Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

ЄК відмовилася виділити країнам Балтії €500 млн на захист від дронів

14:51:47

Європейська комісія відповіла на запит Литви, Латвії та Естонії щодо виділення 500 млн євро на розробку засобів захисту від дронів, однак не запропонувала нового фінансування в обсязі, якого вимагали три країни Балтії. Про це пише LRT у четвер, 29 жовтня.   Наприкінці вересня міністри оборони трьох країн надіслали листа до ЄК із проханням про термінову фінансову підтримку для посилення захисту від дронів. Вони прагнули отримати фінансування для розробки системи протидії дронам, яка також могла б слугувати зразком для інших країн Європейського Союзу. Країни Балтії прагнуть об'єднати технології виявлення дронів, штучного інтелекту та їх перехоплення в єдину інтегровану систему протиповітряної оборони.   Балтійські країни сподівалися, що Європейська комісія схвалить додаткове фінансування регіональних систем захисту від дронів до кінця цього року.    Європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс повідомив, що комісія надіслала свою відповідь, але не може надати додаткове фінансування, якого прагнули країни Балтії.   "Наразі одним із варіантів є використання додаткового фінансування в рамках інструменту SAFE. Ми оголосимо новий конкурс найближчим часом, оскільки після першого конкурсу залишилося 21 млрд євро", - сказав він.   За інформацією LRT, фінансування заходів протидії дронам також може бути надано через Фонд інтегрованого управління кордонами, хоча відповідні суми будуть значно меншими за 500 млн євро, яких вимагали країни Балтії. Як повідомлялося, Естонія, Латвія та Литва попросили Європейську комісію терміново виділити 500 млн євро на посилення дронової оборони . Раніше країни НАТО розробили план з трьох етапів у разі вторгнення Росії до держав Балтії - Естонії, Латвії чи Литви.

Ватажка банди рекетирів, яка тероризувала Чернігівщину, повернули з Польщі

14:20:22

У Польщі затримали одного з лідерів злочинного угруповання, яке вимагало гроші у мешканців Чернігівщини. Чоловік з 2023 року переховувався за кордоном і перебував у міжнародному розшуку. Про це повідомила пресслужба обласної прокуратури в четвер, 29 жовтня.   За даними слідства, учасники угруповання вимагали гроші з громадян за неіснуючі борги, погрожуючи фізичною розправою та застосовуючи до них насильство.   Загалом до складу групи входило вісім осіб.   У жовтні, за сприяння Чернігівської обласної прокуратури, компетентними органами Польщі підозрюваного екстрадували до України.   Затриманий підозрюється у вимаганні, вчиненому організованою групою в умовах воєнного стану та зґвалтуванні, вчиненому організованою групою. Чоловіку загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Нагадаємо,  з Норвегії екстрадували керівника відділення одного з українських банків , який викрав понад мільйон гривень з рахунків клієнтів. Німеччина видала Україні прикордонника, який вбив військового в СЗЧ

Хвороби, катування і ненадання допомоги: у РФ загинули 69 політв’язнів

14:14:28

  Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну щонайменше 69 осіб, серед яких шестеро жінок, загинули внаслідок політичних репресій. Люди помирали в місцях позбавлення волі, під час обшуків, під домашнім арештом або невдовзі після звільнення. Про це йдеться у доповіді проєкту Підтримка політв’язнів. Меморіал .   За даними правозахисників, щонайменше 29 людей померли від хвороб і ненадання медичної допомоги. Десять таких випадків зафіксували у 2026 році. Автори дослідження зазначають, що скарги ув’язнених на проблеми зі здоров’ям нерідко ігнорують або вважають симуляцією. Хронічні захворювання в неволі загострюються через стрес і важкі умови утримання, а тривалі терміни ув’язнення дедалі частіше отримують літні люди.   Зокрема, 64-річний Олег Тиришкін, засуджений за коментар у соцмережі ВКонтакте , під час судового засідання у форматі відеозв’язку ліг на підлогу камери, оскільки не міг стояти. Однак фельдшер слідчого ізолятора запевнив суддю, що всі показники чоловіка в нормі. Згодом Тиришкін помер від серцевого нападу.   Ще 20 людей, за даними Меморіалу , загинули внаслідок побиттів, катувань або їхніх наслідків. Дванадцятеро з них були громадянами України - переважно жителями окупованих територій і військовополоненими. Серед загиблих також був викрадений у Польщі громадянин Польщі Кшиштоф Галос.   Одним із найрезонансніших випадків правозахисники називають смерть української журналістки Вікторії Рощиної. Росія повернула її тіло в Україну без очей, мозку та частини гортані, зі зламаним ребром, саднами й слідами застосування електричного струму, зазначає The Moscow Times.   Ще десять людей, імовірно, наклали на себе руки. Причини смерті восьми осіб залишаються невідомими.   Піаніст Павло Кушнір помер у слідчому ізоляторі Біробіджана після голодування. Смерть російського опозиціонера Олексія Навального в колонії Полярний вовк правозахисники розцінюють як умисне вбивство.   Середній вік загиблих становив 51 рік. Наймолодшими були 18-річні Данило Дахов і Павло Гримак з окупованого Мелітополя. Найстаршим - 81-річний президент Арктичної громадської академії наук Валерій Мітько, якого звинувачували в державній зраді на користь Китаю.   За неповний 2026 рік правозахисники зафіксували 16 смертей. У 2024 році загинули 26 людей, а у 2025-му - 13.   У Меморіалі покладають відповідальність за ці смерті на слідчих і суддів, які, за оцінкою правозахисників, безпідставно позбавляли людей волі, працівників пенітенціарної системи та медиків, які відмовляли в допомозі, а також співробітників спецслужб, яких звинувачують у катуваннях затриманих.   Доповідь не охоплює українців, яких утримують у Росії поза межами кримінального переслідування. За оцінкою правозахисників, кількість загиблих серед цієї категорії людей значно більша, однак інформації про такі випадки майже немає.   Нагадаємо, за даними правозахисників та результатами судово-медичної експертизи тіла української журналістки Вікторії Рощиної, дівчину піддавали жорстоким тортурам, електрошоку, побиттям, тримали в ізоляції та морили голодом. Офіс Генерального прокурора України перекваліфікував справу на воєнний злочин, поєднаний з умисним вбивством.   Раніше повідомлялося, що в Москві помер 52-річний художник-постановник Олександр Кондратов, якого російська влада звинувачувала в державній зраді.   

Обстріли Запоріжжя та області: є жертва та поранені

13:52:39

Внаслідок російських атак по селу Біленьке Запорізької області загинув чоловік, ще троє поранені. Про це повідомив в. о. голови ОВА Михайло Семікін у Telegram у четвер, 29 жовтня.   "Сьогодні у Біленькому внаслідок ворожих атак загинув 49-річний чоловік. Медики боролися за його життя, але врятувати не змогли", - написав він.   Очільник ОВА додав, що ще троє чоловіків - 51, 75 і 74 років - поранені, їх доправили до лікарні. Згодом Семікін повідомив , що російський FPV-дрон атакував маршрутку в центрі Запоріжжя, відомо про одного пораненого. Це вже друга атака на громадський транспорт у місті за сьогодні. Нагадаємо, зранку 29 жовтня росіяни атакували FPV-дроном автобус у Запоріжжі . Постраждали четверо людей. У Дніпрі російський дрон атакував електропотяг . Відомо про 13 загиблих , ще десять людей постраждали.

Екссуддя Тандир отримав вирок за смертельну ДТП у Києві

13:23:51

Колишнього суддю Олексія Тандира засудили до дев’яти років позбавлення волі за смертельну дорожньо-транспортну пригоду на блокпосту в Києві, внаслідок якої загинув 22-річний військовослужбовець Національної гвардії. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в четвер, 29 жовтня.   У травні 2023 року суддя за кермом Lexus здійснив наїзд на військового, який чергував на блокпосту в Києві. Нацгвардієць загинув на місці.   Експертиза встановила, що водій почав гальмувати лише перед зіткненням. Після ДТП він відмовлявся від перевірки на стан сп'яніння, а під час примусового відбору біологічних зразків намагався підмінити їх водою та слиною.   Розгляд справи супроводжувався численними спробами затягування процесу. За клопотаннями захисту не відбулося понад 50 судових засідань, було заявлено понад 30 відводів судді та прокурору.   Обвинувачений також намагався вийти з-під варти шляхом мобілізації, однак суд не підтримав це клопотання. Суд визнав колишнього суддю винним. Йому призначено покарання у вигляді дев'яти років позбавлення волі. Наразі засуджений перебуває під вартою. Нагадаємо, 26 травня 2023 року на блокпосту у Києві суддя Макарівського районного суду Олексій Тандир на смерть збив нацгвардійця . Під час огляду автомобіля судді було виявлено пляшку від алкоголю , однак, суддя відмовився від перевірки на стан сп'яніння. Екссуддю Тандира викрили у квартирній афері