Вибори в ІзраїліВибори в Ізраїлі. Прощання з епохою Нетаньягу
За 120 місць у Кнесеті боролися 37 партій, основна боротьба розгорнулася між коаліцією чинного прем'єра та опозиційним блоком на чолі з партією Яшар (Вперед).
В Ізраїлі завершилося голосування на парламентських виборах до Кнесету, які багато аналітиків називають найважливішими в історії держави. Це перші вибори після нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року та подальшої війни в секторі Газа й Лівані. Головна мета суспільства на цих виборах — визначити політичне майбутнє чинного прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньягу та обрати лідера, здатного запропонувати нову стратегію безпеки.
Згідно з екзит-полами трьох провідних телеканалів, жоден із політичних таборів не набирає необхідного для формування уряду 61 мандата. Опозиційний блок на чолі з колишнім начальником Генштабу Гаді Айзенкотом може стати найбільшим об'єднанням у парламенті, однак партія Лікуд Нетаньягу отримає найбільше місць як окрема партія.
Досвідчений політик проти генерала
За 120 місць у Кнесеті боролися 37 партій. Основна боротьба розгорнулася між коаліцією чинного прем'єра та опозиційним блоком на чолі з партією Яшар (Вперед).
Біньямін Нетаньягу — 77-річний політик, який вперше обійняв посаду прем'єра ще 1996 року. Під час кампанії він робив ставку на свій статус лідера воєнного часу та союз із президентом США Дональдом Трампом. Нетаньягу стверджував, що зміна влади призведе до створення палестинської держави, оскільки опозиції доведеться спиратися на арабські партії. Його критики називають ці гасла неактуальними, оскільки після 7 жовтня питання палестинської держави знято з порядку денного навіть на лівому фланзі ізраїльської політики. Опоненти звинувачують Нетаньягу в провалах оборони, відсутності розслідування подій 7 жовтня, нездатності зупинити Іран та в авторитарних тенденціях всередині країни.
Гаді Айзенкот — 66-річний колишній очільник Генштабу (2015–2019). Після 7 жовтня він увійшов до складу воєнного кабінету Нетаньягу, але через вісім місяців залишив його через жорстку критику прем'єра. Айзенкот є центристом із правим ухилом у питаннях безпеки. Він втратив сина в бою у секторі Газа в грудні 2023 року, що надає йому статус людини, яка принесла особисту жертву у цій війні. Опозиційний лідер обіцяє провести розслідування провалів 7 жовтня, не допустити появи ядерної зброї в Ірану, а також зупинити насильство з боку єврейських поселенців щодо палестинців на Західному березі.
Опубліковані екзит-поли Айзенкот назвав повним вотумом недовіри Нетаньягу та його уряду, пообіцявши негайно розпочати дії для зміни влади.
Арабський фактор та математика виборів
Ключовим сюрпризом виборів стала надзвичайно висока явка (74,3% за дві години до закриття дільниць), зокрема в містах, де більшість населення становлять ізраїльські араби.
Згідно з прогнозами екзит-полів:
Опозиція отримає 52–53 місця.
Нетаньягу та його союзники — близько 50 мандатів (з них 24–25 у Лікуду).
Арабські партії (які не входять до жодного з блоків) можуть здобути рекордні 17–18 місць.
За такої арифметики формування уряду залежить від того, скільки невеликих правих і релігійних партій подолають бар'єр у 3,25%, а також від готовності єврейських блоків піти на коаліцію з арабськими списками. Хоча Айзенкот публічно виключав можливість співпраці з ними через відсутність спільних цінностей, аналітики припускають, що арабські депутати можуть підтримати його уряд меншості заради усунення Нетаньягу.
Вплив виборів на регіон
Більшість експертів не очікують радикальних проривів у регіональній політиці в разі зміни уряду в Ізраїлі, оскільки відмінностей у зовнішньому порядку денному в головних конкурентів практично немає. Винятком може стати сирійський напрямок, де ізраїльські спецслужби обговорюють вибудовування зв'язків із новою владою в Дамаску на чолі з Ахмедом аш-Шараа.
Водночас зміна влади може мати такі наслідки:
- Сектор Газа: Можливе припинення бойових дій та початок відновлення за 20-пунктовим планом Трампа від вересня 2025 року.
- Західний берег: Палестинці розраховують на захист від насильства поселенців, що публічно обіцяв забезпечити Айзенкот.
- Міжнародна ізоляція: Готовність нового уряду співпрацювати із західними партнерами може послабити дипломатичну ізоляцію Ізраїлю.
- Ліван та Іран: Стратегія протидії загрозі з боку ліванського угруповання «Хезболла» та ядерній програмі Ірану багато в чому залежатиме від результатів проміжних виборів у США в листопаді та рівня залученості Вашингтона до близькосхідних процесів.