Навіщо Трампу "дизельна угода" з Росією і як варто діяти Україні
"Дизельна угода" США з Росією викликала обурення не лише в Україні та ЄС, а й у Сполучених Штатах. В тому числі – серед помітних представників Республіканської партії.
Обіцяні правителем Росії Владіміром Путіним постачання російського дизелю, навіть якщо розпочнуться, навряд чи здатні суттєво зменшити ціни на паливо у США. А відповідно, вони навряд чи зможуть допомогти однопартійцям Трампа на виборах до Конгресу, що пройдуть вже 3 листопада.
Про те, навіщо президент Дональд Трамп так активно просуває такі сумнівні ініціативи і що взагалі відбувається, – пояснює директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова Володимир Дубовик в матеріалі Дизель в обмін на Україну? Навіщо Трампу угода з Путіним, яка не запрацює, та чого чекати далі. Далі – основні його тези у вигляд прямої мови.
Перш за все, варто визнати, що нинішня угода Трампа з РФ – це не угода про дизель. У Росії немає таких запасів та обсягів виробництва дизельного палива, які дійсно могли б мати вплив на ціни у Сполучених Штатах.
Ті обсяги дизелю, які Росія пообіцяла продати США, насправді не матимуть вирішального впливу на такий великий ринок, як американський. І це при тому, що ми не знаємо, чи здатна РФ забезпечити постачання навіть того обсягу, про який ідеться в оголошеній домовленості.
Натомість це – суто політична угода, прив’язана до проміжних виборів до Конгресу США, що відбудуться 3 листопада. А для цих виборів питання зовнішньої політики мають другорядне значення, натомість визначальними будуть питання економіки та здатності взяти під контроль зростання цін.
Питання цін на пальне є визначальним у цій кампанії.
Ця угода потрібна Трампу, щоб показати виборцям, що він не сидить склавши руки.
А коли опоненти критикуватимуть Трампа за цю угоду, то для нього це навіть краще. Це дає президенту США можливість звернутися до виборців, мовляв: дивіться, от хто насправді не хоче, щоб ціни на пальне знижувались.
Але є ще один геополітичний момент. Дональд Трамп ще під час свого першого президентства активно просував ідею великої угоди з Росією, та не зміг укласти її насамперед тому, що занадто багато уваги було прикуто до його зв’язків з РФ.
Однак він так і не відмовився від цієї ідеї. І тому – постійно намагається до неї повернутися, та навіть у публічних заявах не приховує, що хотів би покращення стратегічних відносин з Росією.
Досі перепоною для укладання цієї угоди завжди була нинішня війна Росії проти України. Проте є враження, що у Білому домі вирішили: окей, нехай війна продовжується і ми не бачимо перспектив мирного процесу, але стратегічна мета покращити відносини з Росією нікуди не поділася.
Оголошена дизельна угода – це просто ще один маленький крок у цьому напрямку.
Добре, що в цій ситуації Україна діє креативно. Ми висуваємо різні контрпропозиції, в тому числі – щодо проведення виборів, на які у Путіна раз за разом відповідають відмовою.
Саме це не дає Трампу можливість публічно прибрати Україну з дискурсу як перепону на шляху до угоди з РФ.
Для більшості республіканців критикувати Трампа або навіть просто йти всупереч його політиці за три тижні до виборів є занадто ризиковою поведінкою.
А поки Україні варто бути надзвичайно обережною, щоб з найменшими втратами пережити цей непростий період.
Ситуація напередодні виборів є надзвичайно динамічною. Безумовно, Дональд Трамп ще буде намагатися переломити несприятливий для нього перебіг виборів, тож можливі будь-які сюрпризи.
Особисто я маю сумніви, що за результатами проміжних виборів демократам вдасться встановити контроль і за Палатою представників, і за Сенатом. Однак все більше американських експертів вважають, що такий результат цілком можливий.
Якщо демократи зможуть забрати собі контроль над обома палатами Конгресу, вони зможуть дуже сильно тиснути на Трампа.
Більше пояснень – в матеріалі Дизель в обмін на Україну? Навіщо Трампу угода з Путіним, яка не запрацює, та чого чекати далі.