Вже не буферна зона: як Україні формувати партнерства від Балтики до Кавказу
Фото: Gemini Generated ImageУкраїна має відійти від застарілої концепції позиціонування себе та зафіксувати свій статус як гаранта та контрибутора регіональної (та євроатлантичної) безпеки. Досвід ведення сучасної високоінтенсивної війни, технологічні інновації у сфері безпілотних систем та унікальна експертиза Сил оборони України дають нашій державі можливість стати безальтернативним безпековим центром тяжіння Балто-Чорноморського регіону.
Україні необхідно сформувати довкола себе пояс прагматичних партнерів, для яких стійкість українського фронту є прямим запобіжником від власної окупації Росією або економічної деградації. Стратегія зовнішньополітичної діяльності повинна визначити Балто-Чорноморський та Кавказький регіони як пріоритетні майданчики для побудови нових асиметричних безпекових об’єднань, спільних оборонно-промислових кластерів та альтернативних транспортно-енергетичних артерій.
Північно-Західний вектор: Скандинавія, Балтія та Польща
Реклама
Хоча події останніх загострень українсько-польських відносин і продемонстрували те, що Польща не є безальтернативним транспортно-логістичним партнером України у питанні доставки західної військової допомоги, проте двосторонні відносини Києва та Варшави і надалі залишаються одним з наріжних каменів безпекової стійкості України.
Власне зараз дуже зручний момент, щоб наша зовнішньополітична стратегія позбулась притаманних їй ілюзій щодо автоматичної відсутності суперечностей між Україною та Польщею. Систематичні торговельні суперечки, блокади прикордонних переходів та політизація питань історичної пам’яті вимагають інституціоналізації двостороннього діалогу. Тож у Стратегії варто прописати створення постійних міжурядових робочих груп із питань аграрного експорту, транспортного транзиту, енергетичної інтеграції та гуманітарної політики для швидкого вирішення суперечок до їх виходу в публічну площину. Загалом же, варто створити і таку ж робочу групу стосовно роботи ВПК. Оборонний трек має охоплювати конкретні проєкти спільного виробництва боєприпасів великих калібрів, бронетехніки та безпілотних систем у рамках Люблінського трикутника та тристороннього альянсу з Великою Британією, а також нові ініціативи, як виробництво ракет-перехоплювачів до комплексів «Петріот».
Виробництво боєприпасів калібру 155 мм у Бидгощі.Інтеграція Фінляндії та Швеції до НАТО перетворила Балтійське море на внутрішнє озеро Альянсу та докорінно змінила конфігурацію Північно-Східного флангу. Це дає нам можливість виокремити Скандинавсько-Балтійський регіон у самостійний вектор зовнішньої політики високого пріоритету. Україна має запропонувати країнам Балтії та Скандинавії інтеграцію українського досвіду протиповітряної та протидронової оборони, радіоелектронної боротьби та концепції Всеохопної оборони (Total Defense) у їхні національні безпекові системи. Особливо цікавим для цих країн може бути український досвід асиметричної війни на морі та побудови мережецентричної системи протидії надводним та повітряним загрозам. НАТО вже досить давно розпочало імплементацію саме такої концепції морської безпеки в регіоні, проте реальний бойовий досвід наразі може надати лише Київ.
Натомість Україна зацікавлена у залученні шведських та фінських оборонних технологій, зокрема у сфері артилерійських систем, авіації, засобів зв'язку та роботизованих платформ. З Норвегією (яка також відчуває загрозу зі сторони РФ, проте не на Балтиці, а в Арктиці) необхідно прописати ще й довгострокове стратегічне партнерство в енергетичному секторі.
Взаємодія з Данією може бути виділена як еталонний приклад якісно нового, високотехнологічного та прагматичного безпекового партнерства у Північній Європі. Копенгаген продемонстрував лідерство не лише в рамках авіаційної коаліції, але й започаткував «данську модель» фінансування виробництва озброєння та боєприпасів безпосередньо всередині українського ВПК. Україні слід взяти за мету масштабування цього підходу на інших північноєвропейських партнерів, а також поглиблення технологічного співробітництва у сфері морських безпілотних систем, протикорабельної оборони та захисту критичної підводної інфраструктури в акваторіях Балтійського та Північного морів.
Першим успішним кейсом моделі стало фінансування виробництва українських самохідних артилерійських установок (САУ) «Богдана» калібру 155 мм. Завдяки данським інвестиціям перша партія цих гаубиць була виготовлена та передана ЗСУ в рекордно короткі терміни.Південно-Східна Європа: перезапуск відносин із Угорщиною, прагматична взаємодія з Чехію та Словаччиною, розширення співпраці з Румунією і Болгарією
Розділ щодо співпраці з Румунією та Болгарією у Стратегії зовнішньополітичної діяльності варто суттєво розширити, виходячи з їхнього статусу ключових держав Чорноморського флангу ЄС і НАТО. Румунія перетворилася на один із найважливіших енергетичних та транспортно-логістичних коридорів України, забезпечуючи транзит аграрної продукції через портові потужності Констанци та Дунайський кластер (порти Рені та Ізмаїл).
Реклама
Ситуація з аграрним експортом через чорноморські порти влітку 2026 року вчергове підкреслила, що Україні варто пріоритезувати розбудову нових залізничних та автодорожніх інтерконекторів, синхронізацію митних процедур та створення спільного безпекового контуру в регіоні Нижнього Дунаю. Це дасть можливість отримати дублювальний шлях для експорту української агропродукції та інших товарів та зменшить негативний ефект від ударів РФ по українським портам.
З Болгарією варто розвивати довгострокове співробітництво в галузі оборонно-промислового комплексу, зокрема використання її потужностей для ремонту важкої бронетехніки, виробництва боєприпасів радянських та натівських стандартів, а також розбудови газових інтерконекторів для імпорту СПГ з грецьких терміналів. Окремим завданням для трьох країн має стати активізація діяльності протимінної військово-морської групи в Чорному морі (MCM Black Sea) для гарантування безпеки цивільного мореплавства. Зважаючи на те, що Україна вже отримала пʼять сучасних мінних тральників, які готові прибути в регіон після відкриття проходу через Босфор, ми можемо значно посилити протимінну компоненту східного флангу НАТО.
Президент України Володимир Зеленський і Прем’єр-міністр Болгарії Андрей Гюров підписали Угоду про співробітництво у сфері безпеки щонайменше на 10 років. 30 березня 2026 рЗ Угорщиною варто просувати курс на деескалацію та прагматичний перезапуск двосторонніх взаємин. Попередня політика публічних взаємних звинувачень довела свою неефективність, дозволяючи Будапешту використовувати українське питання для саботажу рішень ЄС і НАТО та протидії євроінтеграції України. Оновлена Стратегія має проголосити перехід до предметної технічної роботи через двосторонні комісії для врегулювання питань мовних та освітніх прав угорської меншини на Закарпатті у повній відповідності до рекомендацій Венеційської комісії та критеріїв вступу до ЄС.
Водночас Стратегія має чітко окреслити червоні лінії: відмову від будь-яких компромісів щодо суверенітету та неприпустимість блокування Будапештом євроатлантичного руху України. Прагматизм у відносинах із Будапештом має спиратися на спільні економічні інтереси — розбудову прикордонної інфраструктури, енергетичний транзит та залучення угорського бізнесу до відбудови українських регіонів.
У центральноєвропейському векторі слід враховувати специфічну динаміку у відносинах із Чехією та Словаччиною, вибудовуючи гнучкі інструменти взаємодії. Співпраця з Чехією вимагає зафіксувати високий рівень партнерства, опираючись на успіх Чеської амуніційної ініціативи із забезпечення ЗСУ артилерійськими снарядами, а також розширити спільне виробництво стрілецької зброї, боєприпасів та ремонту важкої бронетехніки на чеських і українських потужностях. Щодо Словаччини необхідно також застосовувати прагматичний підхід, який розмежовує публічну політичну риторику офіційної Братислави та реальні економічні й оборонні інтереси. Серед них зокрема збереження комерційних контрактів на постачання та ремонт озброєння словацьким ВПК (зокрема САУ Zuzana 2), поглиблення співпраці в енергетичній сфері (постачання електроенергії, реверс газу). Також надзвичайно важливою є дипломатична робота над недопущенням блокування словацькою стороною логістичних та євроінтеграційних треків України.
Робота розрахунку 155-мм самохідної гаубиці Zuzana 2 артилеристів 13-ї бригади НГУ «Хартія» на бойовій позиції.Чорноморська безпека та прагматичні відносини з Туреччиною
Взаємодія з Туреччиною вимагає від України підходу, що враховує її особливу зовнішньополітичну автономію та роль ключового гравця у Чорноморсько-Протоковій зоні. Стратегія має визначити відносини з Анкарою як стратегічно-транзакційне партнерство, спрямоване на збереження балансу сил та протидію домінуванню Росії у Чорному морі.
У Стратегії слід прописати конкретні завдання поглиблення військово-технічного співробітництва з турецькими оборонними компаніями. Це охоплює не лише закупівлю, але й локалізацію виробництва ударних безпілотних комплексів, ракетного озброєння, морських дронів та бойових кораблів (турки пройшли шлях від купівлі вживаних суден, до побудови власного міні-«авіаносця». Такий досвід може бути надзвичайно корисним для відновлення українського кораблебудування).
Реклама
У сфері економіки та енергетики необхідно зафіксувати зацікавленість України у залученні турецького бізнесу до інфраструктурного відновлення, а також у використанні турецької газотранспортної мережі для диверсифікації джерел постачання природного газу, в першу чергу з Азербайджану. Також Стратегія має поставити за мету створення спільної з Туреччиною, Румунією та Болгарією архітектури безпеки Чорноморського басейну під егідою або за підтримки НАТО.
Придністровський вузол: дипломатична реінтеграція та військовий чинник
Розділ Стратегії щодо Молдови та придністровської проблеми має бути повністю позбавлений архаїчних дипломатичних штампів. Документ повинен офіційно констатувати смерть переговорного формату «5+2» та зафіксувати принципову відмову України від участі у будь-яких переговорах, де Російська Федерація виступає у ролі «посередника» чи «гаранта». Україна має задекларувати повну підтримку офіційному Кишиневу в процесі мирної дипломатичної, юридичної та економічної реінтеграції Придністровського регіону в рамках євроінтеграційного поступу Молдови.
Під час зустрічі в Києві президента України Володимира Зеленського із президенткою Молдови Маєю Санду, 26 квітня 2026 року.Одночасно з цим у Стратегії необхідно відкрито вказати, що оборонно-наступальні спроможності Сил оборони України на південно-західному кордоні є головним гарантом безпеки Молдови та вирішальним фактором стримування російського угруповання в Придністров'ї.
Криза демократії в Грузії та проросійський зсув
Політика України щодо Грузії вимагає чіткого розмежування між повагою до грузинського народу та жорсткою оцінкою дій чинного керівництва держави. Україна має вчергове підтвердити принципову та непохитну позицію щодо засудження російської агресії 2008 року та підтримки суверенітету і територіальної цілісності Грузії в її міжнародно визнаних кордонах, включаючи окуповані території Абхазії та Цхінвальського регіону (Південної Осетії).
Разом із тим, важливо зафіксувати глибокий жаль з приводу проросійського політичного зсуву правлячої партії «Грузинська мрія», що призвів до відмови від євроатлантичного курсу, демонтажу демократичних інститутів та прийняття концепції «непровокування» агресора. Критичним безпековим завданням має стати створення механізмів для припинення використання Грузії як сірої зони для постачання підсанкційних товарів до Російської Федерації.
Необхідно передбачити розробку спільно з ЄС заходів моніторингу логістичних ланцюжків, через які до РФ експортуються мікросхеми, комп'ютерні процесори, GPS-модулі, обладнання супутникової навігації та інші технології. Перекриття каналів реекспорту має розглядатися у Стратегії як безпосередній елемент захисту національної безпеки України та обмеження військового потенціалу ворога.
Виробництво друкованих платГеоекономічна трансформація Південного Кавказу: Карабах, Вірменія та нові коридори в обхід Росії та Ірану
Частина Стратегії стосовно Південного Кавказу має бути повністю оновлена з урахуванням фундаментальних змін регіонального балансу сил. Україна повинна офіційно привітати остаточне розв'язання карабаського конфлікту та відновлення суверенітету Азербайджану, що демонтував головний важіль багаторічного російського впливу на регіон. Окремо слід зафіксувати позитивну оцінку дипломатичних зусиль міжнародних партнерів, зокрема адміністрації США, у сприянні підписанню мирної угоди між Баку та Єреваном.
Стратегія повинна проголосити всебічну підтримку євроінтеграційному вектору Вірменії та курсу уряду Нікола Пашиняна на демонтаж безпекової та економічної залежності від Росії та ОДКБ. Україна має зацікавленість у розвитку політичного діалогу з Єреваном, обміні досвідом реформування сектору безпеки та диверсифікації зовнішньоекономічних зв'язків.
Реклама
Важливим економіко-безпековим доповненням до Стратегії має стати визначення конкретних кроків із залучення України до нових трансконтинентальних транспортних артерій в обхід Росії та Ірану. Йдеться про Середній коридор (Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут — TITR) та проєкт TRIPP («Маршрут Трампа для міжнародного миру та процвітання»/ Зангезурський коридор), які зв'язують ресурси та ринки Азії з Європою.
Стратегія має підкреслити потенціал інтеграції української залізничної та портової мережі у нові міжнародні маршрути, перетворюючи Україну на логістичний вузол євразійської торгівлі. Ключовим партнером тут також може виступити Азербайджан.
Водночас, відносини з Баку мають вибудовуватись і з урахуванням співпраці з Москвою – саме компанії із Азербайджану є ключовими трейдерами, що надають логістичні послуги для експорту російської нафти і нафтопродуктів. Також саме Азербайджан активно лобіював зняття санкцій ЄС з російського олігарха Алішера Усманова.
Зрештою, розбудова багаторівневого поясу партнерств в найближчому геополітичному оточенні є екзистенційною необхідністю для виживання та розвитку держави в умовах тривалого протистояння. Інтегруючи свій військовий досвід у системи оборони сусідів, створюючи спільні індустріальні кластери та вбудовуючись у нові трансконтинентальні торговельні маршрути в обхід держав-агресорів, Україна сформує навколо себе міцний буфер стримування.