Пожежа, яку влаштували протестувальники у Парижі 18 жовтняМасштабна хвиля. Чому європейці протестують
Майже десять європейських країн охопили масштабні протести. Мітингарі влаштовують пожежі і грабують магазини
Хвиля масових протестів охопила низку європейських країн, де сотні тисяч людей вийшли на вулиці. У деяких містах ситуація виходить з-під контролю: протестувальники грабують людей, магазини та ресторани, влаштовують пожежі.
Хоча мітинги спричинені різними локальними факторами, аналітики зазначають, що вони відображають спільний тягар і втому європейців перед майбутнім виборчим циклом. Чому європейці виходять на вулиці – далі у сюжеті.
Франція: від освіти до високих цін
На початку жовтня французькі школярі вийшли на мітинг через умови навчання. Вони скаржилися на нестачу вчителів, поганий стан шкільних будівель та непрозору систему вступу до університетів. В результаті, 500 шкіл країни призупинили роботу.
Згодом до протестів приєдналися студенти, батьки, освітяни та профспілки, висунувши ширші вимоги – від підвищення заробітної плати та пенсій до зниження цін. Додатковим фактором стало зростання цін на паливо на тлі перебоїв з постачанням нафти після авіаударів США та фактичного закриття Ормузької протоки.
17 жовтня на вулиці вийшли до 800 тисяч людей. Загалом, мирні на початку марші швидко переросли у запеклі сутички з поліцією, підпали та мародерство. У парижі протестувальники намагалися прорватися до Єлисейського палацу. Вулиці міста забарикадували, спалено десятки автомобілів, розграбовано продуктові магазини, бутики та заклади харчування.
У місті Лімож внаслідок підпалу вигоріла історична будівля ратуші XIX століття. У Ліоні спалили туристичний офіс, у Марселі та Авіньйоні вчинено напади на поліцейські відділки та префектури. Загалом збитки нанесено близько 1500 підприємствам та бізнесам.
Протягом вихідних правоохоронці затримали приблизно 2 400 осіб по всій країні. Постраждали від 500 до понад 600 представників сил безпеки (поліцейських, пожежників та парамедиків).
Прем'єр-міністр Себастьян Лекорню скликав кризовий кабінет міністрів та запровадив часткову комендантську годину. Президент Емманюель Макрон у спеціальному телезверненні засудив "неборкане насильство" та наголосив, що всі мародери і ті, хто намагався "повалити Республіку", будуть притягнуті до суворої відповідальності.
Іспанія: житлова криза
Ще з вересня в Піренеях активісти вийшли на вулиці через ціни на житло.
Протести були спричинені виселенням 87-річної жінки з її будинку після того, як інвестиційний фонд підвищив її орендну плату на 230%. Марікармен Абаскаль померла через два тижні після госпіталізації на фоні стресу.
Зараз протестувальники продовжують вимагати зниження орендної плати, припинення виселень та заборони інвестиційним фондам купувати нерухомість.
Португалія: вартість житла та пенсії
Подібні заклики лунають і на мітингах в Португалії, повідомляє The Guardian.
17 жовтня тисячі людей потругальців вийшли на вулиці, щоб висловити протест проти зростання вартості життя та житлової кризи. За даними ЗМІ, ціни на житло в країні зросли на 124% між 2015 і 2024 роками.
У Лісабоні протестувальники зібралися в центрі міста та встановили наметове містечко, вимагаючи доступнішої орендної плати, вищих заробітних плат та пенсій.
Італія: Інфляція
Акції під гаслами "Italia in piazza" почалися 17 жовтня 2026 року через невдоволення низькою якістю державних послуг, інфляцією, зростанням цін на пальне та вартістю життя. Окремо в Римі профспілки вимагали вищих зарплат, доступної медицини, освіти та житла.
Спочатку мирні марші також переросли у заворушення. Найбільш жорсткі сутички зафіксовано в Мілані. Протестувальники будували барикади, палили майно та грабували крамниці біля Галереї Віктора Емануїла II, десятки людей затримано.
Протестувальники розтрощили вітрини та розграбували спортивні магазини Decathlon, Foot Locker, Arc’teryx, Under Armour, Levi's, а також супермаркет Carrefour і магазин телефонів Vodafone. Італійська поліція затримала 271 молоду людину під час заворушень у Мілані 18 жовтня.
Бельгія: Невдоволення реформами освіти
17 жовтня студенти вийшли проти подорожчання навчання та освітніх реформ, які вони вважають загрозою доступу до вищої освіти. У Брюсселі та Льєжі відбулися сутички з поліцією.
Албанія: протести проти корупції та уряду
В Албанії тривають демонстрації проти уряду прем'єр-міністра Еді Рами на тлі невдоволення умовами освіти, браку робочих місць та звинувачень у корупції. Одним із факторів, що підживлюють обурення громадськості, є будівництво курорту біля заповідної території, яке пов'язують з Джаредом Кушнером, зятем президента США Дональда Трампа.
Після акцій 13 жовтня сталися сутички. Вимагають відставки прем'єра Еді Рами. Він відхиляє ці заклики.
Сербія: активізація протестів напередодні виборів
Протести тривають із листопада 2024 року після загибелі 16 людей через обвалення навісу вокзалу. Люди звинувачують владу в корупції та вимагають покарання винних. У жовтні 2026 року рух активізувався напередодні виборів.
Греція: бунт працівників НПЗ
Протести ініціювали працівники нафтопереробних заводів, вимагаючи покращення умов безпеки праці. Головним поштовхом до мітингів став смертельний вибух 9 жовтня 2026 року під час планового технічного обслуговування на великому НПЗ поблизу Афін, унаслідок якого двоє робітників загинули від отриманих травм.
Ситуацію загострив другий поспіль інцидент 15 жовтня на тому ж підприємстві, де через спалах газу під час зварювальних робіт постраждали ще кілька працівників, що призвело до затримання шести осіб за порушення безпеки.
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp