Що дав Україні саміт ЄС і про що домовився Зеленський з лідерами Польщі та Угорщини
Цими днями у Брюсселі відбулося засідання Євроради, яке, як раніше сказав один з європейських дипломатів, "буде саміт не для рішень, а для визначення напрямку".
На перший погляд, саміт ЄС, що проходив за участю українського лідера Володимира Зеленського, не приніс Києву проривних домовленостей – але їх і не очікували. Ми не отримали нового фінансування; заморожені активи лишаються без руху; ЄС не змінив стратегію щодо розширення – наприклад, нам не пообіцяли дату вступу до Євросоюзу.
Та якщо поглянути на стратегічні результати – є всі підстави говорити про дуже позитивний "український тиждень" у Євросоюзі.
Докладно – в статті Сергія Сидоренка та Тетяни Висоцької (з Брюсселя) Між Польщею, Мадяром і Трампом: що змінив для України саміт ЄС та хто підтримав Зеленського. Далі – стислий її виклад.
Угорська криза, яка ще два місяці тому була украй гострою – розвернулася. Прем'єр Угорщини Петер Мадяр різко змінив ставлення до України, і тепер є непоганий шанс розпочати нову сторінку у відносинах із цим складним сусідом.
На полях саміту ЄС в Брюсселі Мадяр провів зустріч з президентом України Володимиром Зеленським, яка тривала приблизно 25-30 хвилин – довше, ніж розраховували.
Заяви і угорського прем'єра, і українського президента після її завершення звучали суголосно. Обидва задоволені. Обидва вважають переговори вдалими.
Але головне – не слова, а дії. Те, що відразу після переговорів два лідери дали вказівки своїм міністрам закордонних справ зустрітися і домовлятися про подальшу співпрацю – добрий знак.
Утім, глибина накопиченої недовіри між Києвом і Будапештом – така, що двом столицям напевно ще доведеться пройти значний шлях, щоб відносини можна було називати дійсно добросусідськими.
Одночасно є дійсно добрі зрушення на польському треку. Можна говорити про завершення кризи, пік якої був улітку і припав на так званий "орденопад" – масову відмову українських і польських політиків від державних нагород. Прем'єр Туск вже не соромиться говорити про братні відносини з Україною, а президент Зеленський показово повернувся до польського летовища.
Ми немов опинилися у 2022 році, коли Київ і Варшава під тиском російської загрози забули про суперечності. Але слід зауважити, що потепління почалося не в Брюсселі.
Зміни не обмежилися риторикою. Короткі коментарі українського президента, які почули журналісти, засвідчили: Польща почала також діяти так, що на неї можна покладатися. Це й допомога українській ППО, у тому числі засобами, які президенти домовилися "не світити" (хоча за натяками було схоже, що йдеться про ракети-перехоплювачі).
На саміті Євросоюз одноголосно засудив нову політику Дональда Трампа щодо Росії.
Лідери ЄС в один голос стверджували, що Європа під час нинішнього погіршення відносин зі США лишається на українському боці, а стратегія Трампа – неприйнятна.
А ще у ЄС наполягають: послаблення санкцій проти Росії неможливе. Передумовою для цього кроку є зупинка війни, заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Дії та заяви американського лідера Дональда Трампа, його неприховані спроби продати (у прямому сенсі) Путіну українські та європейські інтереси стали сигналом тривоги, що змусив декого усвідомити, наскільки серйозною є ситуація.
А для українського керівництва це підтвердило, що Європа була і є безальтернативним, природним партнером України.
Також є добрі новини на треку євроінтеграції. І офіційні заяви, і джерела "ЄП" свідчать про добрі шанси відкрити усі переговорні кластери до кінця року.
Більше деталей – в статті Сергія Сидоренка та Тетяни Висоцької (з Брюсселя) Між Польщею, Мадяром і Трампом: що змінив для України саміт ЄС та хто підтримав Зеленського.