ЗМІ: Естонія готується до цифрового керування урядом у разі нападу РФ
Естонія розробляє стратегію на випадок російського вторгнення, яка передбачає можливість керувати державними цифровими сервісами з-за кордону.
Про це повідомляє Politico з посиланням на розробників стратегії, пише "Європейська правда".
Естонські посадовці розробляють нову стратегію підвищення стійкості до "судного дня" – hukukindlus (з естонської – правова визначеність), яка дозволить повністю керувати цифровими сервісами держави з-за кордону, якщо територія цієї балтійської країни буде окупована іноземним ворогом.
Зараз Таллінн готується перенести свої державні сервіси в хмару "або на випадок знищення центрів обробки даних, або якщо на територію увійдуть війська і ми не зможемо працювати", зазначив Тьону Грюнберг, один із розробників нової стратегії та колишній заступник генерального секретаря з питань цифрової інфраструктури та кібербезпеки в Міністерстві юстиції та цифрових справ.
Естонія вже має резервну копію даних у своєму "цифровому посольстві" в Люксембурзі – фактично це копія всіх документів країни – від реєстрів громадян до земельних кадастрів та її законодавчого кодексу.
"Тепер ми хочемо дійсно залишатися в мережі, що б не сталося. Усі критично важливі служби залишаються в мережі… Усе має продовжувати працювати", – Грюнберг.
Уряд Естонії створює захищені додатки на платформах хмарних провайдерів, зокрема Microsoft Azure та Amazon Web Services, а також на власній державній хмарній платформі. Країна переносить систему до свого "посольства даних" у Люксмебурзі та інших місць у Європі, зазначив Грюнберг.
Радник з питань ІТ-архітектури та інфраструктури в Міністерстві юстиції та цифровізації Алан Аллмере зазначив, що Естонія прагне мінімізувати наслідки найгіршого сценарію.
"В ідеалі ми хотіли б створити системи, здатні витримати будь-яку можливу кризу, але насправді жодна країна не може передбачити чи усунути всі ризики. У найгірших сценаріях нам також потрібно зберегти надійну основу, на якій можна буде відбудувати цифрову державу Естонії", – зазначив він.
Аллмере, який керує планом стійкості на випадок "судного дня", зазначив, що країна також готується до наступного виклику.
"Перше питання полягало в тому, як гарантувати, що державні дані Естонії не зникнуть", – сказав він, маючи на увазі "посольство даних" у Люксембурзі як резервну копію.
"Наступний [виклик] полягає в тому, як забезпечити, щоб держава могла продовжувати функціонувати з цими даними під час кризи…Ми також маємо забезпечити, щоб ці самі дані залишалися зрозумілими та придатними для використання через десятиліття", – додав він.
Небезпека для цифрових послуг стала очевидною для Естонії ще у 2007 році, коли країна зіткнулася з хвилею кібератак, що тривала 22 дні і вивела з ладу значну частину комерційних та державних послуг. Пізніше естонська влада приписала ці атаки Росії.
Цей інцидент багато в чому став першою масштабною сучасною кібератакою, спрямованою проти держави. Він спонукав Таллінн до корінної модернізації всієї цифрової інфраструктури, завдяки чому Естонія стала, на думку деяких, найбільш цифровізованою державою світу.
Естонський план забезпечення стійкості на випадок "судного дня" є яскравим прикладом того, як країни прагнуть захистити своїх громадян та сервіси за допомогою делокалізації. Донедавна дискусія щодо цифрової безпеки, як правило, зосереджувалася на збереженні контролю "поблизу дому" шляхом локального зберігання даних та створення технологій і центрів обробки даних на території держави.
Нагадаємо, естонський міністр закордонних справ Маргус Тсахкна повідомив 15 листопада, що Естонія закриває всі пункти пропуску на кордоні з Росією внаслідок інциденту зі спробою диверсії на оборонному підприємстві.
14 листопада в Естонії на оборонному підприємстві Threod Systems, яке виготовляє дрони, здійснили невдалу спробу влаштувати диверсію – в МЗС країни звинуватили в цьому Росію.












