Росія хотіла посади в організації ООН, що відповідає за розвиток цифрових технологій
У понеділок, 16 листопада, Росія не отримала керівних посад у телекомунікаційному агентстві ООН, намагаючись зменшити свою міжнародну ізоляцію через війну в Україні та посилити контроль над цифровими технологіями.
Про це пише Reuters, інформує "Європейська правда".
Москва сподівалася отримати дві високі посади в Міжнародному союзі електрозв’язку (МСЕ) під час виборів, на яких 194 члени організації обирали кандидатів на десятки посад під час зустрічі в столиці Катару Досі. Втім, вона зазнала поразки, набравши 58 голосів – переможці з Азербайджану та Казахстану отримали 111 та 70 голосів відповідно.
Росія також не змогла отримати місце в раді з 48 членів, яка має вплив на бюджет, стратегію та управління цією організацією.
Міжнародний союз електрозв’язку допомагає встановлювати стандарти для штучного інтелекту та нових технологій. Країни ведуть боротьбу за посади в МСЕ, оскільки перемога може надати їм більший вплив на такі важливі питання, як стандарти штучного інтелекту та розподіл глобального радіочастотного спектру.
В ООН поступово зростає небажання публічно виступати проти Росії, а деякі країни починають відновлювати торгівельні та безпекові відносини з Москвою у міру того, як війна в Україні затягується, повідомляють джерела видання.
Деякі дипломати ООН зазначили в коментарі Reuters, що Росія намагається скористатися зростанням відчуттям втоми від війни, щоб претендувати на посади, які могли б посилити її вплив в Організації Об’єднаних Націй.
Дипломатична місія Росії при ООН у Женеві відмовилася від коментарів.
Раніше Польща була обрана Генеральною Асамблеєю ООН до складу Об’єднаної інспекційної групи (ОІГ) – незалежного органу, що контролює функціонування всієї системи Організації Об’єднаних Націй.
У голосуванні в рамках Східноєвропейської групи Польща перемогла Росію, яка безперервно входила до складу цього органу протягом близько 60 років.
Раніше ЗМІ повідомляли, що адміністрація президента США просуває кандидатуру колишнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на посаду генерального секретаря ООН, розраховуючи на підтримку Китаю і Росії.





