Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Операції під чужим прапором: РФ готує провокації для дестабілізації Європи

12:18:18

Росія активізує гібридну стратегію дестабілізації Європейського Союзу з метою скорочення або позбавлення зовнішньої підтримки України шляхом дискредитації Сил оборони нашої держави, а також залякування європейських урядів та суспільств. Про це повідомила пресслужба Головного управління розвідки Міністерства оборони України в п'ятницю, 23 жовтня.   За оцінками воєнної розвідки, може йтися про реалізацію провокативних диверсійних дій на території центральної та східної Європи, зокрема балтійських держав.   У московських задумах фігурують різні сценарії - зокрема, проведення "операцій під чужим прапором" з подальшим звинуваченням України через канали російської пропаганди та доступні для Кремля міжнародні майданчики.   Місцями російських провокацій, за даними ГУР, можуть бути об'єкти критичної інфраструктури, прикордоння з Росією, Калінінградський анклав, регіони в державах ЄС з присутнім "русскоязичним населенням" та спорудами, які контролює Кремль, зокрема, мережа об'єктів Російської православної церкви та історичні місця, пов'язані з РФ. Раніше повідомлялося, що  Росія може активізувати диверсії та провокації в Польщі взимку 2026–2027 років . Імовірними цілями можуть стати залізнична й логістична інфраструктура, а також маршрути постачання західної допомоги Україні. Операція "Тєлємост": ГУР розкрило провокацію РФ

Мирний план Трампа: ЗМІ попередили про ризики для Європи

12:01:29

  Мирний план президента США Дональда Трампа з 28 пунктів становить загрозу для безпеки України та Європи, оскільки може винагородити російську агресію, не забезпечивши надійних гарантій відновлення війни. Європейським лідерам слід перейти від обурення запропонованими умовами до конкретних дій. Про це йдеться в редакційній статті британського видання The Economist.   Автори матеріалу застерігають, що президент США може наполягати на прийнятті Україною цього плану або подібної угоди до Дня подяки. У разі відмови української влади Дональд Трамп, як припускає видання, може припинити передавання Києву американських розвідувальних даних і сучасного озброєння. До слова, такі обмеження вже запроваджували , і, за оцінкою The Economist, вони мали руйнівні наслідки.   "Нинішній американський план небезпечний не лише для України, а й для Європи, тому її лідери мають перейти від обурення до дій. Вони вже змарнували надто багато часу на марні сподівання", - наголошується в статті.   Документ передбачає скорочення чисельності української армії до 600 тисяч військовослужбовців, відмову від розміщення військ НАТО в Україні та обмеження можливостей Києва завдавати ударів по Москві й Санкт-Петербургу.   Водночас, за оцінкою видання, план не встановлює аналогічних обмежень для Росії, а запропоновані гарантії безпеки України недостатньо надійні.   Окреме занепокоєння викликають економічні положення документа. Серед них - можливе скасування санкцій проти Росії, її повернення до міжнародних форматів співпраці та використання заморожених російських активів для інвестиційних проєктів за участю США.   На думку авторів статті, такі умови можуть фактично винагородити Москву за агресію та створити передумови для нового нападу.     У виданні також порушують питання мотивів позиції Трампа. Серед можливих чинників називають прагнення забезпечити прибутки американським компаніям, його особисте ставлення до президента України Володимира Зеленського та уявлення американського лідера про очільника Кремля Володимира Путіна. Водночас автори наголошують на непередбачуваності подальшого розвитку подій.   "Мирний план із 28 пунктів, який США просувають як основу для завершення війни в Україні, настільки погано складений, нечіткий, незбалансований і непрактичний, що в нормальному світі він ніколи не з'явився б, а після витоку його змісту його тихо відкинули б", - йдеться в матеріалі.   Попри критику запропонованої угоди, видання закликає Україну уникати прямого конфлікту з Трампом і намагатися поліпшити умови плану шляхом переговорів.   Європейським лідерам рекомендують заручитися підтримкою американських політиків, які виступають проти угоди в її нинішньому вигляді, та забезпечити ресурси для продовження допомоги Києву.   Автори статті наголошують, що підтримка України є інвестицією в безпеку самої Європи. Хоча витрати на подальшу допомогу будуть значними, вони можуть виявитися меншими за ціну протидії посиленій російській загрозі в разі поразки України.   The Economist також критикує попередню політику США та європейських країн, які, на думку видання, протягом війни надавали Україні недостатньо допомоги й запізно ухвалювали важливі рішення.   Зокрема, автори згадують, що Європа не змогла погодити план конфіскації заморожених російських активів на суму 140 млрд євро для допомоги Україні. За оцінкою видання, відповідно до плану Трампа ці кошти могли б перейти під контроль США та використовуватися для отримання американського прибутку.   У підсумку The Economist закликає європейських лідерів активніше впливати на переговорний процес і не допускати, щоб умови завершення війни створювали додаткові загрози для України та європейської безпеки.   Раніше Дональд Трамп заявив, що мир в Україні ще ніколи не був таким близьким . За його словами, США та Росія наближаються до врегулювання війни. У Путіна побачили "завершення" війни в Україні

Воювала проти ЗСУ та повернулася по паспорт: затримано ветеранку армії РФ

11:53:28

Контррозвідка Служби безпеки затримала на Волині мешканку Донецька, яка в лютому 2022 року вступила до збройних угруповань Росії та воювала проти України. Про це повідомила пресслужба СБУ в п'ятницю, 23 жовтня.   Зловмисницю викрили на міжнародному автомобільному пропуску Доманове, коли вона з території Білорусі намагалася потрапити до нашої держави, щоб поновити український закордонний паспорт.   Після відновлення документа фігурантка сподівалася безперешкодно виїхати до однієї з країн Євросоюзу для постійного проживання.   Розслідування з'ясувало, що до початку повномасштабної війни жінка працювала медсестрою в Донецькій обласній клінічно-психіатричній лікарні.   Наприкінці лютого 2022 року вона добровільно приєдналась до 91-го окремого стрілецького полку 1-го армійського корпусу Південного військового округу РФ. У лавах російської армії жінка отримала звання "сержант" та перебувала на службі у росіян до серпня 2024 року.   Згодом після звільнення зі складу збройних угруповань РФ зловмисниця вирішила виїхати з тимчасово окупованої території Донеччини до ЄС. Щоб потрапити до Євросоюзу, жінці потрібно було поновити український закордонний паспорт, через що вона прибула до нашої держави.   Співробітники СБУ задокументували, як зловмисниця перетнула держкордон і затримали її в одному з готелів Ковеля, де вона тимчасово зупинилася. Під час обшуку у неї виявили російський паспорт, військові квитки армії РФ, а також посвідчення ветерана країни-агресора та рублі.

Правозахисники розповіли, як у Білорусі карають за підтримку України

11:38:49

  У Білорусі від початку повномасштабної війни Росії проти України засудили щонайменше 419 людей у справах, пов’язаних із підтримкою України. Серед них - 73 жінки. Наразі 142 засуджені перебувають під вартою. Про це повідомляє білоруський правозахисний центр Вясна.   Правозахисники зазначають, що фактична кількість кримінальних справ може бути значно більшою.   За даними центру, 222 людини засудили за так зване "сприяння екстремістській діяльності". Йдеться, зокрема, про поширення фотографій і відеозаписів переміщення російської військової техніки.   Ще 44 людини отримали вироки за "державну зраду" у зв’язку з підтримкою України під час війни. Крім того, 17 іноземних громадян засудили за "шпигунство".   Ще 29 людей засудили за "тероризм" у справах про диверсії, зокрема на залізниці та військовому аеродромі. Також 45 людей отримали вироки за пожертви на Збройні сили України.   За інформацією Вясни , найбільша кількість засуджених пов’язана з так званою "справою Гаюна". Вона стосується хвилі арештів через діяльність незалежного моніторингового проєкту Беларускі Гаюн , який відстежував переміщення російських і білоруських військ.   Раніше Міністерство закордонних справ України засудило нову хвилю репресій режиму Олександра Лукашенка в межах цієї справи.   Нагадаємо, 16 вересня спеціальний посланець США у справах Білорусі Джон Коул під час візиту до Мінська оголосив про звільнення 25 білоруських політичних в’язнів. Також Лукашенко підписав указ про помилування 15 засуджених, зокрема 13 "екстремістських злочинів".  

Суд припинив діяльность єпархії УПЦ МП на Луганщині

11:27:17

Шостий апеляційний адміністративний суд припинив діяльність релігійної організації Управління Ровеньківської єпархії Української православної церкви Московського патріархату. Про це повідомила  пресслужба Держетнополітики.   У серпні Державна служба України з етнополітики та свободи совісті подала позов до суду про припинення діяльність релігійної організації Управління Ровеньківської єпархії УПЦ (МП).   Зокрема, ДЕСС просила суд припинити дану релігійну організацію шляхом ліквідації, а також передати у власність держави майно, кошти та інші активи, що перебувають у власності Управління, крім культового.   У позовній заяві служба вказувала про наявність підстав для припинення організації у зв'язку із засудженням її уповноваженої особи відповідно до частини 1 статті 111-2 Кримінального кодексу України (умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору, її збройним формуванням або окупаційній адміністрації, якщо вони завдають шкоди суверенітету, територіальній цілісності, обороноздатності чи національній безпеці України).   По результатам розгляду справи, 21 жовтня Шостим апеляційним адмінсудом ухвалено рішення про припинення релігійної організації Управління Ровеньківської єпархії ПЦУ (МП). В той же час, у задоволенні позовних вимог в іншій частині було відмовлено.   Нагадаємо, раніше Балтську єпархію УПЦ (МП)  визнали пов'язаною з Російською православною церквою . Вона стала п'ятою релігійною організацією, яку визнано афілійованою із РПЦ .

Удар по Дніпру: на підприємстві спалахнула пожежа, є поранені

11:16:21

  Російські війська вранці в п'ятницю, 23 жовтня, завдали удару по Дніпру. На місці влучання виникла пожежа. За попередніми даними, внаслідок цієї атаки люди не постраждали. Водночас через удар по підприємству у Дніпровському району поранень дістали двоє людей. Про це повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.   Унаслідок російської атаки загорілося підприємство. Постраждалим надають необхідну медичну допомогу, зазначив глава ОВА.   Дещо згодом Ганжа повідомив , що ворог завдав удару по Дніпру. Зайнялася пожежа. Попередньо, люди не постраждали.   Також, за даними обласної владим, напередодні російські війська майже 20 разів атакували безпілотниками чотири райони Дніпропетровської області. Унаслідок обстрілів двоє людей постраждали.   Зокрема, у Дніпрі пошкоджено інфраструктуру; уПавлограді понівечено адміністративну будівлю та приватний будинок. У Нікопольському районі під ударом опинилися районний центр, Марганецька, Червоногригорівська та Покровська громади. Постраждав 44-річний чоловік, він лікується амбулаторно. У Синельниківському районі, у Шахтарській громаді, поранень дістала 26-річна жінка. Вона також перебуває на амбулаторному лікуванні.   Раніше повідомлялося, що внаслідок російської атаки на склади у передмісті Дніпра загинули двоє людей.   Росіяни вдарили по заправках у Сумах: є травмовані  

Перший танкер із російським дизпаливом прямує до США - ЗМІ

11:14:12

Після домовленості між президентом США Дональдом Трампом і правителем Росії Володимиром Путіним до Нью-Йорка прямує танкер, завантажений російським дизельним паливом. Про це повідомляє Reuters у п'ятницю, 23 жовтня.   Танкер рухається до Нью-Йорка під прапором Мальти, на його борту - 40 тисяч тонн російського дизельного пального.   Росія погодилася скасувати запроваджену нею самою заборону на експорт дизельного пального та постачати його на світові ринки, зокрема до США. Це відбулось за підсумками домовленості між Путіним і Трампом 9 жовтня, яка має на меті знизити ціни на пальне.   Нагадаємо, днями віцепрем'єр Росії Александр Новак повідомив, що РФ відправить перший танкер із дизельним пальним до США 22 жовтня. Водотоннажність цього танкера становитиме 40 тисяч тонн. Новак запевнив, що слідом за цим вантажем підуть наступні партії.

Суд зобов'язав Трампа з'явитися на допит

10:55:31

Американська суддя Енжолік Летт зобов'язала президента США Дональда Трампа до 11 грудня відповісти на запитання під присягою в межах його позову про наклеп проти британської корпорації BBC. Про це повідомляє BBC.   Трамп подав позов про наклеп проти BBC через епізод програми Панорама , у якому було змонтовано разом два різні фрагменти його промови, виголошеної перед штурмом Капітолія США у 2021 році.   16 жовтня Трамп скасував заплановане надання свідчень під присягою, пославшись на "питання національної значимості". Однак адвокат, який представляє інтереси BBC, заявив у суді, що того дня президент США проводив передвиборчу кампанію в штаті Джорджія.   Суддя Енжолік Летт постановила, що Трамп має пройти процедуру надання свідчень до 11 грудня. В іншому випадку до нього можуть бути застосовані санкції, найсуворішою з яких може стати відхилення позову.   Нині судовий процес Трампа проти BBC перебуває на стадії розкриття доказів. До завершення цього періоду залишилося два місяці, а Трамп досі не надав свідчень під присягою. Нагадаємо,  Трамп просив гендиректора Google перейменувати Атлантичний океан , але компанія відхилила таке специфічне прохання. Трамп проти ЗМІ: як розвивається конфлікт

Ф’ючерси на пшеницю показали найдовше падіння з 1997 року

10:52:53

  Світові ф’ючерси на пшеницю наближаються до восьмого тижня падіння поспіль. Якщо тенденція збережеться, це буде найдовша серія тижневих знижень із 1997 року. Про це в п'ятницю, 23 жовтня,  повідомляє Bloomberg.   Таке падіння стало різким розворотом після зростання цін на сільськогосподарські товари на початку року, лідером якого була пшениця.   У вересні вартість пшениці піднялася до найвищого рівня з 2023 року. Причиною стало загострення атак на судна та інфраструктуру в Чорному морі, що обмежило експорт зерна з України та Росії. Обидві країни належать до найбільших світових експортерів пшениці.   Побоювання щодо скорочення постачань змусили імпортерів шукати альтернативні джерела зерна та посилили ризики продовольчої інфляції.   Однак згодом ситуація на ринку змінилася. Премія за ризик, пов’язаний із війною в Чорноморському регіоні, почала знижуватися на тлі спроб адміністрації президента США Дональда Трампа розпочати мирні переговори між Москвою та Києвом.   Крім того, дедалі більші обсяги російської пшениці експортують альтернативними маршрутами, зокрема через порти Балтійського моря.   Додатковим чинником стало слабше, ніж очікувалося, зростання попиту з боку окремих ключових покупців. Зокрема, чисті продажі американської пшениці за тиждень, що завершився 15 жовтня, виявилися нижчими за прогнози.   "Світові імпортери, можливо, воліють зачекати й подивитися, чи вдасться досягти мирної угоди в Чорноморському регіоні", - зазначила аналітикиня Total Farm Marketing Наомі Блом.   Як зазначає Investing.com, за тиждень найактивніший ф’ючерсний контракт на пшеницю на Чиказькій товарній біржі подешевшав на 4,7%. Це восьме тижневе зниження поспіль і найдовша така серія з 1997 року. Водночас у п’ятницю контракт зріс на 1,1%.   Ф’ючерси на кукурудзу також дешевшають - уже четвертий тиждень поспіль.   Подальша динаміка цін залишається невизначеною, зауважує видання. В Австралії та Аргентині - великих експортерах пшениці з Південної півкулі - прискорюється збирання врожаю. Це сприяє збільшенню пропозиції зерна в короткостроковій перспективі.   За оцінкою аналітика сільськогосподарського ринку Bendigo Bank Джо Бойла, світове виробництво пшениці може стати другим за обсягом в історії. Це послаблює побоювання щодо дефіциту пропозиції.   Водночас скорочення експорту з Чорноморського регіону може мати довгострокові наслідки. Україна та Росія вже сіють зернові під урожай наступного року, і фермери, за очікуваннями, можуть зменшити посівні площі.   Нагадаємо, міністр сільського господарства України цього тижня спрогнозував скорочення площ під озимою пшеницею на 18%.   Раніше повідомлялося, що українські аграрії уже засіяли озимими зерновими культурами понад 14% прогнозованої площі, ріпаком - майже 87%.