Прем’єр Латвії: наразі неможливо заборонити транзит російського зерна
Наразі Латвія не може встановити підвищення плати за користування залізничною інфраструктурою на 300 % для транзиту російського зерна або повністю його заборонити.
Про це заявив у вівторок після засідання уряду прем’єр-міністр Андріс Кулбергс, передає "Європейська правда" з посиланням на Delfi.
Кулбергс ще нещодавно критикував відповідальне підприємство LatRailNet за зволікання зі встановленням значно вищих тарифів.
Він додав, що цього тижня вирушить до Брюсселя, де обговорюватиметься це питання. Кулбергс, прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал та президент Литви Гітанас Науседа минулого тижня надіслали спільний лист голові Європейської ради Антоніу Кошті та голові Європейської комісії Урсулі фон дер Ляйєн із закликом заборонити транзит російського зерна через Європейський союз.
"Найбільша проблема в тому, що ЄС має ексклюзивні права вирішувати питання як тарифів, так і транзиту. Ми можемо це робити за певних умов, але це означає конкретні ризики", – сказав Кулбергс.
Він підкреслив, що російське зерно досі не підпадає під жодні санкції. Крім того, зерно належить не Росії, а стратегічним партнерам Латвії – США, Швейцарії, Японії.
"Саме вони, найбільші корпорації світу, купують це зерно", – сказав прем’єр. Ці країни купують зерно й у фермерів у Балтії, додав він.
Члени уряду були поінформовані, що в разі заборони транзиту такого зерна Латвії доведеться зважати на безпосередній ризик судових позовів на суму від 200 до 800 мільйонів євро.
За словами Кулбергса, Литва наразі залучена до судового розгляду за аналогічною справою на суму 12 мільярдів євро. Найімовірніше, Литві ще цього року доведеться виплатити за цим позовом 450 мільйонів євро.
Він сказав, що хоче "викласти на стіл" усі ці приклади в Брюсселі, щоб можна було говорити про загальну заборону ЄС.
Кулбергс визнав, що раніше не було інформації про те, у скільки можуть обійтися такі судові розгляди. Прем’єр підкреслив, що він має оцінити ризик, який такі позови можуть завдати державному бюджету, і, якщо доведеться платити, то питання полягає в тому, звідки будуть вилучені кошти з держбюджету.
Також коли уряд ухвалював рішення про підвищення плати за інфраструктуру на 300%, заздалегідь не було відомо, що це неможливо зробити в такому обсязі.
Нагадаємо, російські експортери почали перенаправляти поставки зерна з Чорного та Азовського морів до Балтійського на тлі атак України на судна та портову інфраструктуру РФ. Країни Балтії рішуче виступили проти зростання обсягів експорту російського зерна, яке проходить транзитом через їхні території.
Зокрема Естонія 1 жовтня запровадила заборону на перевезення російського та білоруського зерна своєю територією у відповідь на блокаду Росією експорту зернових з України.
Тим часом Латвія запровадила прикордонний контроль зерна, щоб запобігти транзиту краденого в Україні товару






