Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

У МКС оцінили вплив санкцій США на роботу суду

17:04:33

  Санкції США проти посадовців Міжнародного кримінального суду ускладнили їхню роботу та повсякденне життя, однак суд має намір продовжувати діяльність. Про це в понеділок, 21 вересня,  заявив в. о. прокурора МКС Маме Мандіай Ньянг в інтерв'ю France 24 .   Він зазначив, що санкції ускладнюють доступ до платіжних інструментів і технологій, які використовують працівники суду.   "Коли потрапляєш під санкції, життя стає дуже складним, тому що під контролем у США перебуває більшість платіжних інструментів, таких як кредитні картки, а також більшість технологій, які ми використовуємо", - сказав Ньянг.   За його словами, наразі йдеться про індивідуальні санкції, під які потрапили 13 осіб. Водночас в. о. прокурора наголосив, що має намір продовжувати виконувати свою роботу.   Нагадаємо, 18 вересня держсекретар США Марко Рубіо оголосив про санкції проти голови та старшого юриста МКС . Раніше адміністрація президента США Дональда Трампа запровадила обмеження щонайменше проти 11 посадовців суду, серед яких дев'ять суддів та головний прокурор.   За даними Reuters, адміністрація Трампа також розглядає можливість запровадження санкцій проти Міжнародного кримінального суду як організації.   Рубіо оголосив, що США ліквідують МКС  

Російському десантнику оголосили підозру за катування жителя Бучі

16:38:59

  Нацполіція повідомила про підозру російському військовослужбовцю, якого слідство вважає причетним до катування жителя Бучі під час окупації міста у березні 2022 року. Про це правоохоронці інформували в понеділок, 21 вересня, у Telegram.   За даними поліції, підозрюваний - 26-річний єфрейтор, заступник командира бойової машини - навідник-оператор 234-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії ЗС РФ. Його особу встановили за сприяння Головного управління розвідки Міноборони України.   Слідство встановило, що 8 березня 2022 року місцевий житель вийшов із церкви Віфанія , де разом із родиною переховувався від обстрілів, і попрямував до магазину. На вулиці Вокзальній його зупинили російські військові на блокпості, облаштованому на території салону краси.   Після перевірки телефону чоловіка відвели до сусіднього домоволодіння, змусили роздягнутися до пояса та пластиковими стяжками прив'язали до колони. За даними слідства, протягом близько 30 хвилин його били руками, ногами та тупими предметами.   У поліції стверджують, що саме там підозрюваний ударив чоловіка стволом автомата в обличчя, вибивши йому зуби, після чого вставив ствол до рота та погрожував розстрілом. За даними слідства, потерпілий був беззбройним і не брав участі в бойових діях.   Того ж дня чоловіка відпустили. 12 березня він евакуювався з Бучі.   Слідчі Головного слідчого управління Нацполіції за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора повідомили російському військовому про підозру за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України - порушення законів та звичаїв війни.   Раніше заочно повідомлено про підозру російським військовим , які командували ракетними ударами по дитячій лікарні Охматдит у Києві та журналістах Reuters у Краматорську.   Також військовий РФ, який вбив українського полоненого , отримав підозру.   

Партія Путіна програла на виборах за кордоном - екзитпол

16:20:40

  Незалежний екзитпол Весни та Прогресу показав значно нижчу підтримку Єдиної Росії серед росіян, які голосували за кордоном. У всіх країнах, де оприлюднені дані, лідирують Нові люди. Відповідні дані оприлюднені в понеділок, 21 вересня.   Волонтери зібрали 8387 анкет на виборчих дільницях у 17 країнах. За даними екзитполу, Єдина Росія отримала 0,4% у Белграді, 0,7% у Нідерландах, 1,5% у Варшаві, 2,2% у Німеччині та 4,3% у Франції. Найвищий результат партії зафіксували в Осло - 6,75%.   Водночас у всіх країнах із оприлюдненими результатами перше місце посіли Нові люди. У Белграді вони набрали близько 63% опитаних, у Гаазі - 57%, у Празі - 49%, у Варшаві - 50%, у Берліні - 37%, у Парижі та Страсбурзі - 39%.   У більшості країн друге місце посіла КПРФ. Автори екзитполу зазначають, що склад учасників опитування відрізнявся залежно від країни, зокрема за тривалістю проживання за кордоном.   Для порівняння, після підрахунку понад 96% протоколів у Росії Єдина Росія отримала 57,83%, КПРФ - 13,76%, ЛДПР - 9,01%, Нові люди - 7,96%.   Вибори до Держдуми РФ проходили 18 - 20 вересня. Європейський Союз заявив, що вони відбулися в умовах подальшого обмеження політичної конкуренції, зокрема після недопуску федерального списку Яблука, а Росія не запросила спостерігачів ОБСЄ. ЄС також заявив, що не визнає проведення російських виборів на тимчасово окупованих територіях України та їхні результати.   Раніше повідомлялося, що російська влада могла поставити проведення виборів у пріоритет над безпекою населення, оскільки під час масованої атаки українських безпілотників на Москву 20 вересня не вмикалися сирени та не надсилали жителям SMS-попередження про загрозу.  

На виборах за кордоном Єдина Росія програла Новим людям - екзитпол

15:59:26

  Незалежний екзитпол Весни та Прогресу показав значно нижчу підтримку Єдиної Росії серед росіян, які голосували за кордоном. У всіх країнах, де оприлюднені дані, лідирують Нові люди. Відповідні дані оприлюднені в понеділок, 21 вересня.   Волонтери зібрали 8387 анкет на виборчих дільницях у 17 країнах. За даними екзитполу, Єдина Росія отримала 0,4% у Белграді, 0,7% у Нідерландах, 1,5% у Варшаві, 2,2% у Німеччині та 4,3% у Франції. Найвищий результат партії зафіксували в Осло - 6,75%.   Водночас у всіх країнах із оприлюдненими результатами перше місце посіли Нові люди. У Белграді вони набрали близько 63% опитаних, у Гаазі - 57%, у Празі - 49%, у Варшаві - 50%, у Берліні - 37%, у Парижі та Страсбурзі - 39%.   У більшості країн друге місце посіла КПРФ. Автори екзитполу зазначають, що склад учасників опитування відрізнявся залежно від країни, зокрема за тривалістю проживання за кордоном.   Для порівняння, після підрахунку понад 96% протоколів у Росії Єдина Росія отримала 57,83%, КПРФ - 13,76%, ЛДПР - 9,01%, Нові люди - 7,96%.   Вибори до Держдуми РФ проходили 18 - 20 вересня. Європейський Союз заявив, що вони відбулися в умовах подальшого обмеження політичної конкуренції, зокрема після недопуску федерального списку Яблука, а Росія не запросила спостерігачів ОБСЄ. ЄС також заявив, що не визнає проведення російських виборів на тимчасово окупованих територіях України та їхні результати.   Раніше повідомлялося, що російська влада могла поставити проведення виборів у пріоритет над безпекою населення, оскільки під час масованої атаки українських безпілотників на Москву 20 вересня не вмикалися сирени та не надсилали жителям SMS-попередження про загрозу.  

Санкції ЄС проти РФ: ЗМІ дізнались про компроміс

15:53:01

  Країни ЄС обговорюють компроміс щодо продовження персональних санкцій проти Росії: санкційний режим можуть продовжити на 36 місяців в обмін на виключення зі списку Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана. Про це пише   Європейська правда в понеділок, 21 вересня.     Комітет постійних представників ЄС (Coreper) розглядає пропозицію продовжити санкції за дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, на 36 місяців.   Водночас Словаччина наполягає на виключенні Усманова та Фрідмана зі санкційного списку. Франція також підтримує виключення Усманова, посилаючись на національні інтереси. За даними джерел ЄвроПравди, саме ці позиції можуть стати основою компромісного рішення.   Зауважимо, 14 вересня ЄС продовжив дію санкційного режиму лише на сім днів через відсутність домовленості щодо двох російських бізнесменів. Раніше, 14 березня, Рада ЄС продовжила персональні санкції до 15 вересня 2026 року.   Чинні санкції передбачають, зокрема, обмеження на в'їзд до ЄС, замороження активів та заборону надання коштів або економічних ресурсів особам і компаніям зі списку. У березні під санкціями залишалися близько 2600 фізичних та юридичних осіб.   Станом на 21 вересня остаточного рішення щодо продовження санкційного режиму не ухвалено. Coreper має продовжити обговорення цього питання.   Не час Європі робити подарунки РФ - Зеленський

Санкції ЄС проти РФ можуть продовжити на 36 місяців за умови

15:41:19

  Країни ЄС обговорюють компроміс щодо продовження персональних санкцій проти Росії: санкційний режим можуть продовжити на 36 місяців в обмін на виключення зі списку Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана. Про це пише   Європейська правда в понеділок, 21 вересня.   Комітет постійних представників ЄС (Coreper) розглядає пропозицію продовжити санкції за дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, на 36 місяців.   Водночас Словаччина наполягає на виключенні Усманова та Фрідмана зі санкційного списку. Франція також підтримує виключення Усманова, посилаючись на національні інтереси. За даними джерел ЄвроПравди, саме ці позиції можуть стати основою компромісного рішення.   Зауважимо, 14 вересня ЄС продовжив дію санкційного режиму лише на сім днів через відсутність домовленості щодо двох російських бізнесменів. Раніше, 14 березня, Рада ЄС продовжила персональні санкції до 15 вересня 2026 року.   Чинні санкції передбачають, зокрема, обмеження на в'їзд до ЄС, замороження активів та заборону надання коштів або економічних ресурсів особам і компаніям зі списку. У березні під санкціями залишалися близько 2600 фізичних та юридичних осіб.   Станом на 21 вересня остаточного рішення щодо продовження санкційного режиму не ухвалено. Coreper має продовжити обговорення цього питання.   Не час Європі робити подарунки РФ - Зеленський

У РФ не попереджали жителів Москви про атаку дронів в останній день виборів

15:18:54

  Під час масованої атаки українських безпілотників на Москву 20 вересня російська влада не вмикала сирени та не надсилала жителям SMS-попередження про загрозу. Про це пише Верстка , а аналітики Інституту вивчення війни (ISW) припускають , що влада могла поставити проведення виборів у пріоритет над безпекою населення.   Мер Москви Сергій Собянін заявив, що від 19 вересня російська ППО нібито знищила понад 1600 безпілотників, з яких 450 - на підльоті до столиці. За даними російської влади, внаслідок атаки загинули троє людей, понад 40 постраждали. Також було пошкоджено Московський нафтопереробний завод.   Жителі Москви та області повідомляли про відсутність сирен і SMS-повідомлень, хоча такі попередження, за їхніми словами, надходили під час попередніх атак. Водночас у регіоні обмежували роботу мобільного зв'язку.