Президент Чехії ветував закон, який обмежує його повноваження
Президент Чехії Петр Павел у четвер наклав вето на поправку до Закону про державних службовців, яка позбавляє президента повноважень призначати голів постійних представництв при міжнародних організаціях.
Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє видання Novinky.
На думку президента, ця поправка може суперечити конституції.
"Президент вважає критично важливим, що така масштабна реформа державного управління була ухвалена без стандартної процедури громадського обговорення та достатнього експертного обговорення. Водночас це послаблює гарантії професійного та політично нейтрального державного управління, а також захист високопосадовців від політичного втручання", – йдеться в повідомленні адміністрації щодо рішення президента накласти вето.
Павел нагадав, що підписав 20 законів уряду Бабіша та наклав вето на один.
"Мені цікаво, чому уряд не діє у стандартний спосіб", – сказав Павел, додавши, що державне управління має бути стійким до політичного тиску.
"Я не можу погодитися з тим, що держава має звільняти посадовців лише тому, що після виборів змінився уряд", – так він описав свої застереження.
Він категорично виступив проти поправки, яка позбавляє главу держави повноважень призначати голів постійних представництв при міжнародних організаціях.
"Це те, що конституція доручає президенту. Це не можна відбирати", – нагадав Павел, зазначивши, що його обов’язок – захищати повноваження, доручені конституцією його наступникам. "Я й надалі буду це робити", – обґрунтував президент своє вето.
Поправку щодо обмеження повноважень президента вніс до законопроєкту депутат Лібор Вондрачек, заявивши, що ці повноваження будуть передані міністру закордонних справ.
Поправка повернеться до Палати депутатів, яка може подолати вето. Таку саму процедуру було дотримано у випадку вето Сенату.
Опозиція розцінювала ініціативу обмеження повноважень президента як реакцію на рішення Павела не призначати депутата від партії "Автомобілістів" Філіпа Турека на посаду міністра.
Скандал навколо Турека вплинув на формування нинішнього уряду Чехії, до якого входять партії ANO, "Свобода і пряма демократія" та "Автомобілісти". Його розглядали як можливого кандидата на посаду міністра закордонних справ, а згодом – міністра з питань довкілля, однак призначення не відбулося через його суперечливі дописи у соцмережах.
Президент Чехії Петр Павел тоді заявляв, що якщо автентичність суперечливих дописів Турека підтвердиться, це унеможливить його призначення на будь-яку міністерську посаду. Однак справу проти Турека згодом закрили. Втім уряд і президент продовжують перебувати в конфлікті.