Чому швейцарці не відмовилися від свого права на санкції попри весь вплив Росії
Минулої неділі у Швейцарії відбувся референдум щодо меж її нейтралітету.
Це голосування могло мати прямий вплив на Україну.
У разі успіху ініціативи наслідком змін стала би, серед іншого, заборона Швейцарії доєднуватися до санкцій проти Росії, запроваджених через агресію. Ба більше, звучала думка, що саме намір скасувати санкції був справжньою причиною ініціативи, а решта – лише прикриттям.
Так чи інакше, швейцарці переважною більшістю сказали "ні" цій ідеї.
Про шість головних причин, чому Швейцарія не повірила ідеологам розширення нейтралітету, читайте в статті Каті Ромі, Полін Тюрюбан та Бальц Рігендінгер (SwissInfo) Референдум під російським впливом. Як Швейцарія ледь не скасувала санкції "задля нейтралітету". Далі – стислий її виклад.
У новітній історії швейцарського нейтралітету тепер є чітка межа: до повномасштабної агресії Росії проти України та після неї.
Після певних вагань Швейцарія – хоч і під міжнародним тиском – приєдналася до європейських санкцій проти Росії. Це рішення поставило нейтралітет у центр політичних дебатів. Референдум дав відповідь на сумніви та протести.
Виборці вирішили, що нейтралітет – це не застигла догма. Його обриси можуть змінюватися разом з обставинами, а уряд має вирішувати, як конкретно застосовувати цей принцип в умовах серйозних геополітичних змін.
Результат недільного голосування свідчить також про небажання більшості виборців відмежовувати Швейцарію від решти Європи.
Настільки переконливе "ні" ініціативи стало також реакцією на дії Росії.
На самому початку кампанії ініціативу публічно підтримала офіційна представниця російського МЗС Марія Захарова. Потім на підтримку змін виступили також прихильники офіційної російської лінії у Швейцарії.
Російська підтримка задала тон усій подальшій дискусії у Швейцарії.
Як наслідок, у публічній дискусії зміни до законодавства Швейцарії пов’язували з інтересами іншої країни.
Одночасно з кампанією в інших країнах Європи дедалі гучніше лунали звинувачення на адресу Росії в агресивних діях.
Результат референдуму став важкою поразкою для одного із ініціаторів референдуму – 85-річного швейцарського політика Крістофа Блохера.
Створена ним компанія EMS-Chemie, яка перейшла під контроль його дочки Магдалени Мартулло-Блохер, продовжує вести бізнес у Росії.
Сам Крістоф Блохер відповідав, що російський ринок не має для компанії істотного значення – мовляв, Китай набагато важливіший. Але це не знімає, а лише підкреслює питання про те, що стоїть за ідеєю політика заборонити Швейцарії санкції. Адже якщо Пекін колись застосує силу проти Тайваню і західні країни відреагують економічними санкціями, то китайський бізнес EMS може опинитися під прямим ударом.
Це не дозволяє довести, що Крістоф Блохер просував ініціативу щодо нейтралітету заради інтересів власної компанії, але робить питання про це цілком легітимним.
Противникам ініціативи вдалося зробити це однією з тем політичних дебатів.
Крім того, більшість громадян вважає, що "гнучкий нейтралітет" – не перешкода для ролі посередника. Вони побоюються, що якщо застосовувати нейтралітет абсолютно, то Швейцарія – держава-депозитарій Женевських конвенцій – ризикує створити враження, ніби вона не робить різниці між жертвою агресії та агресором.
А по суті – фактично допомагає агресору.
Та дискусію про нейтралітет не завершено.
Уже 29 листопада 2026 року Швейцарії доведеться голосувати з питання про пом’якшення "Закону про військові матеріали". Чинне законодавство забороняє експорт озброєння до держав, що беруть участь у збройних конфліктах. Запропоновані зміни дозволять Берну постачати зброю деяким державам, яких Швейцарія вважає своїми близькими партнерами. Україна, однак, до цього списку не входить.
Вже через два місяці в центрі суперечки опиняться, по суті, ті самі питання щодо нейтралітету.
Докладніше – в матеріалі Каті Ромі, Полін Тюрюбан та Бальц Рігендінгер Референдум під російським впливом. Як Швейцарія ледь не скасувала санкції "задля нейтралітету".