Результати зустрічі з Трампом, ЄС дасть гроші Україні, вертоліт РФ залетів у Польщу: новини дня
У центрі уваги середи – Польща. Російський гелікоптер порушив повітряний простір країни, а два польські потяги зіткнулися з виставленими на колії бетонними блоками.
Все важливе і цікаве за середу, 23 вересня, – в дайджесті "Європейської правди".
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
ЄС дасть гроші Україні
24 вересня міністри ЄС схвалять виділення Україні 3 млрд євро за реформи.
"Coreper 23 вересня ухвалив проєкт рішення Ради ЄС про виконання Україною умов для часткової виплати восьмого траншу в межах "Плану України" в рамках механізму Ukraine Facility, а завтра його мають ухвалити міністри на Раді ЄС", – повідомив співрозмовник "Європейської правди".
Для того, щоб отримати ці кошти, Україна, серед іншого, виконала крок, який брала зобовʼязання виконати ще в другому кварталі 2025 року – набрання чинності законодавством щодо перегляду декларацій доброчесності суддів та процесу їхньої перевірки.
Переговори з Трампом
Президент України Володимир Зеленський заявив, що під час переговорів ввечері 22 вересня його американський колега Дональд Трамп не просив просто зупинити удари по енергетиці РФ.
"Сьогодні не звучало жодних прохань в односторонньому порядку, щоби Україна зупинила удари. Ми говоримо про енергетичне перемир’я", – наголосив він
Зеленський також повідомив, що під час зустрічі сказав про доцільність залучення лідера Китаю Сі Цзіньпіна до переговорів про припинення війни Росії в Україні.
"Я дуже відверто сказав президенту, що ми вважаємо: якщо він також залучить президента Сі – він має вплив на Путіна. Якщо ми хочемо закінчити цю війну не лише на словах, то всі маємо працювати над цим цілодобово – заради людей", – наголосив він.
Про деталі переговорів з американцями – в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Удари по РФ без протестів США. Про що домовилися Трамп і Зеленський у Нью-Йорку.
Зустріч з прем’єром Британії і фон дер Ляєн
Після переговорів з американською делегацією, які завершилися 22 вересня близько 21:40 за київським часом, на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку президент України зустрівся з прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом.
За словами Зеленського, вони поспілкувалися щодо питань, які стосуються безпеки, захисту людей, підготовки до зими, а також щодо наявних дипломатичних можливостей.
Також агентство Bloomberg дізналося, що зустріч з президенткою Єврокомісії у Нью-Йорку, яка пройшла напередодні переговорів з Трампом, була напруженою.
Українська сторона, зокрема, висловила занепокоєння щодо можливого посилення російських атак узимку та нестачі ракет для протиповітряної оборони.
Також під час розмови Україна була обурена тим, що ЄС погодився скасувати санкції проти двох російських олігархів у рамках угоди про продовження санкцій (детальніше про це у статті "ЄвроПравди").
Рубіо про "енергетичне перемир’я"
23 вересня держсекретар США Марко Рубіо заявив, що досягнення енергетичного перемир’я між Росією та Україною є складним завданням, але Вашингтон спробує це зробити.
Під час переговорів у Нью-Йорку у середу міністр закордонних справ РФ Сергєй Лавров поскаржився Рубіо на українські удари по об’єктах в Росії.
При цьому Лавров заявив держсекретарю США, що Росія залишається відданою "досягненню цілей" розв’язаної нею війни.
До речі, в ООН 50 країн та ЄС закликали Росію до припинення вогню, США не підтримали.
Drone Deal з Фінляндією
23 вересня президент України Володимир Зеленський взяв участь у шостому саміті Міжнародної Кримської платформи.
Крім того, він провів зустріч з президентом Фінляндії Александром Стуббом, з яким підписали Drone Deal. Документ передбачає спільне виробництво оборонної продукції.
В українського президента також заплановані переговори з прем’єр-міністром Австралії Ентоні Албенізі та виступ у ході загальних дебатів Генеральної асамблеї ООН.
А ще він планує зустрітись із генсеком НАТО Марком Рютте.
Зеленський має зустрітись і з експертами та керівниками аналітичних центрів США, керівництвом провідних американських компаній, членами Палати представників США та представниками української громади в США.
Інциденти у Польщі
У Польщі зранку 23 вересня два аеропорти та два пункти пропуску з Україною призупиняли роботу через атаку російських дронів на Україну.
Крім того, поляки у першій половині дня зафіксували порушення свого повітряного простору російським вертольотом Мі-8.
"Вертоліт здійснював політ з Калінінградської області. Він вторгся в польський повітряний простір на максимальну глибину близько 300 м і перебував у ньому протягом 42 секунд", – йдеться у повідомленні Оперативного командування Збройних сил Польщі.
В обід у середу стало відомо, що поблизу Любліна поїзди зіткнулися з бетонними блоками, підкладеними на колію.
Прем’єр-міністр Польщі зазначив, що перші звіти не викликають особливого занепокоєння, оскільки це не схоже на якусь дуже професійну операцію.
А ввечері стало відомо, що кілька десятків військовослужбовців Сил територіальної оборони Польщі, поліцейських і рятувальників шукають повітряний об’єкт, який міг упасти поблизу Мальборка в Поморському воєводстві – до пошуків залучили також літаки та гелікоптери.
За даними радарів, невідомий об’єкт рухався з півночі, з боку російської Калінінградської області, зі швидкістю, що відповідала швидкості вітру.
Президент Польщі Кароль Навроцький сподівається, що США остаточно затвердять плани щодо створення постійної військової бази в Польщі, і, якщо це відбудеться – вона отримає назву "Форт Трамп" (Fort Trump).
Він обговорив з президентом США Дональдом Трампом в Нью-Йорку питання постійної присутності американських військових у Польщі.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск сказав, що радий, що "в цьому питанні ми з паном президентом маємо спільні погляди: слід забезпечити якомога ширшу присутність американських військ у Польщі".
А міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що відносини між його країною та Білоруссю скоро покращаться.
Неоднозначність Рютте
Президент Литви Гітанас Науседа вказав, що Сполучені Штати направлять до Литви близько тисячі військових у межах нової ротації. До Естонії новий військовий контингент США прибуде в листопаді.
За даними видання Iltalehti, Естонія, Латвія та Литва звернулися до Європейської комісії з проханням негайно виділити 500 мільйонів євро на посилення систем протидії дронам у балтійських країнах.
В МЗС Естонії не бачать підстав чекати нападу Росії найближчим часом.
Фінляндія отримала перші винищувачі F-35 із замовлення на 64 літаки.
Лідерка шведських соціал-демократів Магдалена Андерссон, яка має намір вдруге очолити шведський уряд, заявила, що прагне використати свій мандат для зміцнення позицій Європи в нестабільному світі.
Генсек НАТО Марк Рютте відмовився дати відповідь, чи буде застосовано статтю 5 Північноатлантичного договору у випадку, якщо одна з країн НАТО піддасться атаці, яка не буде мати явний характер.
"Щодо статті 5, вона навмисно сформульована двозначно, тому ми ніколи нікому точно не скажемо, коли саме ця стаття застосовується, а коли ні, адже ми не хочемо давати нашим супротивникам додаткової інформації", – зазначив Рютте.
Британські Військово-повітряні сили вперше створюють підрозділ для оборони супутників від атак. До речі, у Великій Британії відсторонили від посади керівника космічного командування.
США: "На четвертому місці Європа"
Посол США при НАТО Меттью Вітакер заявив, що відповідно до стратегії національної безпеки та оборони Сполучених Штатів Європа посідає лише четверте місце у списку американських національних пріоритетів.
"На цей момент ця філософія полягає в тому, що на першому місці для нас – це, як ви знаєте, наша батьківщина. На другому – наша власна півкуля, Західна півкуля. На третьому – Тихоокеанський регіон, а на четвертому – Європа", – сказав Вітакер.
Він також припустив, що у разі майбутнього глобального конфлікту дії Китаю в Тихоокеанському регіоні можуть відбуватися одночасно з діями Росії в Європі, зокрема спрямованими на блокування присутності США.
Француз в обмін на санкції Усманова
Президент Азербайджану Ільхам Алієв у середу, 23 вересня, підписав указ про помилування низки осіб, серед яких, зокрема, громадянин Франції Мартін Раян, якого ув’язнили за обвинуваченням у шпигунстві.
Це відбулось після того, як ЄС продовжив дію обмежувальних заходів щодо осіб, відповідальних за підрив або загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, ще на 36 місяців, але вилучила зі списку російських олігархів Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана.
Україна назвала цей крок "ганебним".
У французькому зовнішньополітичному відомстві розцінили рішення Алієва як "гуманітарний жест".
"Це рішення є результатом терплячого й напруженого діалогу з азербайджанською владою", – заявив речник міністерства закордонних справ Франції.
Про можливі наслідки небезпечного прецеденту – в нашій статті.
Литва готує власні санкції проти російських олігархів Усманова та Фрідмана, вилучених з санкційного списку ЄС.
Євросоюз запровадить санкції проти 77 кандидатів в Держдуму РФ на окупованих територіях України.
Решта новин
У ХДС/ХСС вирішили не відправляти Фрідріха Мерца у відставку на тлі поразки на виборах.
У Великій Британії розпочали розслідування щодо Pornhub через перевірку віку.