Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Російські дрони уночі п'ять разів залітали в Молдову

11:37:01

У ніч проти 16 жовтня та вранці в п'ятницю кілька безпілотників порушили повітряний простір Молдова на тлі масованих російських атак на Україну. Про це повідомляє TV8. Інциденти зафіксовано на півночі та південному сході Молдови. Про падіння та вибухи об'єктів не повідомлялося. Перше порушення зафіксували о 23:02 15 жовтня. Літальний апарат перетнув кордон з боку населеного пункту Тимкове Одеської області та попрямував до села Іванівка. Через 18 хвилин він покинув повітряний простір Молдови, взявши курс на українську територію. Другий інцидент зафіксували о 03:37 16 жовтня. Безпілотник прилетів з боку українського села Старокозаче в Одеській області у напрямку села Тудора Штефан-Водського району. Через хвилину він повернувся на територію України тим самим маршрутом.   О 03:46 ще один літальний апарат перетнув кордон на півночі з боку Могилева-Подільського, прямуючи до міста Атаки. Через дві хвилини він покинув повітряний простір Молдови в районі села Хедереуць Окницького району.   Четверте порушення зафіксували о 05:59. Дрон увійшов у повітряний простір країни з боку Старокозачого та попрямував до села Каплани Штефан-Водського району. Через хвилину безпілотник покинув територію Молдови в районі села Оленешти.   О 06:09 той самий безпілотник повторно перетнув кордон у районі села Пуркар Штефан-Водського району. Через хвилину він покинув повітряний простір країни через район Дністровська в Придністровському регіоні, попрямувавши в бік українського населеного пункту Градениці. Нагадаємо, у ніч проти 16 жовтня  Росія атакувала Україну 149 ударними дронами , 108 з яких були реактивними. Підрозділи ППО знищили більшість цілей

Підробка доказів в інтересах генерала СБУ: судові експерти отримали підозру

11:12:21

Повідомлено про підозру судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ), які склали завідомо неправдиві висновки щодо вартості елітної нерухомості дружини високопосадовця СБУ. Про це повідомила пресслужба НАБУ в пятницю, 16 жовтня. У повідомленні НАБУ не називають імені посадовця СБУ, на чию корист підозрювані підробляли докази, але деталі справи вказують на екскерівника департаменту кібербезпеки генерала СБУ Іллю Вітюка.   У грудні 2023 року дружина високопосадовця придбала квартиру за 21,6 млн гривень. При цьому за договором її вартість умисно була занижена до 12,8 млн гривень.    У квітні 2024 року адвокат, який діяв в інтересах подружжя, ініціював проведення оціночно-будівельної експертизи в КНДІСЕ. Вже у травні комісія експертів видала висновок, у якому встановили, що ринкова вартість цієї квартири становить 12,3 млн гривень, тобто є нижчою за реальну на 9,3 млн гривень. Для досягнення цього результату експерти умисно застосували для порівняння нерелевантні об'єкти нерухомості. Надалі цей документ використовувався стороною захисту як доказ у НАЗК, НАБУ та суді.   Того ж місяця детективи НАБУ, розслідуючи кримінальне провадження за фактом придбання квартири, призначили у ньому комісійну експертизу, яку 11 листопада 2024 року відкликали з проханням повернути матеріали без виконання.   Однак експерти проігнорували вимогу слідства та продовжили дослідження. Вони узгодили обмеження вартості об'єктів для порівняння не вище 2500-2600 доларів за кв. м (замість ринкових 3000 доларів) та свідомо обирали найдешевші пропозиції від 1550 доларів, при цьому ігнорувавши інші наявні аналоги.    На початку грудня 2024 року експерти підписали висновок, але датували його 8 листопада 2024 року (тобто до відкликання детективом НАБУ). Показово, що копію висновку детективи отримали не від КНДІСЕ, а від адвоката підозрюваного високопосадовця.

США продовжили послаблення санкцій проти Лукойлу

10:46:30

Міністерство фінансів США 15 жовтня продовжило дію винятку з санкцій для російського нафтового гіганта Лукойл до квітня 2027 року. Про це повідомило Управління з контролю за іноземними активами Мінфіна США.   Зазначається, що нова ліцензія дозволяє АЗС під брендом Лукойл за межами Росії, зокрема у США, обслуговувати клієнтів до 24 квітня 2027 року. Вона замінює попередній дозвіл, термін дії якого спливав наприкінці жовтня.   Водночас ліцензія зберігає заборону на переказ коштів будь-якій особі або на будь-який рахунок у Росії. Вона також не дозволяє операцій за участю Центрального банку РФ, Фонду національного добробуту та Міністерства фінансів Росії.   Окремою ліцензією Мінфін США дозволив певні операції з компаніями Лукойлу в Болгарії на той самий період. Генеральна ліцензія передбачає можливість продовження окремих видів діяльності на нафтопереробному заводі в Бургасі, у мережі АЗС, а також у компаніях, що постачають авіаційне та суднове пальне.   Водночас ці дозволи не скасовують санкцій проти Лукойлу. Вони не поширюються на операції за участю інших підсанкційних осіб і структур або на діяльність, заборонену американським санкційним законодавством. США запровадили санкції проти Лукойлу та Роснефти у жовтні 2025 року, прагнучи посилити тиск на РФ для припинення війни в Україні. Згодом Лукойл - другий за величиною виробник нафти в Росії - оголосив про намір продати свої міжнародні активи. Відтоді влада США неодноразово продовжувала дозволи на певні види діяльності компанії , поки тривають пошуки покупця. Нагадаємо, тиждень тому президент США Дональд Трамп оголосив про домовленість із Росією щодо постачання дизельного пального на американський і світові ринки. Після цього Мінфін США видав тимчасову ліцензію, покликану сприяти таким поставкам.

Україна затвердила стратегію інженерного обладнання оборонних рубежів

10:26:12

Уряд схвалив розроблену за ініціативи Міністерства оборони Стратегію інженерного обладнання оборонних рубежів до 2028 року та операційний план її реалізації. Про це повідомила пресслужба відомства в п'ятницю, 16 жовтня.   Ключові завдання: захист особового складу та логістики, збереження боєздатності підрозділів, розвиток фортифікацій, антидроновий захист маршрутів, застосування сучасних конструкцій та матеріалів, цифровий контроль виконання робіт.   Стратегія синхронізує роботу Сил оборони та державних органів по кожному з цих напрямів.    "Стратегія задає єдиний стандарт обладнання оборонних рубежів по всій країні. Документ визначає строки та відповідальних, створює механізми контролю за виконанням. Ті рішення, які показали свою ефективність - будемо масштабувати. Але так само ми будемо враховувати нові виклики, загрози та зміну тактики ворога. Головна мета - це захист наших військовослужбовців та цивільних", - зазначив міністр оборони Євгеній Хмара.   На першому етапі реалізації фокус буде на найбільш загрозливі напрямки - райони ведення бойових дій, прифронтові міста, кордони з Росією та Білоруссю. Кінцева мета - побудова глибоко ешелонованої системи оборонних рубежів.   Важливе нововведення - цифровізація процесів. Буде розширено можливості для моніторингу фортифікаційних та інженерних споруд, антидронових загороджень. Це дозволить бачити реальний стан робіт та оперативно спрямовувати ресурси туди, де вони найбільше потрібні.   Загальну координацію моніторингу реалізації Стратегії здійснюватиме Міноборони. Генеральний штаб координуватиме цю роботу в органах військового управління. Нагадаємо, раніше Верховна  Рада підтримала законопроєкт про землю під фортифікаціями . Землю в аграріїв для будівництва фортифікацій не відчужуватимуть і платитимуть компенсацію за незібраний врожай. На Миколаївщині завищили вартість робіт для фортифікацій