Адаптація енергосистеми України до атак рф: оцінки Energy Community, EUEA та Укренерго

Українська енергосистема перейшла від аварійного реагування на масовані удари до структурної перебудови. 

Про це йдеться в дослідженні від AIN «Українська енергетика: “зелені” рішення, відновлення й інвестиції».

Якщо в перші роки повномасштабного вторгнення стійкість трималася переважно на екстрених ремонтах і людському факторі, то зараз ключовими факторами виживання стають розподілена генерація, імпортний перетік з ЄС і стрімкий розвиток промислових систем накопичення енергії (BESS).

Енергосистема навчилася швидше реагувати на атаки

У EUEA вважають, що адаптація української енергосистеми була насамперед вимушеною, а не результатом заздалегідь сформованої стратегії. За час війни пришвидшилися ремонти, зʼявилися додаткові резервні потужності, а роль імпорту електроенергії з ЄС зросла.

В Energy Community також відзначають зміни в роботі «Укренерго» та регіональних операторів. Серед них — швидкий ремонт пошкодженого обладнання, перенаправлення потоків електроенергії, використання резервного обладнання та можливість підтримувати систему навіть за обмеженої працездатності.

Водночас серед довгострокових ризиків там називають навантаження на персонал, зношення інфраструктури та дефіцит обладнання.

Потужність накопичувачів зросла до понад 600 МВт

В «Укренерго» кажуть, що перебудова системи повʼязана не лише з атаками, а й зі зміною структури споживання та розвитком відновлюваної енергетики.

Один із ключових напрямів — системи зберігання енергії. У 2024 році їхня сумарна потужність становила лише 2 МВт, а зараз до системи вже підключено понад 600 МВт акумуляторів. Крім того, видано технічні умови ще на 1,4 ГВт потужності.

В «Укренерго» пояснюють, що накопичувачі особливо важливі для сонячної генерації: вони дозволяють зберегти вироблену вдень електроенергію та віддати її в мережу тоді, коли вона потрібна.

Майбутню систему хочуть будувати на сотнях невеликих електростанцій

За баченням «Укренерго», майбутня архітектура енергосистеми має включати сотні розосереджених по країні невеликих обʼєктів генерації — газопоршневих і газотурбінних установок, малих ТЕЦ та обʼєктів відновлюваної енергетики.

Вони мають працювати разом із базовою генерацією — атомними, гідро- та гідроакумулювальними електростанціями. Такий підхід має зменшувати ризик одночасного знеструмлення великих територій після ракетних і дронових атак та робити систему гнучкішою.

Водночас в «Укренерго» наголошують, що невеликі генеруючі установки не змогли повністю замінити втрачені потужності великих електростанцій, хоча частину навантаження вони вже взяли на себе.

Бізнес і громади також будують власну генерацію

Паралельно власні джерела електроенергії встановлюють бізнес, громади та домогосподарства.

В EUEA вважають, що це створює нові вимоги до всієї енергосистеми. Зокрема, їй знадобиться більше маневрових потужностей — газових установок, здатних швидко змінювати обсяг виробництва, та систем накопичення.

«Досвід війни підтвердив, що Україні потрібна децентралізована енергосистема. Але навіть найкраща генерація чи механізми акумулювання не вирішують питання без системної інтеграції», — кажуть у EUEA.