"Я знайду тебе". На афганських жінок-суддів полюють засуджені ними таліби
Вони першими стали на захист прав жінок в Афганістані. Були стійкими ревнительками закону, домагаючись справедливості для найбільш маргіналізованих верств населення своєї країни. Але після того, як "Талібан" захопив владу в Афганістані, жінкам, що працювали суддями, довелося тікати і ховатися через страх помсти, оскільки таліби звільнили засуджених ними злочинців, багато з яких є вбивцями.
Шість колишніх жінок-суддів поспілкувалися з ВВС.
Всі вони переховуються, а їхні імена змінені з метою безпеки.
За свою кар'єру суддя Масума засудила сотні чоловіків за насильство над жінками, зокрема за зґвалтування, вбивство і тортури.
Коли таліби взяли під контроль її місто, і тисячі засуджених злочинців отримали свободу, на її адресу почали надходити погрози смертю.
Текстові й голосові повідомлення, дзвінки з невідомих номерів просто бомбардували її телефон.
"Ми дізналися, що таліби звільнили всіх ув'язнених, десь опівночі, - розповідає Масума. - Відразу зібрали речі й втекли, залишивши наш будинок і все наше життя".
Останні 20 років в Афганістані суддівські посади обіймали 270 жінок. Через специфіку роботи це - публічні фігури, чиї імена постійно на слуху.
"Виїжджаючи на машині з міста, я одягла бурку, щоб мене ніхто не впізнав. На щастя, ми минули усі контрольно-пропускні пункти талібів", - розповідає Масума.
Невдовзі після від'їзду сусіди написали їй, що до їхнього будинку навідалися таліби. Коли вони описали візитерів, Масума відразу зрозуміла, хто її розшукує.
Кілька місяців тому Масума засудила на 20 років таліба, який вбив свою дружину.
"У мене досі перед очима та молода жінка. Це був жорстокий злочин", - каже Масума.
"Після того, як справу закрили, засуджений підійшов до мене і сказав: коли я вийду з в'язниці, я зроблю з вами те, що зробив зі своєю дружиною".
"Тоді я не сприйняла його погрози серйозно. Але відтоді, як до влади прийшов "Талібан", він багато разів телефонував мені й казав, що взяв у судовій канцелярії всю інформацію про мене".
"Я знайду тебе і помщуся, погрожував він".
За даними BBC, щонайменше 220 колишніх афганських жінок-суддів змушені переховуватись.
Їм доводиться змінювати номери телефонів, жити у підпіллі та переїздити кожні кілька днів.
Крім того, вони заявили, що їхні колишні будинки відвідували таліби. Їхні сусіди і друзі розповіли, що їх допитували про колишніх власників.
Всі вони отримували погрози смертю від талібів, яких вони раніше засудили. Четверо назвали конкретних чоловіків, яких вони відправили за ґрати за вбивство своїх дружин.
У відповідь на звинувачення представник талібів Білал Карімі сказав ВВС, що жінки-судді мають жити без страху.
"Ніхто не повинен їм погрожувати. Наші спеціальні військові підрозділи зобов'язані розслідувати такі скарги і діяти в разі порушення".
Він також повторив обіцянку талібів про "загальну амністію" для усіх колишніх держслужбовців: "Наша загальна амністія щира. Але якщо хтось хоче подати прохання про виїзд з країни, ми просимо не робити цього, вони залишаться у своїй країні".
Під час масового звільнення в'язнів на волі опинилися багато злочинців, які не пов'язані з талібами.
Білал Карімі так це прокоментував:
"Що ж до торговців наркотиками і членів мафії, то наші дії проти них будуть серйозними".
Раніше судді були основними годувальницями своїх родин. Але тепер, коли їм припинили виплачувати зарплату і заморозили банківські рахунки, вони змушені жити коштом своїх родичів.
Понад три десятиліття суддя Санаа розслідувала справи про насильство проти жінок і дітей.
За її словами, більшість засуджених були членами "Талібану" та ІД.
"Я отримала щонайменше 20 телефонних дзвінків з погрозами від колишніх в'язнів".
Зараз вона і понад десять членів її родини змушені переховуватись.
Якось один з її родичів-чоловіків повернувся до їхнього колишнього будинку. Поки він збирав одяг, під'їхали таліби - озброєні люди на кількох автівках на чолі з командиром.
Ось, що він розповідає.
"Я відкрив двері. Мене запитали, чи тут живе суддя. Коли я сказав, що не знаю, де вона, вони кинули мене на сходи. Один з них почав бити. Ніс і рот залила кров".
Після того, як озброєні люди пішли, родич Саани потрапив до лікарні.
"Я сказав іншому родичу, що ми повинні постійно переїжджати. Іншого виходу немає. Ми не можемо втекти до іншої країни, навіть у Пакистан".
Боротьба за права жінок
Протягом десятиліть Афганістан вважали однією з найскладніших країн у світі. За даними Human Rights Watch, близько 87% жінок і дівчаток протягом свого життя зазнають тієї чи іншої форми насильства.
Але суддівська спільнота відстоювала ідею про те, що насильство є карним кримінальним злочином.
Серед їхніх справ - зґвалтування, тортури, примусові шлюби, а також випадки, коли жінкам забороняли володіти власністю чи ходити на роботу або до школи.
Усі шестеро жінок-суддів, з якими поспілкувалася ВВС, кажуть, що стикались з переслідуванням упродовж всієї кар'єри, задовго до того, як до влади прийшов "Талібан".
"Я хотіла служити своїй країні, тому стала суддею", - каже Асма, яка також переховується.
"Розглядала переважно справи жінок, що хотіли розлучитися з членами "Талібану".
"Наша робота становила для нас реальну загрозу. Якось таліби навіть обстріляли будівлю суду".
"А одна суддя просто зникла дорогою з роботи додому. Пізніше знайшли її тіло".
Жодних офіційних обвинувачень у вбивстві зниклої судді висунуто не було. А місцеві лідери талібів свою причетність заперечували.
Наскільки суворо нове керівництво Афганістану поставиться до прав жінок, ще належить з'ясувати. Але поки перспективи похмурі.
"Талібан" підтвердив, що жінки не отримають жодної посади в новому уряді.
Афганські дівчатка не можуть повернутися до навчання у середній школі, а викладачки - до роботи, оскільки таліби наказали відвідувати уроки лише хлопчикам і вчителям-чоловікам.
Від імені "Талібану" Карімі заявив, що поки що не може сказати, чи жінки зможуть працювати суддями: "Умови роботи й можливості для жінок все ще обговорюються".
На сьогодні з країни евакуювали понад 100 тисяч людей.
Усі шість жінок-суддів, з якими поспілкувалась ВВС, кажуть, що шукають вихід, але втратили доступ до коштів, і не всі члени їхніх сімей мають паспорти.
Колишня афганська суддя Марзія Бабакархайл, що наразі мешкає у Великій Британії, виступає за термінову евакуацію всіх колишніх жінок-суддів.
Вона підкреслює, що важливо не забувати про тих, хто живе у сільських провінціях Афганістану, далеко від Кабула.
"Моє серце розривається, коли телефонує одна із сільських суддів і каже: Марзія, що нам робити? Куди нам іти? Скоро ми будемо в могилах".
"У Кабулі ще є доступ до засобів масової інформації та інтернету. Столичні судді все ще мають певну вагу, але в сільських провінціях немає нічого".
"Багато з цих суддів не мають паспортів чи необхідних документів для подання заяви на виїзд. Але про них не можна забувати. Їм загрожує серйозна небезпека".
Кілька країн, зокрема Нова Зеландія і Сполучене Королівство, заявили про деяку підтримку. Але коли прибуде ця допомога і скільки суддів її отримають, поки незрозуміло.
Суддя Масума побоюється, що буде надто пізно.
"Іноді я думаю, у чому ми винні? У тому, що здобули освіту? Чи в тому, що намагались допомогти жінкам і покарати злочинців?"
"Я люблю свою країну. Але тепер я в полоні. У нас немає грошей. Ми не можемо вийти з дому".
"Я дивлюся на свого маленького сина і не знаю, як йому пояснити, чому він не може розмовляти з іншими дітьми чи гратися у дворі. Він вже травмований".
"Я можу лише молитися про той день, коли ми знову будемо вільні".
За участю Ахмада Халіда.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!