нині виглядає навіть більш доглянутою, ніж столиця Молдови.
Проте у світі цю територію знають за корупцією, організованою злочинністю та перемитництвом.
Американський дослідницький центр Карнегі називає Придністров'я "раєм для контрабандистів".
Найбільшою приватною фірмою невизнаної республіки є Sheriff Company. Її заснували у 1993 як благодійний фонд допомоги ветеранам правоохоронних органів.
А нині вона представлена майже у всіх сферах - від торгівлі харчами до банківського сектору, від ЗМІ до політики. Її річний обіг майже удвічі перевищує бюджет "республіки".
На невизнаному Молдовою референдумі у вересні 2006 року Придністров'я проголосувало за приєднання до РосіїХоча формально Sheriff Company є приватною фірмою, у 2020 вона отримала більшість місць у місцевому парламенті через підтримку партії "Оновлення".
Саме від цієї структури ФК "Шериф" отримає своє фінансування, у порівнянні з яким інші футбольні клуби Молдови мають лише крихти.
"Шериф" був заснований у Тирасполі у 1996 році, лише через три роки після завершення активних бойових дій на Дністрі.
З того часу у Придністров'я залишився свій прапор, своя валюта та свої кордони, які, утім, ніхто у світі не визнає.
Влада невизнаної республіки постійно говорить про бажання інтегруватися до Росії, і навіть проводили референдум, на якому її жителі проголосували за приєднання.
Проте Москва вже майже 30 років дуже обережно реагує на ці ініціативи Тирасполя, зберігаючи при цьому на території республіки невеликий військовий контингент.
Утім, у питанні футболу Придністров'я не стало грати у незалежність. З першого року існування "Шериф" брав участь у чемпіонаті Молдови, а стадіон команди, який побудували під Тирасполем у 2002 році за 200 млн доларів, залишається найбільшим та найсучаснішим в країні.
Стадіон "Шерифа" коштував 200 млн доларівЗа 25 років існування "Шериф" став найбільш титулованою командою в історії молдовського футболу, 19 разів вигравав чемпіонат країни, 10 разів - кубок і 7 разів - Суперкубок Молдови.
Оскільки клуб залишається у юрисдикції Молдови, багато років він представляє країну у європейських кубках. Проте досі його найвищим досягненням був вихід у груповий етап Ліги Європи - другого за значенням турніру футболу.
Клуби у вигнанні
Приклад "Шерифа" є унікальним для пострадянського простору, на якому від початку 1990-х утворилося шість самопроголошених республік.
На усіх проблемних територіях, включно з анексованим Росією Кримом, футбол змушений виживати в межах внутрішніх чемпіонатів.
В Абхазії, Нагорному Карабасі і навіть "ДНР" проходять свої змагання, але їхні переможці не можуть виступати під егідою УЄФА.
Багаторазовий чемпіон України донецький "Шахтар", якого "Шериф" обіграв у першому груповому матчі ЛЧ, свою останню гру у Донецьку провів на початку травня 2014, після чого залишив місто через війну.
Ультрасучасний стадіон "Шахтаря" стоїть замороженим від 2014 року, - під час обстрілів міста він не дуже постраждав.
Залишити рідне місто довелося і луганській "Зорі", якою довгі роки керував нинішній тренер "Шерифа" Юрій Вернидуб.
Він тренував луганчан від 2011 до 2019, і при ньому "Зоря" також регулярно виступала у єврокубках.
У 2014 Вернидуб із "Зорею" були змушені перебратися до Запоріжжя, коли Луганськ опинився під контролем самопроголошеної ЛНР.
А у 2020 він очолив "Шериф" та переїхав в іншу невизнану республіку - Придністров'я.
І, нарешті, азербайджанський клуб "Карабах" у радянські роки грав в Аграмі, а у 1988 навіть став чемпіоном Азербайджанської СРСР.
У 1993 році клуб був змушений переїхати до Баку, а Аграм опинився під контролем Нагорного Карабаху. Місто було зруйноване і простояло без життя до 2020 року, коли під час чергової війни Азербайджан не повернув собі контроль над Аграмським районом.
За роки вигнання "Карабах" вісім разів ставав чемпіоном Азербайджану і представляв країну у єврокубках. Але його найвищим досягненням була участь у груповому раунді Ліги Європи.
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!