П’ять тисяч правок, порожня зала і ніч у Раді: як ухвалювали в першому читанні бюджет-2027
Рекордні правки, багатогодинні засідання комітету
На засіданні Ради 27 жовтня голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа («Слуга народу»), представляючи висновки до проєкту бюджету на 2027 рік, повідомила, що нардепи подали до урядового тексту 5236 поправок. «Це рекорд за останні 24 роки», — сказала вона, звертаючись до депутатів.
Голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа під час виступуРаніше Підласа наголошувала, що понад дві третини правок — це «законодавчий спам». За її словами, депутати використовували для їхньої підготовки штучний інтелект, який за три хвилини може згенерувати близько двох тисяч правок, а опрацьовувати їх потім мав секретаріат комітету.
Реклама
Про проєкт бюджету, який уряд подав до Ради, ми писали раніше.
Уряд подав до Ради «складний» проєкт бюджету-2027, зверстаний під продовження війни
За попередньою оцінкою, для врахування поданих поправок загалом було потрібно додатково 13,5 трильйонів гривень. «Це майже два бюджети на наступний рік», — наголосила Підласа.
Вона звернула увагу на те, що багато пропозицій, як і завжди, не відповідають вимогам регламенту, бо не є збалансованими, або ж запропоновані джерела не підкріплені розрахунками й нереалістичні.
«У результаті засідань робочої групи та бюджетного комітету ми запропонували врахувати 90 пропозицій в усіх сферах: починаючи від оборони, соціальної політики, охорони здоровʼя і закінчуючи місцевими бюджетами», — повідомила вона.
У сфері оборони комітет доручив уряду до другого читання бюджету опрацювати кілька «надважливих питань».
«Це підвищення грошового забезпечення військовослужбовців і збільшення обсягу державних гарантій для підприємств оборонно-промислового комплексу», — уточнила Підласа.
Реклама
Народні депутати, за її словами, пропонують збільшити обсяг цих гарантій удвічі — до 60 мільярдів гривень.
«Ми також доручаємо уряду опрацювати питання збільшення видатків на будівництво та придбання житла для військовослужбовців», — додала Підласа.
У сфері охорони здоровʼя комітет доручив уряду передбачити додаткові кошти на закупівлю ліків для хворих на рідкісні захворювання, зокрема ахондроплазію, аутоімунні захворювання нервової системи та нейромʼязові захворювання.
«Уряду не можна вірити». Обіцяних мільярдів на підготовку до зими немає, але це провина не лише Кабміну
«Це додаткові кошти до 21 мільярда гривень на ліки, вже закладеного у проєкті державного бюджету», — пояснила голова комітету.
Виступаючи з трибуни, міністр фінансів Сергій Марченко додав, що уряд підтримує проєкт постанови Верховної Ради з висновками та пропозиціями до держбюджету-2027.
«Ми були на бюджетному комітеті більше 9 годин. Розгляд був активний. Пріоритети зрозумілі, пропозиції народних депутатів зрозумілі», — сказав Марченко.
Водночас він зазначив, що бюджет має бути збалансованим, тому уряд працює з міжнародними партнерами, аби його профінансувати. Це міністр назвав ключовим завданням на сьогодні.
Реклама
«За всього нашого бажання жити краще, треба розуміти, за чий рахунок ми будемо жити краще… Це наша ключова задача, тому що не можемо ми дозволити ситуацію, за якої ухвалимо бюджет, який потім не зможемо виконати», — підкреслив він.
Врешті Рада 232 голосами ухвалила за основу висновки та пропозиції до бюджету й перейшла до розгляду депутатських правок, щоб ухвалити проєкт у першому читанні. Після цього уряд має підготувати документ до другого читання. Голосування за бюджет у цілому планують на 23–26 листопада.
Нічне засідання в майже порожній залі
Після того як нардепи перейшли до розгляду поправок, більшість парламентарів залишила сесійну залу. Голова фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко, яка частину своїх правок (а їх було понад 200) замінила на виступ з трибуни, назвала такий розгляд «профанацією» та «ганьбою».
Колишній спікер, позафракційний нардеп Дмитро Разумков так само замінював розгляд і голосування за правки на постійні виступи. Кілька разів він пропонував Підласій провести «експеримент» і спробувати прожити наступний місяць на запропонований прожитковий мінімум (для працездатних — 3691 гривні на місяць, цього року — 3328 гривень). Підласа після багатогодинних відповідей з трибуни реагувала на це стримано, наголошуючи на обмеженості ресурсів держави. Спікер Руслан Стефанчук просив Разумкова не переходити на особистості. У відповідь Разумков запропонував підтримати свою правку про підвищення прожиткового мінімуму хоча б до восьми тисяч гривень на місяць. Однак жодна правка не набирала 226 голосів, бо під вечір у залі залишалося не більше двох десятків опозиційних депутатів.
нардеп Дмитро РазумковГолова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова («Слуга народу») також замінила розгляд своїх правок на виступ. Він тривав аж 78 хвилин і перетворився на ґрунтовну лекцію про соцполітику та загрози, зокрема революції, через зростання розриву між дуже заможними та бідними громадянами в Україні.
Програма уряду Корецького: чотири сотні завдань, $101 млрд підтримки, нічого про антикорупцію і зарплати військових
О 22:30, після 11 годин розгляду бюджету, нардепи нарешті дійшли до правок, які передбачають скорочення видатків і перенаправлення цих коштів на зарплати військових.
«Гарна новина — кожну правку голосуємо майже одноголосно всією залою. Погана новина — нас в залі до 20 депутатів. Як приклад, це голосування за скасування фінансування марафону. Ця поправка передбачає забрати 1,6 мільярда у телемарафону “Єдині новини” і відправити ці гроші на наше єдине військо. Тому що, на відміну від цієї пропаганди, вони ті, хто справді нас захищають і від російської ІПСО, і від російської навали… Марафон має зникнути як явище, і ця поправка якраз це і передбачає. Але цю правку підтримало аж 12 колег», — написав нардеп Ярослав Железняк («Голос»).
Ярослав ЖелезнякРеклама
О 3:05 нардепи завершили розгляд відхилених поправок до бюджету-2027. Цікаво, що востаннє практику «всенічних» під час розгляду бюджету застосовували ще до повномасштабного вторгнення — з 22 на 23 листопада 2018 року, коли фінальне голосування відбулося о 6:01. Згодом у «Слузі народу» хизувалися тим, що відійшли від практики нічних засідань завдяки монобільшості та відсутності суперечок.
"Хотілки" на 2 трильйони, алкоголь, шантаж, кидання й хабарі: як депутати затверджували бюджет-2019
Вночі Стефанчук оголосив перерву в пленарному засіданні. А зранку за рішенням Погоджувальної ради на остаточне голосування спершу мали винести дві відхилені комітетом поправки — № 611 і № 1003.
Правка № 611 (автори — Данило Гетманцев зі «Слуги» і ще близько 30 депутатів) пропонувала через закон про бюджет змінити правила угод у кримінальних провадженнях. Йшлося про те, щоб за угодами про визнання винуватості гроші надходили тільки до держбюджету або до спецфонду на грошове забезпечення військових.
Правка № 1003 (автори — Гетманцев, Третьякова, голова Ради Стефанчук та інші, загалом 10 депутатів) передбачала встановлення «стелі» зарплат в органах влади та бюджетних установах — 80 тисяч гривень на місяць. Таке обмеження мало б поширюватися на нардепів, суддів, суддів КСУ, членів ВРП і ВККС, прокурорів і працівників Нацбанку.
Що доручили уряду. Без конфузу не обійшлося
Уже 28 жовтня о 10:00 Рада перейшла до фінальної стадії розгляду проєкту бюджету в першому читанні.
Фото: Анна СтешенкоОднак обидві погоджені правки — про «стелю» зарплат чиновників у 80 тисяч гривень і про спрямування грошей за угодами зі слідством тільки до держбюджету — не набрали необхідної кількості голосів. Нардепка Ірина Геращенко («Європейська солідарність») обурилась і вимагала повернутися до правки про обмеження зарплат чиновників. У відповідь Стефанчук наголосив, що правка «щойно провалена, треба було голосувати».
Далі Підласа попросила залу проголосувати за правки, рекомендовані комітетом. Спікер називав лише їхні номери без пояснень. Іван Крулько («Батьківщина») обурювався і просив зачитувати хоча б «одне речення» про суть правок, бо більшість депутатів, за його словами, взагалі не розуміє, за що голосує. Врешті нардепи схвалили частину комітетських правок.
Труснемо бюджет і партнерів. Де уряд планує брати гроші на зарплати військовим
За словами Железняка, ключовою стала правка про зарплати військових, які фактично не індексувалися з урахуванням інфляції. Він разом зі співавторами — депутатами від «Слуги народу» та опозиції — ще на етапі розгляду в комітеті пропонував передбачити прямо в законі про держбюджет на наступний рік підвищення зарплат на 20%. Тиловик, за його розрахунками, отримував би 36 тисяч гривень замість 30 тисяч. Потрібні на це 200 мільярдів автори пропонували знайти через перерозподіл усередині бюджету, зокрема, за рахунок скорочення видатків на телемарафон, дороги та стратегічні комунікації. Зрештою бюджетний комітет одноголосно підтримав цю поправку (№ 1279). Водночас, за словами Железняка, відсоток підвищення з неї виключили на наполягання уряду.
Реклама
У сесійній залі за цю ключову правку проголосувала конституційна більшість — 304 нардепи з усіх фракцій і груп. Одначе без конфузу не обійшлося. Під час представлення правки очевидно втомлений через нічне засідання Железняк обмовився, запропонувавши підвищити зарплати нардепам, за що перепросив. Але самі депутати зустріли цю обмовку бурхливими аплодисментами та сміхом. А спікер Руслан Стефанчук запропонував Железняку: «Давай по-новОй! Тік Ток не зрозуміє… Але це ідея цікава».
голова Ради Руслан СтефанчукВажливо, що сама правка радше має форму доручення уряду, адже оклади військових мають встановлюватись окремою постановою Кабміну. Можливості Ради вплинути на процес, як пояснив Железняк, дуже обмежені. Тому на практиці уряд може проігнорувати позицію парламенту або формально пообіцяти переглянути зарплати, але фактично нічого не зробити.
Ще на робочих групах, які завершилися 16 жовтня, депутати, за словами Железняка, також відстояли створення Фонду страхування бізнесу від воєнних ризиків і підтримки після обстрілів, а також фінансування фонду без підвищення ПДВ. Уряд має передбачити видатки на фонд і знайти джерело їх покриття.
«Уряду не можна вірити». Обіцяних мільярдів на підготовку до зими немає, але це провина не лише Кабміну
Також комітет запропонував заборонити спрямовувати гроші на «Національний кешбек» із бюджетної програми підтримки розвитку виробництва та підприємництва. На цю програму передбачено 9,4 мільярдів гривень, і ці гроші, як пояснювала Підласа, «повинні піти на реальну підтримку бізнесу». У залі за цю правку проголосували 284 нардепи.
Зрештою 239 нардепів проголосували за проєкт бюджету в першому читанні.
Премʼєр-міністр Сергій Корецький запевнив, що «всі надані комітетом рекомендації будуть ретельно опрацьовані під час підготовки до другого читання». Тож за два тижні уряд має повернути до парламенту доопрацьований текст бюджету для остаточного ухвалення.