Геродот стверджував, що на будівництві піраміди Хеопса одночасно працювало 100 000 рабівВчені здивували новою теорією будівництва пірамід
Фізики та матеріалознавці припускають, що блоки Великої піраміди Гізи могли не витесувати в кар'єрах, а виготовляти прямо на будівництві з вапнякової суміші.
Як саме давні єгиптяни зводили великі піраміди, досі залишається темою наукових обговорень. Більшість вчених вважає, що будівельники застосовували витесані вапнякові брили, які доставляли до місця будівництва та підіймали на необхідну висоту. Водночас окрема група науковців вважає, що деякі з цих блоків могли бути штучним каменем, виготовленим із подрібненого вапняку та спеціального в’яжучого матеріалу.
Про це повідомляє Wielka Historia.
Як зародилася теорія бетонних пірамід
Однією з перших гіпотез щодо штучного походження частини пірамідних блоків висунув французький хімік Жозеф Давідовіц у 1970-х роках. Він припустив, що стародавні єгиптяни могли створювати свого роду геополімерний бетон. Для цього вони нібито подрібнювали вапняк, змішували його з іншими мінеральними компонентами та в’яжучими речовинами, а потім заливали суміш у форми.
За такої технології будівельникам не потрібно було б перевозити кожну важку брила з віддаленого кар’єру. Матеріали можна було б доставляти невеликими партіями, змішувати на майданчику та формувати блоки на необхідній висоті. Саме таку технологію описував і бельгійський фізик Гі Демортьєр у своїй науковій праці про кладку піраміди Хеопса.
domena publiczna
Піраміда Хеопса на зображенні художника XIX століття
Демортьєр звернув увагу на масштаби будівництва. Якби Велика піраміда будувалася протягом 20–25 років, як припускав дослідник у своїх розрахунках, будівельникам доводилося б щоденно ставити приблизно 300–400 блоків. Це означало б, що на будівництві кожні дві хвилини повинен з’являтися новий кам’яний елемент об’ємом приблизно одного кубічного метра.
Фізик вважав такий темп надзвичайно складним для технологій того часу. Він також стверджував, що окремі особливості поверхонь і форми блоків можна пояснити застосуванням дерев’яних форм, у які заливали вапняну суміш.
Що побачили вчені під час дослідження блоків
На початку 2000-х років до дискусії приєдналися дослідники з американського Університету Дрекселя. Матеріалознавець Мішель Барсум разом із колегами досліджував зразки каменю з пірамід за допомогою електронної мікроскопії та інших методів аналізу.
Дослідники повідомили про виявлені у зразках мікроскопічні компоненти з незвичайним поєднанням кремнію, кальцію та магнію. На їхню думку, деякі характеристики матеріалу могли вказувати на те, що вапнякові частинки колись були змішані в розчині, а потім затверділи.
Однак Барсум не стверджував, що вся Велика піраміда була відлита з бетону. Він припускав, що штучний вапняковий матеріал могли використовувати лише для окремих частин будівлі - верхніх ділянок, облицювання та деяких блоків усередині конструкції. Основу піраміди, за його версією, все ж складали звичайні оброблені камені.
Нагадаэмо, що велика піраміда, або піраміда Хеопса, протягом століть приховувала свої загадки під мільйонами тонн каменю. Автор нової наукової роботи стверджує, що основне послання піраміди, ймовірно, завжди було на видноті.
Що приховують піраміди: шість найдивовижніших загадок
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp