Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Рейтинг Трампа впав до історичного мінімуму

09:39:11

Рейтинг схвалення президента США Дональда Трампа впав до рекордно низьких 31%. Це найгірший результат за обидва терміни його президентства. Про це свідчать результати опитування Reuters/Ipsos, яке завершилося 19 жовтня.   За два тижні рівень підтримки Трампа знизився ще на один відсотковий пункт. Попереднє опитування показувало, що його роботу схвалювали 32% громадян.   Однією з головних причин невдоволення американців є високі ціни на бензин та ситуація в економіці США. Опитування також засвідчило зміну політичних настроїв напередодні проміжних виборів до Конгресу США, які відбудуться 3 листопада.   На запитання, за яку партію проголосували б, якби вибори відбувалися зараз, 47% зареєстрованих виборців назвали Демократичну партію. Республіканців підтримали 35%. Таким чином, перевага демократів становить 12 відсоткових пунктів - це найбільший розрив за час нинішньої виборчої кампанії.   Економічні проблеми залишаються одним із головних чинників невдоволення американців. 40% опитаних вважають, що демократи краще впораються з економічними питаннями. Республіканцям у цьому питанні довіряють 33%. Крім того, 68% американців не схвалюють економічної політики Трампа.    Дослідження Reuters/Ipsos проводили онлайн серед 1679 повнолітніх американців. Серед них - 1279 зареєстрованих виборців. Статистична похибка становить приблизно 2 відсоткові пункти для всіх респондентів та 3 пункти для зареєстрованих виборців. Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський звернувся до групи сенаторів від обох партій. Він попросив натиснути на адміністрацію Трампа, щоб та зняла обмеження на обмін розвідданими та постачання зброї.

У Києві відновили рух "червоною" гілкою метро

09:19:21

У Києві відновили рух поїздів метро на пошкодженій ділянці червоної гілки метро, проте станція метро Чернігівська тимчасово не працює. Про це повідомила пресслужба метрополітену у вівторок, 20 жовтня.   "Рух поїздів на червоній лінії метро між станціями Академмістечко - Лісова відновлено. Сьогодні вранці поїзди на червоній лінії знову курсують між станціями Академмістечко та Лісова, також  станція Лісова відновила роботу у звичайному режимі", - йдеться в повідомленні.   Станція метро Чернігівська тимчасово не працює для пасажирських перевезень. Про відновлення роботи буде повідомлено додатково. Поїзди проїжджатимуть повз неї без зупинки.   Нагадаємо, 19 жовтня внаслідок російського масованого обстрілу у Києві було пошкоджено фасад станції Чернігівська та колії метро . Наземні станції метро Чернігівська та Лісова на червоній гілці закрили на вхід і вихід .

Повітряні сили розповіли про наслідки нічної атаки

09:06:41

  У ніч проти 20 жовтня Росія атакувала Україну 165 безпілотниками, зокрема 105 реактивними. Станом на 08:00 протиповітряна оборона збила або подавила 115 ворожих БпЛА, ще 20 ударних безпілотників залишалися в повітрі. Про це повідомили Повітряні сили Збройних сил України.   За даними військових, противник застосував безпілотники типу Shahed, S8000 Бандероль / Дань-Т, Гербера , а також дрони-імітатори Пародія.   Запуски здійснювали з напрямків Орла, Курська та Приморсько-Ахтарська на території Росії, тимчасово окупованого Донецька, Чауди та Гвардійського в окупованому Криму, а також з акваторії Азовського моря.   За даними Повітряних сил, серед 115 знешкоджених безпілотників були 73 реактивні дрони.   Станом на 08:00 зафіксовано влучання російських засобів повітряного нападу на 30 локаціях. Падіння збитих безпілотників та їхніх уламків зафіксували ще на 13 локаціях.   На момент оприлюднення повідомлення бойова робота протиповітряної оборони тривала.   Нагадаємо, у ніч проти 20 жовтня російський безпілотник влучив у багатоквартирний будинок у Зарічному районі Сум.   На Тернопільщині Росія атакувала три енергооб’єкти  

На Тернопільщині Росія атакувала три енергооб’єкти

08:43:57

  У ніч проти 20 жовтня російські війська атакували Тернопільську область ударними безпілотниками. Унаслідок обстрілу пошкоджено три об’єкти енергетичної інфраструктури в Кременецькому районі та приватні домогосподарства в Чортківському районі. Про це повідомив голова Тернопільської обласної військової адміністрації Тарас Пастух.   За словами очільника ОВА, протягом ночі російські безпілотники неодноразово заходили в повітряний простір області.   Пастух наголосив, що російські війська цілеспрямовано атакують енергетичну інфраструктуру, намагаючись позбавити населення електроенергії та теплопостачання.   Наразі на пошкоджених об’єктах працюють відповідні служби, які ліквідовують наслідки ударів. Станом на 08:00 інформації про постраждалих не надходило.   Це вже не перша атака російських військ на енергетичну інфраструктуру Тернопільської області за останні дні. Уранці 18 жовтня російський безпілотник влучив в енергетичний об’єкт поблизу села Старий Вишнівець у Кременецькому районі. Унаслідок удару частина споживачів залишилася без електропостачання. 17 жовтня російські війська двічі атакували енергетичні об’єкти в Кременецькому районі. Тоді було пошкоджено два об’єкти, на яких виникли пожежі.   Крім того, у ніч проти 16 жовтня окупанти двічі атакували Чортків , а 14 жовтня реактивний безпілотник влучив в адміністративне приміщення в Тернополі.  

FT: Європа обговорює два сценарії завершення війни

08:26:35

  Європейські лідери розглядають можливість прямих переговорів із російським диктатором Володимиром Путіним, прагнучи самостійніше долучитися до обговорення шляхів завершення війни в Україні. Такий підхід формується на тлі напруження у відносинах між Києвом і Вашингтоном та скорочення американської підтримки. Про це пише Financial Times.   За інформацією видання, у європейських столицях дедалі більше схиляються до думки, що переговори з Кремлем не варто залишати виключно Сполученим Штатам. Канали зв’язку з російською стороною вже відкриті, а розмова європейських лідерів із Путіним може відбутися найближчим часом.     Однією з причин є розчарування політикою президента США Дональда Трампа. Європейські політики дедалі частіше сумніваються, що особисті переконання та дипломатичні компліменти можуть вплинути на позицію американського лідера.   За оцінкою Financial Times, Трамп зосереджений на проміжних виборах до Конгресу та роздратований недостатньою, на його думку, підтримкою європейців у питанні Ірану. У Європі також побоюються, що Вашингтон може дедалі більше керуватися прагненням укладати економічні угоди з Росією, а не довгостроковими міркуваннями безпеки.   Водночас підтримка України та санкційний тиск на Москву залишаються важливими складовими європейської політики. Їхня роль зросла після припинення американської фінансової допомоги, оскільки європейські кошти продовжують підтримувати Україну.   Financial Times описує два можливі сценарії, які могли б стати предметом прямої розмови європейських лідерів із Путіним.   Перший передбачає замороження бойових дій уздовж нинішньої лінії контролю в обмін на гарантії, що Україна не вступатиме до НАТО.   Другий сценарій полягає в передачі Росії решти Донбасу, яку вона наразі не контролює, з подальшим вступом України до Північноатлантичного альянсу.   Ці варіанти не є погодженими пропозиціями чи досягнутими домовленостями. Як зазначає видання, частина українців могла б сприйняти будь-який із них як зраду. Водночас європейські політики сумніваються, що Путін погодиться на такі умови.   Сам російський лідер просуває ідею тристороннього саміту за участю Дональда Трампа та голови КНР Сі Цзіньпіна. На думку Financial Times, такий формат відповідав би прагненню Москви закріпити за собою статус великої держави, залишивши Україну та її головних європейських партнерів поза переговорами.   Окрему увагу Financial Times приділяє зміні риторики президента України Володимира Зеленського у відносинах із Вашингтоном.   За спостереженнями видання, український лідер почав різкіше висловлюватися про Трампа, відкрито говорити про обмеження американських супутникових послуг і припускати, що президент США прихильно ставиться до авторитарних лідерів. Київ також відкинув вимогу Вашингтона припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі.   Автори матеріалу припускають, що за зміною риторики Зеленського стоять не лише розчарування політикою США, а й політичний розрахунок. На тлі зниження підтримки Трампа в опитуваннях і ризиків для республіканців на проміжних виборах президент України може намагатися звертатися безпосередньо до американського суспільства.     Ще одним напрямом європейської політики стає зменшення залежності від американських оборонних технологій, зокрема супутникових систем Starshield і Starlink.   Україна залишається залежною від американських супутникових можливостей для захисту від російських атак та отримання розвідувальної інформації. Київ також сподівається переконати Вашингтон розширити супутникову підтримку для ударів по місцях запуску ракет у глибині Росії.   Попри цю залежність, Зеленський обрав жорсткіший підхід до відносин із Трампом та Ілоном Маском. Президент України навіть допускав можливість того, що США можуть стати на бік Росії.   Один із високопоставлених європейських співрозмовників Financial Times порівняв позицію Зеленського з підходом прем’єр-міністра Канади Марка Карні. Той також демонструє готовність відкрито заперечувати Трампу та враховувати ризики можливих несприятливих рішень Вашингтона.   Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський звернувся до групи сенаторів від обох партій. Він попросив натиснути на адміністрацію Трампа, щоб та зняла обмеження на обмін розвідданими та постачання зброї "Поводяться прийнятно". Трамп відбілює агресію РФ