Росія намагається прискорити розгортання низькоорбітальної супутникової системи зв’язку Рассвєт, яку позиціонує як аналог Starlink. Однак проєкт гальмують залежність від іноземних компонентів, проблеми з виведенням супутників на заплановану орбіту та розробкою компактних абонентських терміналів. Про це повідомляє Головне управління розвідки (ГУР) Міноборони України.
За даними розвідки, у 2026 році Росія вивела на орбіту 30 супутників двома партіями - 23 березня та 19 липня. Два апарати вже зійшли з орбіти, а 26 зайняли стійке положення на висоті приблизно 500-520 км. Водночас жоден із них не досяг запланованої висоти 800 км. Решта продовжує маневри для виходу на цільову орбіту.
Третій запуск супутників, запланований на 2026 рік, за попередніми даними ГУР, скасували або перенесли. До кінця року Росія розраховувала збільшити угруповання до 47-48 апаратів.
У подальших планах - виведення ще 240 супутників у 2027 році. Це має забезпечити покриття 94% території РФ зі швидкістю передавання даних до 150 Мбіт/с. До 2031 року угруповання планують розширити до 408 супутників, а до 2035-го - до 924. Для запусків використовують ракети Союз-2.1б із космодрому Плесецьк.
Наземна інфраструктура системи передбачає головний центр управління в Москві та мережу станцій у різних регіонах Росії - зокрема в Мурманську, Анадирі, Ростові-на-Дону, Норильську та Южно-Сахалінську.
Окремий напрям проєкту - розробка абонентських терміналів. У вересні 2026 року росіяни завершили випробування пристрою Ультра , для якого заявлена швидкість завантаження даних до 650 Мбіт/с. За планом, термінал має працювати навіть під час руху зі швидкістю до 250 км/год. До кінця року замовникам збираються передати близько тисячі таких пристроїв.
У 2027 році Росія планує розробити ще чотири модифікації терміналів - Земля, Міні, Прайм і Вода , а у 2028-му - авіаційний термінал Повітря.
Головним виконавцем проєкту є компанія Бюро 1440 , що входить до ІКС Холдингу . До виробничої кооперації, за даними ГУР, залучені щонайменше 46 російських і три білоруські компанії. Водночас розробка залежить від імпортної електроніки з Китаю, зокрема для антенних решіток, наземних станцій і терміналів.
Серед виробників критичних компонентів - калінінградське конструкторське бюро Факел, яке виготовляє двигуни малої тяги та рухові установки для супутників. Раніше підприємство виробляло компоненти для супутників OneWeb.
Куратором Рассвєта ГУР називає керівника Роскосмосу Дмитра Баканова. До призначення він очолював компанію Спутниковая система “Гонец”, яка співпрацювала з британською OneWeb. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році OneWeb припинила співпрацю з РФ.
У ГУР припускають, що під час попередньої взаємодії російська сторона могла отримати доступ до окремих технічних напрацювань і технологій OneWeb, які згодом могла використати у власному проєкті.
Нагадаємо, система Рассвєт розгортається прискореними темпами та вже тестується для військових потреб, хоча супутники стикаються з технічними проблемами, зокрема, втратою окремих апаратів, таких як Рассвет-3 . Планується масштабування угруповання.
Рассвет-3 не виходить на потрібну орбіту: що задумала РФ
Фото: sq.com.ua