Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Бразилія слідом за США відмовилася від дизеля за угодою Трампа та Путіна

14:24:40

Після відмови США приймати паливо з Росії, поставлене за "дизельною угодою" президента Дональда Трампа та правителя РФ Володимира Путіна, від його покупки утримуються покупці з Бразилії. Про це повідомляє  Bloomberg. Зазначається, що шапропоновані російською стороною ціни невигідні, дизель зі Сполучених Штатів коштував би дешевше. Бразильцям було запропоновано чотири партії палива. При цьому чотири танкери, Leruo, Cerrado, Primorye і Athina, в середині листопада продовжують рух від Північної Америки до Південної. Сукупно на них знаходиться близько 1,1 млн барелів (приблизно 145-150 тис. тонн) російського дизеля. Якщо сторони знайдуть компроміс і бразильці придбають пальне, то ця покупка майже вдвічі перевищить весь обсяг дизеля з РФ, імпортованого південноамериканською країною в жовтні.   Бразилія станом на 2026 рік є другим за величиною імпортером дизеля у світі, щорічно купуючи близько 45 млн барелів. Країна покриває за рахунок закордонних поставок приблизно третину потреб у цьому паливі. Попит на бразильському ринку зазвичай досягає піку наприкінці календарного року, коли у Південній півкулі стоїть найсприятливіша для сільського господарства погода.    Нагадаємо, в рамках "дизельної угоди", про яку Трамп оголосив 9 жовтня, Росія мала поставити на американський та світовий ринок понад 300 тис тонн палива у жовтні, ще 500 тис тонн - у листопаді та 1 млн тонн - одразу після цього. Однак усі судна, які йшли з Росії з нафтопродуктами до США, змінили маршрути. Американські компанії не наважилися купувати російське паливо через юридичні ризики та санкції.   Після невдалої угоди ціни на галон дизеля (близько 3,8 літра) у США зросли з 6,28 доларів на початку жовтня до 6,35 доларів наприкінці місяця. Дії Трампа викликали критику серед представників обох партій США, спровокували падіння рейтингів президента і, зрештою, стали однією з причин поразки республіканців на проміжних виборах до Конгресу .

На Полтавщині людей позбавляли житла та утримували силоміць

13:54:41

  На Полтавщині правоохоронці викрили групу з шести осіб, яка, за даними слідства, заволодівала нерухомістю людей, що перебували у складних життєвих обставинах. Потерпілих обманом позбавляли житла, а потім силоміць відвозили до занедбаного будинку й утримували там під контролем. Одну з жінок із тілесними ушкодженнями виявили під час обшуку. Наступного дня вона померла в лікарні. Про це в четвер, 12 листопада, повідомила Національна поліція.   За версією слідства, організував схему 60-річний житель Полтави, який має кримінальне минуле. До групи також входили приватна нотаріуска, її помічниця - співмешканка організатора - та ще троє жителів області.   Учасники групи підшуковували людей із залежностями та скрутним матеріальним становищем. До них підселяли спільників, які спочатку допомагали потерпілим і доглядали за ними, а згодом, скориставшись довірою, оформлювали документи для заволодіння їхнім майном.   За даними поліції, для цього використовували підроблені договори позики, заяви та розписки. У такий спосіб фігуранти заволоділи нерухомістю за п’ятьма адресами. Згодом майно продали, а власники та їхні законні спадкоємці не отримали грошей від угод.   Потерпілих силоміць виселяли з їхніх помешкань і перевозили до заміського будинку з неналежними умовами проживання. Там людей постійно контролювали, чинили на них психологічний, а іноді й фізичний тиск.   Під час обшуків правоохоронці знайшли ключі від квартир, якими, за версією слідства, заволоділи учасники групи, та документи на нерухомість у Полтаві. Також слідчі встановили, що з 2012 року різні нотаріуси оформили понад 29 генеральних довіреностей і заповітів на ім’я жителя Полтави та помічниці нотаріуса.   Шістьом фігурантам повідомили про підозру в шахрайстві. Окремих учасників також підозрюють у незаконному позбавленні волі людей та заволодінні документами.   Чотирьох підозрюваних суд відправив під варту. Для нотаріуски та її помічниці передбачили можливість вийти під заставу - по 5,3 млн грн для кожної.  

У Києві дрон впав на проїжджу частину: загорілись авто і автобус

13:32:27

У Шевченківському районі Києва внаслідок падіння російського безпілотника на проїжджу частину дороги загорілися легковий автомобіль та автобус. Про це повідомив міський голова Віталій Кличко в Telegram у четвер, 12 листопада.   "У Шевченківському районі, внаслідок падіння БпЛА на проїжджу частину дороги, сталося загоряння легкового авто. Та, за попередньою інформацією, автобуса", - написав він. Згодом Кличко уточнив, що внаслідок падіння БпЛА на дорогу постраждала одна людина. Медики надають допомогу.  "Палала легкова автівка. Частково пошкоджений автобус. Екстрені служби працюють на місці", - зазначив міський голова. За повідомленням Київської міської військової адміністрації, одна людина постраждала.   "У Шевченківському районі внаслідок ворожого удару 32-річний чоловік отримав опіки верхніх кінцівок. Йому надається необхідна медична допомога", - зазначили КМВА. Нагадаємо, сьогодні вранці у Солом'янському районі Києва  внаслідок влучання російського дрона загорілася дев'ятиповерхівка . Загинула 44-річна жінка, є постраждалі.

Голова Держстату пішов у відставку

13:19:00

Кабінет міністрів задовольнив заяву про звільнення за власним бажанням голови Державної служби статистики Арсена Макарчука. Він керував відомством із березня 2025 року. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в четвер, 12 листопада.   Тимчасово виконання обов'язків голови Держстату покладено на заступника голови служби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) Артема Рудька.   Макарчук пояснив агентству, що зміни у підпорядкуванні Держстату, які відбулися через деякий час після його призначення головою служби, суттєво вплинули на ефективність роботи, тож після отримання цікавої пропозиції на іншому важливому для країни напрямку він вирішив подати у відставку.   Посадовець нагадав, що згідно із законами про Держслужбу та офіційну статистику наступний голова Держстату має бути обраний на конкурсі. Нагадаємо, раніше  Кабінет міністрів звільнив Сергія Лисеюка, Андрія Троцка та Теодозію Чернецьку з посад заступника голови Державної податкової служби. У Раді запропонували голові НБУ піти у відставку

РФ масовано атакувала дронами Одесу: є влучання у багатоповерхівку

12:57:57

Російські військові завдали масованого удару безпілотниками по Одесі та передмістю. Про це повідомив голова ОВА Олег Кіпер у Telegram у четвер, 12 листопада.   Внаслідок атаки зафіксовано влучання у багатоповерховий житловий будинок. Інформація про постраждалих наразі не надходила. Також пошкоджено приватне гаражне приміщення.    Крім того, загорівся легковий автомобіль. Інформація про постраждалих не надходила. Пожежа ліквідована. Всі профільні служби працюють на місцях.  Нагадаємо, вранці 12 листопада російські війська атакували Київ ударними безпілотниками. У Солом'янському районі внаслідок влучання дрона загорілася дев'ятиповерхівка . Загинула 44-річна жінка, є постраждалі. Загалом вночі Росія атакувала Україну балістичними та протикорабельними ракетами , а також 123 ударними безпілотниками. Українська ППО збила або подавила 94 цілі.

"Золоті яйця" для ЗСУ: фігуранти справи постануть перед судом

12:26:18

  Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) скерували до Вищого антикорупційного суду справу щодо розкрадання державних коштів під час закупівлі продуктів харчування для ЗСУ. За даними слідства, у серпні - грудні 2022 року постачальники незаконно отримали понад 733 млн грн надприбутків через маніпуляції з цінами в каталозі продуктів. Про це в четвер, 12 листопада,  повідомляє НАБУ.   За даними спецслужби, вартість продуктового комплекту визначали за середньою ціною всіх найменувань у каталозі. Це дозволяло постачальникам завищувати вартість популярних продуктів і занижувати ціни на менш затребувані або сезонні товари.   За версією слідства, дві компанії-постачальниці, контрольовані однією власницею, у такий спосіб отримали понад 733 млн грн незаконного прибутку. Це підтверджує висновок комплексної товарознавчої та економічної експертизи.   Частину коштів, як стверджують у НАБУ, надалі вивели під виглядом виплати дивідендів і надання поворотної фінансової допомоги пов’язаним компаніям. Власниця постачальників могла використати ці гроші для придбання готелів у Хорватії та іншої нерухомості.   До схеми, за даними слідства, також був причетний посадовець Міноборони, який під час підписання договорів не реагував на цінові аномалії в каталозі.   Після початку розслідування в січні 2023 року та розголосу в медіа, зокрема публікацій про закупівлю яєць по 17 грн за штуку, учасники схеми знизили ціни на 11 найзатребуваніших продуктів. Це, за оцінкою НАБУ, дозволило запобігти розкраданню ще 788 млн грн бюджетних коштів.   Обвинувальний акт стосується колишнього керівника департаменту Міноборони, власниці та директорів компаній-постачальниць, а також ще однієї фізичної особи. Їм інкримінують привласнення майна, замах на привласнення та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.   Як повідомлялося, у Міноборони виявили схему зі збитками у 2 млрд гривень . До вартості постачань необґрунтовано включили податок на додану вартість, що призвело до завдання державі тяжких наслідків.   Справу передали до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті. Водночас винуватість обвинувачених має встановити суд.  

РФ перетворює Крим на солончак: у ГУР розповіли про наслідки окупації

12:20:30

Російська окупаційна політика призводить до масштабного виснаження водних ресурсів Криму. Попри збільшення запасів у водосховищах завдяки опадам, водна криза на півострові продовжує поглиблюватися. Про це повідомляє  пресслужба Головного управління розвідки Міністерства оборони України в четвер, 12 листопада.   Намагаючись компенсувати дефіцит, окупаційна адміністрація нарощує видобуток підземних вод, що посилює засолення та створює передумови для опустелювання земель.    На початку жовтня 2026 року водосховища півострова були заповнені в середньому на 45%. Завдяки опадам і таненню снігу запаси водосховищ природного стоку сягнули 148,4 млн кубометрів. Це більш ніж удвічі перевищувало показник за аналогічний період минулого року. Однак із настанням посушливого сезону запаси почали скорочуватися. Щодоби до водосховищ надходить близько 138 тис. кубометрів води, тоді як витрати становлять 455 тис. кубометрів. Тобто воду споживають більш ніж утричі швидше, ніж вона поповнюється.   Ще складніша ситуація з наливними водосховищами, які залежать від зовнішніх джерел наповнення. За вересень їхні запаси скоротилися приблизно на 10% - із 35 до 31,6 млн кубометрів.   Щодоби з цих водойм відбирають близько 72 тис. кубометрів води, водночас притік майже відсутній через маловодність джерел живлення та сезонне зниження водності.   Показовим прикладом є Міжгірне водосховище, заповнене лише на 0,2% проєктного об'єму. Фактично воно втратило значення повноцінного джерела водопостачання.   Крім того, навіть наявні запаси не завжди вдається використати. Через низький рівень води ускладнюється її забір, а замулення та погіршення якості придонних шарів додатково обмежують можливості використання ресурсу.   Таким чином, сезонне збільшення запасів завдяки опадам не розв'язує проблеми. Система водопостачання Криму дедалі більше залежить від нестабільних природних чинників і виснаження резервних джерел.   Після руйнування російськими окупаційними військами греблі Каховської ГЕС у червні 2023 року Каховське водосховище зникло, а Північнокримський канал втратив основне джерело наповнення. Замулення водозаборів, відсутність необхідного тиску та пошкодження інфраструктури істотно обмежили його експлуатацію.   Магістральна частина каналу та північна гілка до Джанкоя залишаються без води. Східну гілку окупанти використовують для транспортування води з артезіанських свердловин у напрямку Феодосії та Керчі.   Однак така схема є неефективною. Канал проєктували для транспортування великих обсягів дніпровської води, а під час перекидання менших обсягів підземної через випаровування та фільтрацію втрачається до 40-45% ресурсу.   У результаті значна частина дефіцитної води не доходить до споживачів. Щоб компенсувати втрати, окупаційна адміністрація змушена збільшувати водозабір, створюючи ще більше навантаження на підземні джерела.   За даними ГУР, спроби Росії подолати водний дефіцит шляхом нарощування видобутку підземних вод виснажують водоносні горизонти. Це посилює засолення та створює передумови для опустелювання кримських земель.   Отже, попри тимчасове поповнення водосховищ завдяки опадам, водні ресурси півострова продовжують виснажуватися. Збільшення водозабору для компенсації втрат у системі водопостачання лише посилює навантаження на підземні джерела. Нагадаємо,  на всій території окупованого Криму обмежили подачу електроенергії через її дефіцит у магістральних мережах. У Севастополі через перебої зі світлом у багатьох будинках та установах не працює опалення.