Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Росія виставила Європі рахунок через санкції

17:58:51

  Росія вимагатиме компенсацію в розмірі 18,17 трлн рублів через замороження частини валютних резервів Центрального банку РФ у Європейському Союзі. Про це 20 листопада заявила речниця російського МЗС Марія Захарова,  пише The Moscow Times. За її словами, відповідні вимоги викладені в позові Центробанку РФ до бельгійського депозитарію Euroclear, який у травні задовольнив Арбітражний суд Москви.   "Російська сторона продовжить домагатися виконання рішення Московського арбітражного суду, який постановив стягнути з бельгійського депозитарію Euroclear збитки від неправомірного блокування російських активів у сумі 18,17 трлн рублів. Крім того, залишаємо за собою право на чутливі заходи у відповідь відповідно до принципу взаємності", - заявила Захарова.   Після початку повномасштабного вторгнення Росії під західні санкції потрапили близько $300 млрд суверенних активів РФ. Приблизно $200 млрд із них заморозили в Європі. Кошти розміщувалися на банківських рахунках і в цінних паперах, що зберігалися в Euroclear.   Після позову Центробанку російський суд також задовольнив заяву про негайне виконання рішення, а в липні відхилив апеляцію Euroclear.   Через три місяці президент РФ Володимир Путін підписав указ, який започаткував масштабне вилучення активів європейських компаній у Росії. Під "тимчасове управління" перейшли шість заводів Nestle, мережа супермаркетів Ашан, активи французького виробника підлогових покриттів Tarkett, а також Лемана Про - колишній російський бізнес Leroy Merlin.   Як повідомляло Reuters із посиланням на джерело в російському уряді, ці заходи стали відповіддю на санкції європейських країн. Співрозмовник агентства також не виключив, що наступними цілями можуть стати російські підрозділи італійського банку UniCredit та австрійського Raiffeisen.    

Ігор Стаковиченко: криза в українській олійній галузі виходить за межі країни

17:57:54

  Це впливає не тільки на українську економіку, а й змінює структуру усього регіонального олійно-жирового сектору. Як працює ефект доміно. У листопаді повідомлення в ЗМІ про зупинку роботи великих українських олійно-перобних підприємств одразу призвели до цінових коливань. Трейдерипочали активніше купувати олію, побоюючись скорочення пропозиції.Так, 13 листопада котирування соняшникової олії для постачання у грудні-березні на ринку шести європейських портів за одну торговельну сесію зросли на 60–65 доларів за тонну. ( UkrAgroConsult — European sunflower oil prices rise by $60–65/ton after Ukrainian plants halt operations ). Це свідчить про те, що трейдери одразу почали враховувати в ціні олії невизначеність термінів відновлення роботи українських переробних підприємств.

Альварес дістає згоду від WBC на бій у новій категорії

17:56:07

    Світова боксерська рада (WBC) збирається дати дозвіл на бій мексиканця Сауля Альвареса з британцем Віллі Гатчинсоном за титул чемпіона світу в напівважкій вазі (до 79,4 кг). Про це заявив президент WBC Маурісіо Сулейман в інтерв'ю для Sky Sports.   Сулейман заявив, що WBC вирішила почекати з призначенням Гатчинсону обов’язкового претендента, а це означає, що Альварес має нагоду піднятися у вагову категорію до 175 фунтів.   "Якщо Сауль остаточно вирішить знову спробувати свої сили в напівважкій вазі, то бій для цього вже призначений", - сказав Сулейман.   Наприкінці жовтня Альварес повернув собі титул чемпіона світу , провівши поєдинок за вакантний пояс WBC у другій середній вазі (до 76,2 кг) з Крістіаном Мбіллі. Зараз перед Канело відкривається можливість ще раз випробувати себе в напівважкій категорії.   У травні 2022 року мексиканський боксер уже проводив бій у цій вазі, але одноголосним рішенням суддів програв поєдинок Дмитру Біволу у боротьбі за чемпіонський пояс WBA.   Цікаво, що Альварес ставав чемпіоном світу у чотирьох вагових категоріях.   Раніше стало відомо, що  Альварес може вийти на бій із новим чемпіоном світу за версією WBC .   Новини від  Корреспондент.net  в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали  https://t.me/korrespondentnet  і  WhatsApp

Число постраждалих в Україні дітей сягнуло максимуму за війну - ЮНІСЕФ

17:46:30

  В Україні за перші десять місяців 2026 року внаслідок війни загинули щонайменше 114 дітей, ще 1030 дістали поранення. Кількість постраждалих неповнолітніх сягнула найвищого рівня майже за чотири роки. Про це 20 листопада  повідомили в Дитячому фонді ООН (ЮНІСЕФ) із посиланням на дані Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.   За інформацією організації, лише у жовтні по всій країні загинули або були поранені щонайменше 146 дітей. Це на 150% більше, ніж за аналогічний період минулого року.   У ЮНІСЕФ зазначили, що зростання кількості жертв серед дітей пов’язане з посиленням атак із застосуванням ракет та ударних безпілотників. Через російські удари діти та їхні родини залишаються під загрозою не лише поблизу фронту, а й у тилових регіонах - удома, у школах та громадах.   Кількість загиблих дітей за десять місяців 2026 року вже більш ніж на 20% перевищила загальний показник за весь 2025 рік. Кількість поранених зросла майже на 60%.   "Діти платять неприйнятно високу ціну за цю війну, і це триває занадто довго", - заявила голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні Анн-Клер Дюфей.   Вона наголосила, що діти мають бути захищені незалежно від місця перебування, однак через війну вони продовжують жити в страху навіть у власних домівках і громадах.   Раніше Андрій Сибіга розкритикував заяву ЮНІСЕФ про загиблих та поранених дітей "внаслідок атак у Російській Федерації та Україні", в якій по суті прирівняні агресор і жертва.   ООН заявила про рекордні втрати дітей за місяць війни в Україні  

Рекорд цензури за 15 років: що РФ вимагає видаляти з Google

17:22:27

  У першому півріччі 2026 року російська влада вимагала від Google видалити 547 тисяч матеріалів. Це на 62% більше, ніж за попередні шість місяців, і рекордний показник за останні 15 років. Про це свідчить звіт американської корпорації. Про це в п'ятницю, 20 листопада, пише The Moscow Times.   Понад 99% вимог російської влади стосувалися посилань у пошуковій видачі Google. Ще по 0,3% припадало на відео в YouTube та контент в інших сервісах компанії.   Загалом російські органи надіслали Google 21,2 тисячі запитів, у яких могли вказувати одразу кілька одиниць контенту. У 58,1 тисячі матеріалів вони побачили можливі порушення авторських прав, у 1,5 тисячі - загрозу національній безпеці Росії. Ще 220 матеріалів стосувалися наркотиків, 89 - порнографії, 59 - насильства, 53 - розпалювання ненависті та 51 - пропаганди самогубства.   Через критику уряду російська влада вимагала видалити 32 матеріали. Водночас майже 486 тисяч позицій потрапили до категорії "інше" - Google не уточнила, які саме претензії до них висували.   Компанія видалила близько половини матеріалів - 268 тисяч. Ще за 214 посиланнями контент не вдалося знайти. У 25,6 тисячі випадків Google не вживала жодних заходів, а 8,4 тисячі запитів визнала недостатньо обґрунтованими або такими, що містили неповну інформацію. Крім того, 6,7 тисячі матеріалів уже були видалені на момент розгляду звернень.   За даними звітів Google, від 2011 року Росія вимагала видалити приблизно у 16 разів більше матеріалів, ніж США, і у 840 разів більше, ніж Україна. Загалом російські вимоги стосувалися понад 4,5 млн матеріалів, американські - 278 176, українські - 5382.   Різниця помітна і за кількістю звернень: Росія надіслала майже 383 тисячі запитів, США - близько 13 тисяч, Україна - 962.   Як зазначає видання, на початку 2026 року Роскомнадзор повідомив про блокування понад 4,7 млн сторінок в інтернеті за час боротьби із так званою "забороненою інформацією". Лише у 2025 році відомство обмежило доступ до 1,289 млн матеріалів - на 59% більше, ніж роком раніше. З них 93 тисячі стосувалися способів обходу блокувань.    Раніше повідомлялося, що Кремль ініціював широкомасштабну кампанію зі створення безлічі сайтів із пропагандистським контентом, прагнучи маніпулювати результатами роботи штучного інтелекту та пошукових систем. За відсутності власного передового досвіду розробки світового рівня ШІ, російські структури зосередилися на техніці, добре освоєної ними раніше - поширенні дезінформації і пропаганди.   У Росії заблокували сайт Хочу вернуть з даними про втрати військових  

Критика влади, наркотики й "інше": що РФ вимагає видаляти з Google

17:18:47

  У першому півріччі 2026 року російська влада вимагала від Google видалити 547 тисяч матеріалів. Це на 62% більше, ніж за попередні шість місяців, і рекордний показник за останні 15 років. Про це свідчить звіт американської корпорації. Про це в п'ятницю, 20 листопада, пише The Moscow Times.   Понад 99% вимог російської влади стосувалися посилань у пошуковій видачі Google. Ще по 0,3% припадало на відео в YouTube та контент в інших сервісах компанії.   Загалом російські органи надіслали Google 21,2 тисячі запитів, у яких могли вказувати одразу кілька одиниць контенту. У 58,1 тисячі матеріалів вони побачили можливі порушення авторських прав, у 1,5 тисячі - загрозу національній безпеці Росії. Ще 220 матеріалів стосувалися наркотиків, 89 - порнографії, 59 - насильства, 53 - розпалювання ненависті та 51 - пропаганди самогубства.   Через критику уряду російська влада вимагала видалити 32 матеріали. Водночас майже 486 тисяч позицій потрапили до категорії "інше" - Google не уточнила, які саме претензії до них висували.   Компанія видалила близько половини матеріалів - 268 тисяч. Ще за 214 посиланнями контент не вдалося знайти. У 25,6 тисячі випадків Google не вживала жодних заходів, а 8,4 тисячі запитів визнала недостатньо обґрунтованими або такими, що містили неповну інформацію. Крім того, 6,7 тисячі матеріалів уже були видалені на момент розгляду звернень.   За даними звітів Google, від 2011 року Росія вимагала видалити приблизно у 16 разів більше матеріалів, ніж США, і у 840 разів більше, ніж Україна. Загалом російські вимоги стосувалися понад 4,5 млн матеріалів, американські - 278 176, українські - 5382.   Різниця помітна і за кількістю звернень: Росія надіслала майже 383 тисячі запитів, США - близько 13 тисяч, Україна - 962.   Як зазначає видання, на початку 2026 року Роскомнадзор повідомив про блокування понад 4,7 млн сторінок в інтернеті за час боротьби із так званою "забороненою інформацією". Лише у 2025 році відомство обмежило доступ до 1,289 млн матеріалів - на 59% більше, ніж роком раніше. З них 93 тисячі стосувалися способів обходу блокувань.    Раніше повідомлялося, що Кремль ініціював широкомасштабну кампанію зі створення безлічі сайтів із пропагандистським контентом, прагнучи маніпулювати результатами роботи штучного інтелекту та пошукових систем. За відсутності власного передового досвіду розробки світового рівня ШІ, російські структури зосередилися на техніці, добре освоєної ними раніше - поширенні дезінформації і пропаганди.   У Росії заблокували сайт Хочу вернуть з даними про втрати військових

Мерц озвучив несподівані дані про німецький бізнес в Україні

16:19:50

  Від початку повномасштабного вторгнення Росії кількість німецьких компаній, які працюють в Україні, майже потроїлася. Водночас жодне підприємство з Німеччини не залишило українського ринку. Про це  заявив канцлер ФРН Фрідріх Мерц на 9-му Німецько-українському економічному форумі в Берліні, пише Укрінформ.    "Жодне підприємство з Німеччини не залишило Україну після початку цієї війни. Кількість підприємств із Німеччини, які ведуть діяльність в Україні, від початку війни майже потроїлася", - сказав Мерц.   Він подякував німецькому бізнесу за економічну діяльність в Україні та підтримку країни в умовах війни.   Канцлер також відзначив стійкість української економіки, яка, за його словами, зростає з 2023 року попри повномасштабне вторгнення. Обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Німеччиною та Україною у 2025 році перевищив 12 млрд євро - це на 4,4% більше, ніж роком раніше.   Мерц наголосив на інноваційному потенціалі українських підприємств. Він зазначив, що майбутнє економічно успішної України залежить не лише від результату війни, а й від інвестицій та партнерств у сферах відбудови, енергетики, сільського господарства, логістики й промисловості.   За словами канцлера, Німеччина надає державні інвестиційні гарантії для проєктів в Україні. Крім того, у межах програми UkraineConnect Міністерства економіки та енергетики німецькі підприємства можуть отримувати кредити на інвестиції в Україну на вигідних умовах.   Мерц підкреслив, що економічне партнерство вигідне обом країнам - воно сприяє розвитку інновацій, розширенню експортних можливостей та економічному зростанню.   "Те, що ми зараз інвестуємо в Україну, ми багаторазово повернемо у вигляді дивідендів - стабільності, експортних можливостей, спільних проєктів і зростання", - заявив канцлер.   Нагадаємо, Фрідріх Мерц закликав усунути законодавчі та фінансові бар’єри , які заважають спільним оборонним розробкам Берліна і Києва.   А напередодні Фрідріх Мерц зустрівся зі спецпредставниками президента США Стівеном Віткоффом і Джаредом Кушнером. Обговорили дипломатичні зусилля, переговори Трампа в Китаї та підготовку до наступного раунду перемовин щоо миру в Україні.