США, Китай і РФ спробують поділити світ - ЗМІ
Глава Білого дому може використати останні два роки президентства для формування нового світового порядку за участі Путіна та Сі.
Можливий саміт Дональда Трампа, Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна у Китаї може стати символом переходу до світового порядку, у якому великі держави поділятимуть сфери впливу. Такий сценарій загрожує послабити позиції Європи та поставити під сумнів безпекові гарантії США для союзників в Азії. Про це мовиться в авторській колонці Стіва Блумфілда The Guardian.
За оцінкою автора, останні два роки другого президентського терміну Трампа можуть стати періодом посилення зовнішньополітичних ризиків. Після проміжних виборів 3 листопада Республіканська партія може втратити контроль над Палатою представників, і потенційно - над Сенатом. Це ускладнить просування внутрішньої політики адміністрації та посилить увагу Конгресу до розслідувань діяльності президента.
Водночас зовнішня політика залишатиметься сферою, у якій Трамп матиме значні повноваження. Автор вважає, що президент може використати цей період для реалізації міжнародних амбіцій, які не обов’язково відповідатимуть інтересам традиційних союзників США.
Можливий саміт США, Росії та Китаю
Глава РФ Путін запропонував провести в Китаї наступного місяця зустріч за участю Трампа та китайського лідера Сі Цзіньпіна. На думку автора, такий саміт може стати кроком до формування світового порядку, в якому США, Росія та Китай визначатимуть власні сфери впливу.
Якщо ця концепція набуде практичного втілення, наслідки можуть вийти далеко за межі України. В Європі виникнуть додаткові ризики, якщо США відмовляться допомагати країнам, яким загрожує Росія. У Східній Азії скорочення американської військової підтримки може створити серйозні проблеми для Тайваню, Південної Кореї та Японії, а також Австралії.
Автор застерігає, що сама зустріч не означатиме автоматичного встановлення нового світового порядку. Проте вона може посилити тенденцію до поділу світу на сфери впливу та змінити уявлення про роль США в системі міжнародної безпеки.
Стратегія США та інтереси Москви й Пекіна
Автор пов’язує можливе зближення Трампа з Путіним і Сі Цзіньпіном із підходами, викладеними в Стратегії національної безпеки США.
У документі критично оцінюються традиційні союзники США в Європі та Східній Азії, тоді як Росія та Китай не зазнають настільки прямої критики. У розділі про загрози Тайваню КНР взагалі не згадується. Водночас документ позитивно характеризує економічну та політичну могутність Пекіна.
Описуючи війну Росії проти України, стратегія не акцентує на тому, як почалася війна, і не закликає до поразки Путіна. Натомість увагу зосереджено на можливості поліпшення відносин між Європою та Росією за сприяння США.
Документ також наголошує на важливості контролю США над Західною півкулею та визначає зовнішні загрози через їхній безпосередній вплив на американські інтереси.
На думку автора, такий підхід відповідає давньому прагненню Путіна обмежити американську підтримку демократичних процесів у Східній Європі та Центральній Азії. Водночас Сі може скористатися послабленням американської присутності у Східній Азії для розширення впливу в Східнокитайському та Південнокитайському морях.
Боротьба за технології, ресурси та економічний вплив
Потенційне зближення трьох держав стосується не лише територіального контролю. Важливими чинниками є економічні зв’язки, контроль над ланцюгами постачання, технологічними платформами та енергетичними ресурсами.
Для США й Китаю особливе значення матиме конкуренція за технології та глобальні ланцюги постачання. Росія, зі свого боку, володіє значними ресурсами викопного палива. Усі три країни також відіграють важливу роль у новій космічній гонці, яка охоплює як комерційні, так і військові можливості.
Ще десять років тому концепція багатополярного світу передбачала співіснування трьох провідних центрів сили - США, Китаю та Європейського Союзу. Тепер місце Брюсселя в цій геополітичній конфігурації ризикує посісти Москва.
Європа готується до меншої ролі США
Західні країни поки що намагаються пристосуватися до змін. НАТО продовжує існувати, тоді як саміти G7 та G20 відбуваються, попри політичні розбіжності. У британському зовнішньополітичному відомстві звертають увагу на участь Трампа в Генеральній асамблеї ООН та залученість його адміністрації до повсякденної роботи організації.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні раніше говорив про "розрив" із попереднім світовим порядком і наголошував, що світ після холодної війни не повернеться. Водночас у Європі активізувалися дискусії про те, як забезпечити власну безпеку без опори на США.
Можливий саміт трьох лідерів, на думку автора, зробить ці ризики складнішими для ігнорування.
Чому зовнішньополітичні ініціативи президентів не завжди успішні
Історичні приклади свідчать, що спроби президентів США досягти значних зовнішньополітичних результатів наприкінці каденції не завжди виправдовували очікування.
У 1992 році Джордж Буш-старший направив 28 000 американських військових до Сомалі для допомоги в подоланні голоду. Однак операція завершилася серйозними втратами: після невдалої операції проти одного з воєначальників загинули 18 американських військовослужбовців і кілька сотень сомалійців.
Спроби Білла Клінтона домогтися миру на Близькому Сході також не дали результату: переговори в Кемп-Девіді 2000 року завершилися без угоди між прем’єр-міністром Ізраїлю Егудом Бараком і лідером Палестинської національної адміністрації Ясіром Арафатом.
Водночас дипломатичні ініціативи Барака Обами щодо Куби та ядерної угоди з Іраном були успішними, але згодом Трамп відмовився від обох досягнень.
Чи стане саміт символом нового світового порядку
Проведення зустрічі Трампа, Путіна та Сі Цзіньпіна ще не гарантує формування постійного геополітичного союзу. Зовнішньополітичний курс Трампа спричинив розбіжності навіть усередині руху MAGA та викликав критику з боку традиційних консерваторів.
Редакційна колегія The Wall Street Journal назвала запропонований саміт "чи не найгіршою ідеєю другого терміну Трампа".
Водночас автор вважає, що навіть якщо зустріч не призведе до довгострокового зближення трьох держав, вона може послабити міжнародні позиції США. Трамп приїде до Шеньчженя в момент політичного ослаблення, тоді як Путін і Сі прагнутимуть закріпити власні позиції на міжнародній арені.
"Якщо цей саміт відбудеться, він поверне Путіна та підтвердить позицію Сі як світового лідера, якого не можна ігнорувати. Образ трьох лідерів визначатиме цю епоху, коли міжнародний порядок, заснований на правилах, буде розірваний, і почнеться формуватися новий, невизначений період", - резюмує автор.
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp