Емоційний діалог між президентом України Володимиром Зеленським та президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у Дубліні 13 листопадаСім крісел від Європи: хто представлятиме ЄС на переговорах щодо України і як це бачать у Брюсселі
Лідери Європейського Союзу нарешті визначилися, хто представлятиме Європу на переговорах про завершення російської війни проти України. У пʼятницю 13 листопада під час неформального саміту ЄС в Дубліні погодили цілу команду уповноважених на перемовини з Кремлем.
Вона складатиметься з семи представників: по одному від "європейської пʼятірки" (Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії та Польщі) плюс президенти Європейської ради та Єврокомісії Антоніу Кошта та Урсула фон дер Ляєн. Окремо європейці хочуть бачити за столом перемовин з Росією когось від НАТО.
Водночас очільницю європейської дипломатії Каю Каллас, яка публічно претендувала на роль переговірниці від ЄС, до команди не взяли.
Такий формат працюватиме для переговорів на технічному рівні: європейці направлятимуть на них безпекових радників перших осіб. Однак відкритим залишається питання: хто представлятиме Європу у разі, якщо за столом перемовин буде лише одне крісло? Наприклад, на рівні очільників держав за участю Путіна.
А ще станом на зараз перед європейцями стоїть інше завдання: домовитися про спільний переговорний мандат – спільні вимоги до Росії та межі можливих поступок, якщо такі будуть.
Питання визначення змісту переговорного мандата неочікувано стало ключовим на засіданні Ради ЄС у закордонних справах в понеділок 16 листопада. На столі – запропонований Каєю Каллас ще торік перелік максимальних вимог до Москви, а також робочий документ на 15 пунктів, представлений Австрією.
У цьому тексті розповідаємо, як лідери ЄС шукали і не знайшли єдиного переговірника, який сидітиме за столом з Путіним – та як Європа планує відстоювати власні інтереси під час переговорів.
Як Європа шукала єдиного переговірника
Після переговорів з господарем Кремля Владіміром Путіним у Москві 12 листопада спецпосланці президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер заявили: Росія погодилася на участь європейських представників у наступному раунді мирних переговорів.
Тож питання про те, хто представлятиме Європу на мирних переговорах із Росією, стало одним із центральних під час зустрічей європейських лідерів у Дубліні 12-13 листопада.
"Нам потрібно обрати, хто представлятиме Європу, і це важливо. Потрібно зробити це в листопаді", – заявив напередодні президент України Володимир Зеленський.
Втім, питання про європейського переговірника внесли до порядку денного неформального саміту ЄС 13 листопада і без нього.
Ініціаторкою стала прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні.
Вона звернулася з цим до президента Європейської ради Антоніу Кошти.
"Щоб Європа мала хоч якусь надію вплинути на… результат, вона повинна говорити єдиним, авторитетним голосом… Ухвалити рішення про те, хто сидітиме за столом переговорів, представляючи Європейський Союз, і з яким мандатом", – написала італійська премʼєрка у листі від 5 листопада, який прочитала кореспондентка "Європейської правди".
Мелоні "офіційно попросила", щоб це питання обговорили на неформальному засіданні Європейської ради в Дубліні, "щоб Європейська рада в грудні могла формалізувати рішення щодо цього питання після консультацій із Великою Британією, Норвегією та іншими європейськими партнерами".
"Я не прошу місця для Італії в тому чи іншому форматі", – заявила Мелоні. Втім, радник італійської премʼєрки у закордонних справах Фабріціо Саджо долучився до безпекових радників євротрійки Німеччина – Франція – Велика Британія 10-11 листопада в Абу-Дабі.
Консенсусу немає й досі
У Дубліні стало очевидно, що єдності у ЄС щодо єдиного перемовника немає.
Одні лідери підтримують кандидатури очільниці європейської дипломатії Каї Каллас або президента Європейської ради Антоніу Кошти, інші пропонують призначити когось із глав держав чи урядів або представника Єврокомісії. Водночас частина європейських лідерів не виключає, що Європу представлятиме не одна людина, а група переговірників.
"Групове представництво" підтримують Франція й Німеччина, які (разом з Британією, а іноді в ширших форматах) так чи інакше долучалися до усіх важливих перемовин за участю України.
Так, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 12 листопада у Дубліні нагадав, що європейські держави вже мають перевірений формат E3, який об'єднує Німеччину, Францію та Велику Британію. За його словами, в окремих випадках до цієї роботи також долучаються Італія та Польща.
"Зараз ідеться не про персоналії, а про те, щоб Путін був готовий вести переговори", – сказав німецький канцлер. Він вважає, що чинну схему можна й не міняти.
Президент Франції Емманюель Макрон також висловився за вироблення європейцями спільного бачення того, чого хочуть досягти для України та для власної безпеки. "Я вважаю, що зміст визначає формат", – підкреслив він.
Мерца з Макроном підтримав і прем'єр-міністр головуючої в ЄС Ірландії. "Це не обов'язково має бути одна людина, але Європейський Союз повинен мати за цим столом чітке, узгоджене керівництво", – сказав Міхол Мартін.
Водночас частина лідерів ЄС (держави Балтії, Люксембург) прямо підтримували кандидатури президента Європейської ради Антоніу Кошти або головної дипломатки ЄС Каї Каллас – адже обидва уже мають відповідні мандати від держав ЄС. Мовляв, не треба починати нову процедуру визначення переговірників.
До речі, сама Кая Каллас також підтримала свою чи Кошти кандидатуру: глава дипломатії ЄС нагадала, що відповідно до установчих договорів Союзу представництво ЄС у питаннях європейської безпеки вже належить до повноважень президента Європейської ради та високого представника (представниці) із закордонних справ.
"Я знаю, що росіяни не хочуть мене. Але чи маємо ми право голосу щодо того, хто представляє Росію? Ні, не маємо", – заявила Каллас 13 листопада.
Натомість прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш виступив за те, щоб переговірником став один із глав держав або урядів ЄС.
Серед можливих кандидатів він назвав Джорджу Мелоні, прем'єра Польщі Дональда Туска, прем'єра Великої Британії Енді Бернема або прем'єр-міністерку Данії Метте Фредеріксен. Втім, Антоніу Кошту Бабіш також підтримав. Серед можливих кандидатів часто згадували й президента Фінляндії Александра Стубба, який підтримує контакти з американською стороною.
Варто зауважити, що Метте Фредеріксен на полях самітів у Дубліні заявила, що відмовиться від пропозиції стати єдиною представницею Європи.
А Стубб, до речі, зараз перебуває у Брюсселі. Офіційна причина – для участі у форумі з розширення Євросоюзу. Але водночас, починаючи з вихідних, він проводить зустрічі з керівництвом ЄС. Щоправда, підтверджень того, що ці зустрічі пов'язані з його можливим призначенням на переговірника, немає.
Модель "1 + E5"
У підсумку лідери ЄС так і не домовились: жодна персональна кандидатура не отримала окремого мандата єдиного європейського переговірника.
Увечері 13 листопада після неформального саміту президент Європейської ради Антоніу Кошта оголосив про рішення: "Нашою європейською командою для переговорів щодо миру в Україні є інституції Європейського Союзу та країни E5 "коаліції охочих".
Президент Євроради також пояснив, чому Європа вирішила делегувати команду, а не одного представника.
"Якщо подивитися на спеціальних посланців президента Трампа, то їх не один, а двоє. Якщо подивитися на українську делегацію, то, гадаю, там три або чотири особи. Це нормально", – аргументував Кошта.
На думку польського прем'єра Дональда Туска, саме Кошта має представляти спільну європейську позицію за столом перемовин на найвищому рівні, тоді як держави E5 та інституції ЄС працюватимуть над переговорним процесом.
Таку модель "Європейській правді" також описало дипломатичне джерело, знайоме з обговореннями європейського представництва. За його оцінкою, погоджений формат не слід обов'язково сприймати як сімох людей, які одночасно мають сидіти за переговорним столом.
Йдеться радше про модель "1 + E5": Антоніу Кошта може виступати основним співрозмовником від європейської сторони там, де потрібен один представник, тоді як держави E5 братимуть участь у формуванні позиції та переговорному процесі, зокрема на рівні радників із національної безпеки.
Дипломат звернув увагу на необхідність розрізняти дві речі: хто безпосередньо сидить за столом переговорів і хто бере участь в ухваленні рішень.
Проте питання персонального представництва залишається відкритим для переговорів на найвищому політичному рівні.
"Домовленість між лідерами полягає в тому, що буде європейська команда, і ця європейська команда складається з країн E5, а також Єврокомісії та Ради. Це формат, який було погоджено", – так загально речниця Єврокомісії Паула Піньо відповіла на запитання "ЄвроПравди" про єдиного переговірника на брифінгу 16 листопада.
Також не було конкретної відповіді на уточнювальне запитання, чи наполягатиме Європа на присутності всіх семи представників під час переговорів навіть на рівні президентів.
Власне, дата та місце наступного раунду мирних перемовин також залишаються невизначеними.
"Жодних конкретних місць проведення не обговорювали, тож ми ще не на цьому етапі", – повідомили у Єврокомісії.
Не лише хто, а й і з чим
Після домовленості про склад переговорної команди дискусія перемістилася до іншого питання: що саме мають відстоювати європейські представники.
На засіданні Ради ЄС у закордонних справах 16 листопада глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що європейці мають висувати власні максимальні вимоги у відповідь на російські.
За її словами, Росія повернулася до вимог, які висувала у 2021 році (зокрема, це повернення альянсу до кордонів 1997 року), додавши до них нові.
"Я не думаю, що російські вимоги є серйозними. Це абсурдні вимоги. Тож якщо це привід продовжувати війну, щоб спричинити якомога більше руйнувань, ми повинні наполягати на тому, щоб переговірна команда, якою б вона не була, домагалася припинення вогню", – заявила головна дипломатка ЄС.
Вона додала, що саме після припинення вогню можна переходити до переговорів про мирну угоду.
Серед максимальних вимог європейської сторони Каллас назвала виведення російських військ з усіх держав, на території яких Росія наразі утримує свої війська. Зокрема, під час спілкування з журналістами йшлося про Молдову та Грузію.
"У нас є важелі впливу – це наші санкції та заморожені активи", – заявила Каллас.
Водночас вона не стала оскаржувати рішення лідерів щодо переговорної команди – незважаючи на свої попередні наміри очолити цей процес.
"Це вирішили лідери. Але я щомісяця зустрічаюся з міністрами закордонних справ. У мене в Європейській службі зовнішніх дій є експерти, які знають попередні переговори та є фахівцями з питань Росії. Тому я можу продовжувати працювати над змістом переговорів", – пояснила головна дипломатка ЄС.
Глава австрійського МЗС Беате Майнль-Райзінгер 16 листопада заявила, що після визначення складу команди ЄС має терміново погодити її змістовний мандат – щодо цього Австрія подала конкретний документ-пропозицію.
Як стало відомо кореспондентці "Європейської правди" в Брюсселі з власних дипломатичних джерел, австрійська пропозиція покликана об'єднати різні європейські ініціативи щодо мирного врегулювання, які досі були розпорошені між різними учасниками та інституціями.
Зокрема, Австрія пропонує сформувати спільну європейську позицію на основі чотирьох напрямків: політичного, безпекового, гуманітарного та економічного.
Політичний напрямок передбачає створення механізму забезпечення виконання майбутньої мирної угоди – наприклад, за зразком Контактної групи для Західних Балкан. У безпековій сфері Австрія пропонує використовувати європейські супутникові можливості для моніторингу припинення вогню.
Гуманітарний напрямок передбачає створення спеціального комітету для координації зусиль, які досі здійснювали окремо. Зокрема щодо повернення викрадених українських дітей, звільнення військовополонених та утримуваних цивільних осіб.
В економічній сфері пропонується використовувати заморожені російські активи як важіль впливу, щоб забезпечити виконання Росією своїх зобов'язань, а також для відбудови України.
"Європа нарешті має переговорну команду, яка, як очікується, долучиться до наступного раунду переговорів. Тепер увага має зміститися з питання "хто" на питання "що". Цій команді терміново потрібен змістовний мандат", – заявила міністерка закордонних справ Австрії Беате Майнль-Райзінгер.
Наступна зупинка – Берлін
Однак навіть після появи пропозицій щодо переговорного мандата ЄС залишається невирішеним головне питання – чи справді Росія погодиться вести переговори безпосередньо з представниками Європи.
Попри повідомлення американських посередників про можливість залучення європейців, Москва досі не підтвердила участі у спільному переговорному форматі з визначеною в Дубліні командою.
Наступною важливою подією стане зустріч "коаліції охочих" у Берліні 19 листопада, під час якої питання про єдиного перемовника від ЄС має постати знову. Як мінімум, з такою пропозицією вже виступив напередодні Володимир Зеленський.
Авторка: Тетяна Висоцька,
кореспондентка "Європейської правди" у Брюсселі




