Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Ігнат пояснив, що ускладнює роботу авіації під час масованих ударів

11:30:09

Погодні умови, зокрема туман і хмарність, ускладнюють роботу української авіації та впливають на ефективність застосування окремих засобів протиповітряної оборони під час відбиття російських дронових атак. Про це начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, передає Укрінформ у середу, 21 жовтня.   "Сьогодні та авіації працювати доволі складно. Ви бачите погодні умови складні - це і туман, і хмари. Погана погода напряму впливає на ефективність використання тих засобів, які потребують видимості", - сказав він.   За словами Ігната, навіть невелика частка безпілотників, які долітають до цілей, може завдавати значних збитків критичній інфраструктурі.   Попри складні погодні умови, українські захисники продовжують відбивати повітряні атаки противника. Нагадаємо, у ніч проти 21 жовтня російські війська атакували Україну крилатими ракетами Іскандер-К і 186 ударними безпілотниками різних типів, зокрема 88 реактивними. Протиповітряна оборона збила та подавила 150 повітряних цілей . У Києві двоє людей загинули внаслідок влучання російського дрона в будинок у Святошинському районі.

Росія розпродає золоті резерви рекордними з 1998 року темпами

11:19:30

Банк Росії продовжує десятий місяць поспіль розпродавати золото зі своїх резервів у рамках операцій з покриття дефіциту бюджету, який цього року вдвічі перевищить початкові плани - 7,3 трлн рублів. Про це пише The Moscow Times.   У сучасній історії лише одного разу Росія розпродавала золотий запас швидше, ніж зараз - у 1998 році, на тлі дефолту, валютної кризи та краху піраміди державних облігацій. Проте й тоді ситуація була краща, адже до кінця року частину злитків було викуплено назад, і за рік золотий запас Центробанку скоротився менше, ніж цього року. Після того Росія лише накопичувала золото в резервах, і з кінця 1990-х збільшила золотий запас більш ніж у п'ять разів. Зазначається, що до початку 2022 року цей запас становив 74 млн тройських унцій, або 2,3 тисячі тонн, і був п'ятим за розміром у світі.   Як повідомив Центробанк Росії, у вересні золотий запас РФ скоротився ще на 0,2 млн тройських унцій (близько 6,2 тонни), а його загальний розмір опустився до 72,8 млн унцій. Зазначається, що таке значення є найнижчим з кінця 2019 року.   Центробанк розпочав свій найбільший за кілька десятиліть розпродаж з грудня, і відтоді золота в його резервах поменшало на 2 млн тройських унцій - близько 62 тонн.   Розпродаж резервів пов'язаний з "дзеркалюванням" операцій, які раніше проводив Мінфін з активами Фонду національного добробуту (ФНБ), зазначило видання Reuters. Тобто ЦБ реалізує на ринку золото ФНБ, яке раніше вже продав Мінфін, щоб закрити бюджетний дефіцит.   "Мінфін використовує накопичені резерви (у тому числі - у золоті) для покриття дефіциту бюджету - за браком доходів. Оскільки у 2026 році доходи від нафти та газу знизилися, це призвело до посилення продажів активів Фонду національного добробуту, у тому числі золота", - пояснив Фінаму Олександр Потавін.   Крім того, зазначив експерт, Центробанк може за рахунок продажів золота покривати нестачу валютної ліквідності, а також високі світові ціни на золотомогли сприяти рішенню щодо продажу дорогоцінного металу.   Частина проданого російського золота потрапляє до Китаю, який цього року збільшив закупівлі дорогоцінного металу в Росії до історичних максимумів. За даними китайської митниці, у січні-липні до Гонконгу надійшло близько 100 тонн золота російського походження. Це втричі більше, ніж за аналогічний період минулого року.   Після того як лондонський ринок - найбільший у світі - закрився для російського золота, постачальники з РФ почали переорієнтовувати експорт на схід. Потоки російського золота до Китаю різко зросли вже в перший рік повномасштабної війни проти України. За підрахунками Financial Times, відтоді через Гонконг було експортовано російського дорогоцінного металу на 35 млрд доларів. Нагадаємо, за вісім місяців Китай імпортував понад 1000 тонн золота - більше, ніж за весь 2025 рік. Зростанню закупівель сприяли падіння міжнародних цін на метал та зміцнення юаня.

ЄС хоче розділити витрати на підтримку України з партнерами - ЗМІ

11:16:21

  Європейський Союз планує переконати Велику Британію та Канаду збільшити фінансову підтримку України у 2027 році. Фінансові потреби Києва можуть перевищити наявні ресурси приблизно на 70 млрд євро, а невизначеність щодо подальшої допомоги США змушує Брюссель активніше шукати підтримки міжнародних партнерів. Про це повідомляє Politico з посиланням на п’ятьох чиновників ЄС, зокрема представників Європейської комісії, та двох дипломатів.   За даними видання, Брюссель планує порушити питання додаткового фінансування України під час двох майбутніх самітів. Зустріч ЄС із Канадою запланована на 29-30 жовтня, а саміт із Великою Британією має відбутися 20 листопада.   Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС разом із державами-членами забезпечує 80% зовнішньої допомоги Україні. Водночас вона закликала інших партнерів активніше долучатися до підтримки Києва.   "Нам терміново потрібно, щоб інші партнери активізували свої зусилля", - наголосила фон дер Ляєн.   Євросоюз зобов’язався надати Україні позику на 90 млрд євро на 2026-2027 роки. Очікується, що ці кошти покриють приблизно дві третини фінансових потреб Києва.   Ще 45 млрд євро Брюссель розраховував залучити від інших міжнародних партнерів, серед яких Канада, Японія, Південна Корея, Австралія та Норвегія. Однак частина очікуваного фінансування надходить із затримками: уряди деяких країн досі не затвердили або не виділили обіцяні кошти.   За інформацією Politico, потреби України на 2027 рік зросли, зокрема через посилення російського наступу. На фінансову ситуацію також впливають війна США та Ізраїлю проти Ірану, яка збільшує витрати, і зміни в позиції Вашингтона щодо Москви.   Унаслідок цього Європі та іншим союзникам доводиться брати на себе більшу частину витрат на підтримку України.   Європейські чиновники наголошують, що звернення до Лондона й Оттави не є критикою їхньої політики. Обидві країни підтримують Україну, однак її фінансові потреби продовжують зростати.   За наведеними Politico даними, Велика Британія загалом надала Україні допомогу на 25 млрд фунтів стерлінгів. Канада пообіцяла військову допомогу на суму, еквівалентну 5,4 млрд євро, а також пряму фінансову підтримку на 8,2 млрд євро.   Під час переговорів із Лондоном та Оттавою Брюссель планує обговорити не лише підтримку України, а й поглиблення економічних та оборонних зв’язків.   Водночас співрозмовники Politico не очікують, що найближчі саміти завершаться офіційними домовленостями про додаткове фінансування України. Проте це питання може стати важливою частиною переговорів.   Брюссель порушував питання фінансових потреб України на 2027 рік також під час зустрічей Міжнародного валютного фонду, Великої сімки, Великої двадцятки та переговорів із країнами Ради співробітництва арабських держав Перської затоки.   Європейський комісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс розповів Politico, що під час минулотижневих зустрічей у Бангкоку в межах засідань МВФ і Групи Світового банку одним із головних питань була фінансова підтримка України.   Він закликав міжнародних партнерів ширше розподіляти витрати та наголосив, що кожна країна має робити свій внесок, поки Україна протистоїть російській агресії.   Від початку повномасштабного вторгнення Росії ЄС та його держави-члени надали Україні допомогу на понад 231 млрд євро. До цієї суми входять військова допомога, бюджетна підтримка, гарантії, допомога українцям, які перебувають на території Євросоюзу, а також кошти від заморожених російських активів.   Один із високопоставлених дипломатів ЄС зазначив, що цей обсяг допомоги вже перевищив очікування.   Нагадаємо, днями Євросоюз виділив Україні ще 2,86 млрд євро в межах оборонного компонента Кредиту підтримки України (Ukraine Support Loan, USL) обсягом 90 млрд євро. З урахуванням цього траншу Україна отримала вже майже 16 млрд євро оборонного фінансування за програмою USL.   Ще раніше у жовтні Україна отримала 1,2 млрд євро від Євросоюзу в межах Ukraine Support Loan (USL).  

АТЕШ заявив про операцію біля одного з найбільших датацентрів Москви

10:56:48

  Партизанський рух АТЕШ заявив, що його агенти виводять з ладу канали військового зв’язку російських військ поблизу датацентру IXcellerate у Москві. За твердженням руху, ця інфраструктура використовується не лише для цивільних сервісів, а й у військових цілях. Про це АТЕШ повідомив у своєму Telegram-каналі в середу, 21 жовтня.   "Ми виводимо з ладу канали ворога, збиваємо керування та допомагаємо БпЛА доходити до цілей", - заявили представники руху.   IXcellerate - один із найбільших комерційних датацентрів Москви. За інформацією АТЕШ, через нього працюють банківські застосунки, карткові платежі, оператори зв’язку та бізнес-сервіси.   У русі стверджують, що Міністерство оборони РФ також використовує цю інфраструктуру у військових цілях, зокрема для каналів управління та систем протиповітряної оборони.   В АТЕШ пояснюють свої дії необхідністю порушувати військові комунікації російських сил. На думку представників руху, перебої зі зв’язком можуть ускладнити координацію розрахунків ППО та передавання інформації про цілі.   Також у русі заявили, що російські військові намагаються приховувати військовий трафік у цивільній серверній інфраструктурі, а агенти АТЕШ виявляють такі об’єкти зсередини.   Раніше партизани заявляли про знищення трьох вишок зв’язку російських військових у Курській області РФ, що ускладнило координацію окупантів.   Чорноморський флот РФ готується до ударів - АТЕШ  

На Волині росіяни атакували підприємства та інфраструктуру

10:48:36

У ніч проти 21 жовтня російські військові атакували Волинську область дронами, внаслідок чого в різних містах та громадах постраждала цивільна та критична інфраструктура. Про це повідомив очільник ОВА Роман Романюк у Telegram. За його словами, вже тиждень Волинь потерпає від обстрілів реактивними "Шахедами". За останню добу на область було спрямовано близько 30 безпілотників, з яких 12 - цієї ночі.   "Вчора ввечері чергових ударів зазнали приватне підприємство та об'єкт критичної інфраструктури у Ковельській громаді. У Луцькій громаді вночі постраждала територія одного з підприємств, де вогнем знищено декілька автомобілів. Окрім цього, атаковано ще один об'єкт критичної інфраструктури. Також постраждав об'єкт енергетичної інфраструктури у Колківській громаді", - написав Романюк.   Внаслідок влучання без електропостачання у Луцькому районі залишилися понад 5000 абонентів. Усюди обійшлося без жертв та травмованих. Декілька дронів типу "Шахед" були знищені силами тактичної авіації, зазначив голова ОВА. Нагадаємо, вночі 20 жовтня внаслідок російської атаки в Одеській області пошкоджені об’єкти енергетичної інфраструктури . На Тернопільщині Росія атакувала три енергооб’єкти

Балтську єпархію УПЦ визнали пов'язаною з РПЦ

10:36:55

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті завершила дослідження щодо наявності ознак афілійованості Управління Балтської єпархії Української православної церкви (Московського патріархату) з іноземною релігійною організацією, діяльність якої заборонена в Україні, і виявила ознаки афілійованості з Російською православною церквою (РПЦ). Про це повідомила пресслужба Держетнополітики.   "Встановлено, що Управління Балтської єпархії як складова частина УПЦ має ознаку афілійованості з Київською митрополією УПЦ, яка є афілійованою із забороненою в Україні іноземною релігійною організацією - Російською православною церквою", - йдеться в повідомленні служби.   Також встановлено, що у статуті та у документах, передбачених статутом Управління Балтської єпархії, наявні ознаки входження до структури об'єднання УПЦ (МП). Крім того, статутом РПЦ передбачено обов'язкове входження керівника Управління Балтської єпархії до статутних органів управління Російської церкви.   Нагадаємо, у середині жовтня Держетнополітики визнало Запорізьку єпархію УПЦ (МП) афілійованою з РПЦ . Почаївську лавру визнали пов'язаною з РПЦ

Понад 11 млн готівкою: на Закарпатті судитимуть ексголову ВЛК

10:36:55

  На Закарпатті до суду скерували обвинувальний акт щодо 61-річного колишнього голови військово-лікарської комісії (ВЛК) при районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). За даними слідства, він вимагав 6 тисяч доларів США за сприяння в отриманні висновку про обмежену придатність до військової служби без належного медичного обстеження. Про це повідомили в Офісі генпрокурора в середу, 21 жовтня.   Колишнього посадовця обвинувачують в одержанні неправомірної вигоди за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.   За версією слідства, експосадовець обіцяв використати раніше видані медичні документи та забезпечити формальне підтвердження діагнозів, необхідних для ухвалення рішення військово-лікарської комісії.   У квітні 2026 року правоохоронці задокументували передачу частини обумовленої суми. Після оформлення медичного висновку та передання документів до ТЦК та СП голову комісії затримали.   Під час обшуку в помешканні колишнього посадовця правоохоронці виявили готівку в чотирьох валютах:  

Удар дрону по багатоповерхівці у Києві: кількість жертв зросла

10:19:40

У Києві двоє людей загинули внаслідок влучання російського дрона в будинок у Святошинському районі. Про це повідомила пресслужба Національної поліції в середу, 21 жовтня.   "Сьогодні вранці безпілотник поцілив у житловий будинок на рівні 20 поверху, спричинивши пожежу. Поліцейські прибули на місце ворожого удару, розгорнули пожежні рукави та спільно із ДСНС загасили полум'я. На жаль, у приміщенні виявили тіла двох загиблих людей", - йдеться у повідомленні.   Через російський удар також постраждав 46-річний чоловік, який в момент удару проходив повз будинку. Поліцейські надали йому домедичну допомогу, потерпілого госпіталізували.   Наслідки атаки також фіксують у Деснянському районі - тут через обстріл згоріло вщент близько 10 автівок. Нагадаємо, у ніч проти 21 жовтня в Києві  російський безпілотник влучив у 24-поверховий житловий будинок на рівні 20-го поверху. Після удару виникла пожежа. Повідомлялося про одного загиблого та одного постраждалого .

У голови НБУ йдуть обшуки - нардепи

10:18:48

  Уранці 21 жовтня детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) проводять слідчі дії в кабінеті голови Національного банку України Андрія Пишного. Про це повідомили народні депутати Олексій Гончаренко та Ярослав Железняк у своїх Telegram-каналах.   За словами Гончаренка, НАБУ та САП проводять слідчі дії в кабінеті Пишного та за іншими адресами.   Інформацію підтвердив народний депутат Ярослав Железняк. Він зазначив, що слідчі дії відбуваються безпосередньо в кабінеті голови Нацбанку.   Наразі інших подробиць щодо причин і обставин слідчих дій не повідомляли.   Раніше повідомлялося, що представники правоохоронних органів проводили слідчі дії у головному офісі державного Сенс Банку, пов’язані з окремими особами.   НАБУ і САП розповіли про рейдерство топпосадовців

У голови НБУ Андрія Пишного йдуть обшуки - нардепи

10:09:31

  Уранці 21 жовтня детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) проводять слідчі дії в кабінеті голови Національного банку України Андрія Пишного. Про це повідомили народні депутати Олексій Гончаренко та Ярослав Железняк у своїх Telegram-каналах.   За словами Гончаренка, НАБУ та САП проводять слідчі дії в кабінеті Пишного та за іншими адресами.   Інформацію підтвердив народний депутат Ярослав Железняк. Він зазначив, що слідчі дії відбуваються безпосередньо в кабінеті голови Нацбанку.   Наразі інших подробиць щодо причин і обставин слідчих дій не повідомляли.   Раніше повідомлялося, що представники правоохоронних органів проводили слідчі дії у головному офісі державного Сенс Банку, пов’язані з окремими особами.   НАБУ і САП розповіли про рейдерство топпосадовців

Вибух у багатоповерхівці в Одесі: поранені рятувальники і медик

09:58:35

У Приморському районі Одеси ввечері 20 жовтня у багатоповерхівці стався вибух невідомого предмета, який спричинив пожежу та руйнування. Під час гасіння пролунав повторний вибух, унаслідок якого поранень зазнали троє рятувальників і медик "швидкої". Про це повідомила пресслужба ДСНС.   "В 7-поверховому житловому будинку стався вибух невідомого предмета, що спричинив масштабне загорання та руйнування у квартирах. Під час ліквідації пожежі пролунав повторний вибух. Поранено чотири людини - серед них троє рятувальників та медик швидкої допомоги", - йдеться в повідомленні.   У ДСНС додали, що пожежу на площі 400 кв. м ліквідували. Психологи служби надали допомогу 11 людям. До ліквідації наслідків залучали 45 рятувальників та 11 одиниць спеціальної техніки. Нагадаємо, вночі 20 жовтня внаслідок російської атаки в Одеській області пошкоджені об’єкти енергетичної інфраструктури . Удар РФ по підприємству на Київщині: троє загиблих

Атака РФ на Львівщину: на підприємстві пожежа, є постраждалі

09:47:37

  У ніч проти 21 жовтня російські війська атакували підприємство у Жовківській громаді Львівської області. Унаслідок удару постраждали двоє працівників, у них травми середньої тяжкості. Про це вранці в середу  повідомив голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.   За даними глави області, на підприємстві виникла пожежа. Рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій оперативно її загасили.   Також у сусідньому населеному пункті через падіння уламків російського безпілотника пошкоджено приватний будинок. Там вибило вікна, пошкодило двері, а поблизу утворилася невелика вирва. Мешканці будинку не постраждали, повідомив Козицький.   Нагадаємо, сьогодні вранці у Києві російський безпілотник влучив у 24-поверховий житловий будинок на рівні 20-го поверху. Після удару виникла пожежа. Наразі відомо про двох загиблих.   РФ атакувала Хмельниччину та Львівщину: пошкоджено церкву й енергооб'єкт  

Нетаньягу планував атаку на Іран, але Трамп заборонив - ЗМІ

09:39:24

Ізраїльські військові на початку жовтня планували масштабну операцію проти Ірану, але утрималися від неї, оскільки американський президент Дональд Трамп виключає можливість нападу до проміжних виборів у США. Про це пише  Financial Times з посиланням на джерела. Зазначається, що прем'єр-міністр Біньямін Нетаньягу робив спроби відновити масштабні удари по Ірану. Військові готувалися до повітряної кампанії, яка мала тривати кілька днів і розпочатися у вихідні 10 жовтня. План передбачав завдання ударів по ядерних об'єктах, цілях, пов'язаних з іранським режимом, а також по об'єктах цивільної інфраструктури, зокрема - електростанціям. За словами трьох джерел, головною причиною скасування операції стало небажання Трампа допустити ескалації конфлікту напередодні проміжних виборів у США, призначених на 3 листопада.   Президент США побоюється, що подальша військова ескалація може негативно вплинути на економіку та ціни на енергоносії - і це в той момент, коли сам він стикається з серйозним внутрішньополітичним тиском.   Незважаючи на те, що атака не відбулася, Нетаньягу та Трамп продовжують обговорювати поновленням військових дій проти Ірану. За словами одного з джерел, можливість завдання ударів з боку Ізраїлю та США в найближчі тижні, як і раніше, розглядається.   "Або буде досягнуто згоди, або буде атака", - зазначило джерело, пояснивши, що адміністрація США прагне спонукати Іран до укладання домовленостей щодо його ядерної програми та контролю над Ормузькою протокою - в рамках врегулювання, яке поклало б кінець війні.   Тим часом 20 жовтня до Ізраїлю прибув міністр оборони США Піт Гегсет; він зустрівся з Нетаньягу та іншими високопоставленими представниками оборонного відомства. Як повідомило одне із джерел, ізраїльська сторона представила американцям оновлений список цілей в Ірані.   Серед представлених цілей - об'єкти цивільної інфраструктури, які не зазнавали ударів під час попередньої кампанії. При цьому залишається незрозумілим, чи планувалася пряма участь США в операції, наміченій на жовтень, чи Ізраїль збирався провести її самостійно.   Один із співрозмовників, знайомих з деталями, висунув ще одну версію: підготовка Ізраїлю до атаки може бути також спрямована на посилення тиску на Тегеран у ході переговорів. За словами цього джерела, остаточне рішення про те, чи завдавати удару, залежить від позиції президента США. Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Ізраїлю під час зустрічі з президентом ОАЕ передав йому нові дані розвідки про можливе відновлення Іраном ядерної програми .