Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Папа Лев XIV у лікарні: що відомо про операцію та стан понтифіка

19:29:21

  Папу Римського Лева XIV госпіталізували до лікарні Джемеллі в Римі. Сьогодні, 13 жовтня понтифіку мають провести операцію з видалення утворення в легені. Про це повідомляє Vatican News.   За інформацією пресслужби Святого Престолу, операцію з видалення вузлового утворення проведе команда торакальних хірургів під керівництвом професора Стефано Маргарітори.   Утворення виявили під час планового медичного обстеження. За даними Ватикану, воно невелике та чітко локалізоване. Лікарям належить встановити, чи має воно злоякісний характер.   Оновлену інформацію про стан понтифіка очікують увечері. Після операції Лев XIV, імовірно, залишатиметься в лікарні близько тижня. Усі його аудієнції до 20 жовтня скасували.   Про майбутню операцію Лев XIV повідомив після недільної молитви Angelus на площі Святого Петра. Після цього понтифік отримав побажання якнайшвидшого одужання від церковних діячів і політичних лідерів з різних країн.   Увечері в каплиці Святого Івана Павла II при лікарні кардинал-вікарій Римської єпархії Бальдассаре Рейна має очолити молитву Розарію за здоров’я Папи. До неї запрошені парафіяльні та чернечі спільноти Рима.   Через госпіталізацію Лев XIV не зміг узяти участь у післяобідній зустрічі у Ватикані, присвяченій десятій річниці апостольського напоумлення Amoris laetitia. Водночас уранці 12 жовтня понтифік провів усі заплановані аудієнції.   14 жовтня месу на площі Святого Петра замість Папи очолить кардинал Луїс Антоніо Тагле. Під час богослужіння віряни молитимуться за здоров’я Лева XIV.   Раніше повідомлялося, що Папа Римський Лев XIV має перенести хірургічне втручання через невелике утворення в легеневій тканині. У лікарні "Джемеллі" в Римі понтифік проведе близько тижня.   Посланець Папи Римського знову поїде в Росію: ЗМІ дізналися деталі  

Ще чотири області долучили до програми СвітлоДІМ

19:10:30

  Кабінет міністрів України поширив програму державної допомоги СвітлоДІМ на Дніпропетровську, Запорізьку, Полтавську та Сумську області. Раніше вона діяла в Києві, Київській та Харківській областях. Про це у вівторок, 13 жовтня,  повідомив  прем’єр-міністр України Сергій Корецький.   Як зауважив Корецький, програма допомагає багатоквартирним будинкам придбати обладнання для автономного електроживлення, щоб під час відключень електроенергії продовжували працювати освітлення, водопостачання, опалення, зв’язок і ліфти.   Подати заявку від імені співвласників можуть об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), управителі будинків, а також житлово-будівельні й обслуговуючі кооперативи. Крім розширення переліку областей, уряд удосконалив механізм реалізації програми.   Нагадаємо, програма СвітлоДІМ стартувала 28 січня 2026 року. Вона передбачає фінансову допомогу в розмірі від 100 до 300 тисяч гривень на придбання автономних джерел електроенергії. Спочатку підтримка була доступна в Києві та Київській області, а на початку квітня її поширили на Харківщину. У червні уряд продовжив дію програми до кінця року.   За даними пресслужби Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту, станом на 22 липня фінансування отримали 2442 багатоквартирні будинки на загальну суму понад 610 млн грн. На той час уряд отримав 4205 заявок, а на закупівлю обладнання вже перерахували понад 560 млн грн.   Серед заявників 68% становили ОСББ, 22% - управителі багатоквартирних будинків, ще 10% - обслуговуючі кооперативи. Отримані кошти призначені для придбання обладнання, яке допоможе підтримувати роботу життєво необхідної інфраструктури будинків під час перебоїв з електропостачанням.   Кулеба розповів подробиці програми СвітлоДім  

Убив немовля через плач: Верховний Суд залишив довічний вирок

18:50:17

  Верховний Суд залишив у силі довічний вирок 32-річному чоловікові, якого визнали винним в умисному вбивстві шестимісячного сина своєї співмешканки. Засуджений і його захисник намагалися оскаржити рішення, однак суд відхилив їхні касаційні скарги. Про це повідомили в Офісі Генпрокурора у вівторок, 13 жовтня.   Злочин стався 7 вересня 2019 року в одному із сіл Кіровоградської області. За матеріалами справи, чоловік перебував удома в стані алкогольного сп’яніння та роздратувався через плач немовляти. Він схопив хлопчика за обличчя й двічі з силою вдарив його головою об стіну.   Дитина померла від тяжкої черепно-мозкової травми. Експертиза встановила переломи кісток черепа, крововиливи та ушкодження головного мозку.   У суді чоловік заперечував свою причетність до вбивства. Водночас сторона обвинувачення надала докази, на підставі яких його визнали винним.   У листопаді 2025 року суд першої інстанції призначив чоловікові 15 років позбавлення волі. Прокурори оскаржили це рішення, вимагаючи суворішого покарання.   15 квітня 2026 року апеляційний суд задовольнив вимоги обвинувачення та призначив засудженому довічне ув’язнення.   Чоловік і його захисник подали касаційні скарги, проте 7 жовтня 2026 року Верховний Суд відхилив їх і залишив вирок без змін.   Чоловіка засуджено за умисне вбивство малолітньої дитини - пунктом 2 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України. Обвинувачення в судах першої та апеляційної інстанцій підтримували прокурори Кіровоградської обласної прокуратури, а у Верховному Суді - прокурори Офісу генерального прокурора.   Раніше повідомлялося, що прокурори у Верховному Суді довели законність та обґрунтованість вироку мешканцю Житомира, засудженому до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна за зґвалтування, розбійний напад і вбивство молодої жінки та її 13-річної доньки.   На Полтавщині чоловік жорстоко вбив трирічного сина  

Лукашенко назвав інцидент на кордоні з Латвією інсценуванням

17:08:30

  Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заперечив причетність Мінська до інциденту на кордоні з Латвією, де, за даними латвійської влади, озброєні люди в масках намагалися провести групу мігрантів, а згодом проникли на територію країни. Про це у вівторок, 13 жовтня,  повідомляє видання ASTRA.   Під час наради із силовиками в Мінську Лукашенко заявив, що інцидент нібито організувала сама Латвія, щоб отримати фінансування від Європейського Союзу.   Він відкинув звинувачення в тому, що озброєні люди могли перетнути кордон із Білорусі та силоміць перемістити групу мігрантів на латвійську територію. За словами Лукашенка, він не давав дозволу на такі дії, а отже, вони нібито не проводилися.   Нагадаємо, 6 жовтня латвійська влада повідомила, що озброєні люди в масках намагалися провести з території Білорусі близько 20 мігрантів і погрожували латвійським військовим . Через кілька годин, за даними латвійської сторони, невідомі проникли на територію країни, пошкодили електрощит і викрали камери відеоспостереження.   Відповідальність за інцидент узяло на себе угруповання Чорні руси. Водночас у НАТО припустили, що ця структура може бути фіктивною та використовуватися спецслужбами для проведення інформаційних операцій.   Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що за інцидентом стоїть Москва.  На його переконання, Росія за сприяння режиму Олександра Лукашенка використовує міграцію для дестабілізації Європи.   Диверсія білорусів на кордоні з Латвією: що відомо