Президентка Єврокомісії Урсула фон дер ЛяєнPatriot, "Фрея" та безпека: що обрали цього року для "головної промови ЄС" та що з неї викреслили
Рік тому щорічна програмна промова Урсули фон дер Ляєн (відома за назвою SOTEU – State of the Union або "Про стан Євросоюзу"), була найбільш войовничою за попередні 6 років її перебування на посаді президентки Єврокомісії. Головний меседж тоді звучав так: Європа повинна боротися з зовнішніми загрозами, і Україна має бути частиною визначених зусиль.
Цьогорічна промова розвиває цю тему.
Тепер президентка Єврокомісії почала пояснювати, як на практиці має працювати єдиний з Україною оборонний механізм ЄС.
Йдеться не просто про постачання зброї для України – хоча про швидку передачу ракет-перехоплювачів для Patriot згадувалося також – а про створення спільної системи протиракетної оборони "Фрея", фінансування спільних проєктів виробників зброї в ЄС із українськими компаніями, та залучення Києва до нових європейських безпекових форматів.
Утім, багато разів озвучені у брюссельських кулуарах очікування про те, що фон дер Ляєн сьогодні оголосить новий крок щодо використання заморожених російських активів – не справдилися. У SOTEU-2026 про росактиви не прозвучало жодного слова.
Геополітика у виконанні фон дер Ляєн не обмежилася Україною. Свій програмний виступ президентка ЄК використала для того, щоби дати публічний старт зближенню Євросоюзу з Канадою, яка може отримати новий для ЄС партнерський статус. Причину цього кроку вона називати не стала, але було очевидно, що головний мотив цього зближення має ім’я та прізвище. Звісно ж, йдеться про Дональда Трампа.
Найважча зима та перехоплювачі для Patriot
Як і у минулі роки, Україні у промові SOTEU був присвячений окремий блок. Фон дер Ляєн почала його з попередження.
"Ми знаємо, що наступна зима буде важкою для України. Але ми також знаємо, що північнокорейські ракети та російські дрони не здатні зламати український дух опору", – заявила вона. За її словами, Європа надасть Україні "найпотужнішу за весь час підтримку під час найважчої зими цієї війни".
Як стало відомо "Європейській правді", при поточному плануванні допомоги Україні у Брюсселі виходять з того, що Росія наразі притримує частину запасу балістичних ракет, не використовує їх зараз проти Києва та інших українських міст, готуючись до нової хвилі ударів – коли погіршаться погодні умови.
Тож у ЄС вважають, що наступна зима може виявитися для України ще складнішою за попередню.
Додатковою загрозою є поява реактивних ударних дронів, які мають вищу швидкість і здатні ефективніше проривати українську ППО.
Під зимовою допомогою в Євросоюзі розуміють не лише гуманітарну підтримку та постачання електроенергії. ЄС також планує допомагати зі зміцненням критичної інфраструктури, щоб забезпечити захист та швидке відновлення систем опалення та водопостачання для українців.
Звісно, йшлося в промові про такі необхідні Україні засоби протиповітряної оборони.
Фон дер Ляєн повідомила, що минулого тижня "вперше було схвалено закупівлю американських ракет-перехоплювачів Patriot" з боку Євросоюзу як інституції та наголосила, що тепер їх необхідно терміново доставити в Україну. Йдеться про PAC-3 – перехоплювачі для систем Patriot, здатні збивати балістичні ракети.
Водночас фон дер Ляєн визнала стратегічну проблему.
Україна та ЄС не можуть залежати від США як єдиного постачальника антибалістики.
Саме тому другим пріоритетом стала "Фрея" – система протиракетної оборони, яка зараз розробляється спільно з Україною.
"У центрі цієї співпраці – проєкт "Фрея". Тут ми поєднуємо бойовий досвід та інноваційність українців із технологічним лідерством Європи і, звичайно, нашими значними виробничими потужностями", – заявила президентка Єврокомісії.
За задумкою, як пояснюють джерела ЄП, "Фрея" матиме відкриту архітектуру, що дозволить поєднувати компоненти різних виробників. Наразі планується, що Україна виготовлятиме пускові установки та саму ракету-перехоплювач, а європейські партнери постачатимуть високоточні елементи – радари, сенсори, системи наведення та електроніку.
Проте, у промові Урсула фон дер Ляєн розділила ці задачі: перехоплювачі для Patriot потрібні Україні зараз, для проходження зими. А "Фрея" – це більш довгостроковий проєкт, що має створити власні європейські спроможності протиракетної оборони та зменшити залежність від США у майбутньому.
Українська оборонка стає європейською
На цьому спільні оборонні проєкти Україна-ЄС не повинні завершитися. "Фрея" – лише початок. Потрібно більше", – заявила фон дер Ляєн.
Зокрема, Єврокомісія планує використати залишок коштів програми SAFE для створення окремої програми спільних проєктів з українськими компаніями. Нагадаємо, SAFE – це кредитний інструмент ЄС обсягом до 150 млрд євро, створений для спільних закупівель озброєння та нарощування європейського оборонного виробництва.
Варто звернути увагу, що саме у SOTEU-2026 стала очевидною зміна пріоритету ЄС щодо допомоги обороні України – від фінансування закупівель або передачі озброєнь до спільного з Україною виробництва.
Нова формула оборонної співпраці Україна-ЄС виглядає наступним чином: Україна надає Європі свій бойовий досвід та поле бою як майданчик для випробувань, плюс – швидкість розробок, майже миттєву адаптацію до "польових потреб" і перевірені на фронті технології; а Європа – фінанси, виробничі потужності та можливість масштабування, бажано швидкого.
Варто підкреслити, що фактично вся безпекова частина промови Урсули фон дер Ляєн була побудована навколо російської загрози.
Вже є розуміння, що ця загроза є реальною не тільки для України, а і для ЄС.
Президентка Єврокомісії пригадала нещодавній інцидент у Лейпцигу із застосуванням компонентів військового призначення та прямо поклала відповідальність за цей невдалий теракт на Росію.
"Гібридні загрози, з якими стикається Європа, дедалі менше є гібридними і дедалі менше залишаються лише загрозами", – заявила вона.
Своя "стаття 4 НАТО" для реакції на атаки Росії
Як стало відомо "ЄвроПравді", у Брюсселі зараз констатують, що дії російських оперативників на території ЄС стають агресивнішими, а межа між гібридною операцією та прямою атакою дедалі більше стирається – і швидко шукають нові засоби протидії.
Елементом такої відповіді має стати нова Європейська стратегія безпеки, яку Урсула фон дер Ляєн планує представити разом із високою представницею ЄС із закордонних справ та безпекової політики Каєю Каллас.
Фон дер Ляєн закликала створити надзвичайний безпековий протокол – власний європейський аналог статті 4 Північноатлантичного договору. У разі активації такого механізму однією державою-членом усі країни ЄС повинні будуть зібратися, узгодити спільну відповідь, стримати подальшу ескалацію та мінімізувати наслідки нападу.
Важливо, що йдеться про аналог саме статті 4, а не статті 5 Північно-Атлантичного договору.
Тобто – не передбачається зобов’язання застосувати військову силу. Натомість ЄС створить спецмеханізм термінових консультацій і координації у відповідь на інциденти, які ще не досягли рівня збройної агресії, але вже загрожують національній безпеці.
Про дискусії, що тривають з цього приводу, читайте у матеріалі "Європейської правди" – ЄС замислився про оборону.
Для України ще цікавішою є пропозиція створити Європейську раду безпеки.
Фон дер Ляєн описала її як формат зустрічей лідерів, у якому поряд із державами ЄС братимуть участь Україна, Велика Британія, Канада, Норвегія та інші партнери.
Поки це лише політична ідея. Невідомо, хто саме входитиме до Ради, як часто вона збиратиметься, чи ухвалюватиме рішення і чи матимуть вони зобов’язуючий характер.
Але заява про включення України до Ради є важливим сигналом. Києву пропонують місце не лише серед одержувачів допомоги, а серед держав, які спільно гарантуватимуть безпеку європейського континенту.
Санкції та уроки 21-го пакета
Щодо санкцій фон дер Ляєн цього разу поставила дещо незвичний акцент. Вона не стала анонсувати новий, 22-й пакет санкцій. Натомість очільниця Єврокомісії заявила, що ЄС має посилювати тиск на Росію, але для цього "не обов’язково потрібні нові санкції".
"Насамперед необхідно забезпечити виконання вже запроваджених", – сказала вона.
За інформацією "Європейської правди", такий акцент був свідомим і був пов’язаний, зокрема, з невтішними уроками переговорів щодо 21-го санкційного пакета, ухваленого в липні 2026 року. Тоді дуже складні дискусії щодо окремих обмежень доводилося вести з багатьма державами-членами, які хотіли запобігти економічним втратам для власних компаній та цілих галузей економіки.
Внаслідок цього з 21-го пакета, наприклад, "викинули" всі запропоновані Єврокомісією обмеження щодо риболовства; були вимушені дозволити Греції продовжувати реекспортувати російський скраплений газ.
Так само, нагадаємо, зазнала фіаско ідея повної заборони вʼїзду до ЄС російських екскомбатантів, яку команда фон дер Ляєн хотіла запровадити через 21-й санкційний пакет. А стали на заваді цьому, нагадаємо, найбільші туристичні держави ЄС, які не хотіли втратити російських відпочивальників – на чолі з Францією та Італією.
Більше про санкційні баталії читайте у тексті "ЄвроПравди" – "Компроміси заради санкцій".
Тож у Єврокомісії вже усвідомили – чим більше санкційних пакетів ухвалює ЄС, тим важче зробити так, щоб нові обмеження завдавали Росії більшої шкоди, ніж якійсь державі-члену.
Також показово, що за кілька днів до SOTEU-2026 посли ЄС не змогли погодити навіть чергове шестимісячне продовження персональних санкцій проти кількох тисяч одіозних росіян на чолі з Путіним, і були змушені тимчасово продовжити їх лише на сім днів.
Асоційоване членство в ЄС… для Канади
Тема вступу України до ЄС цього року знову не була центральною. Але фон дер Ляєн однозначно повторила: майбутнє України, – а також Молдови та держав Західних Балкан – у Європейському Союзі. Вона також наголосила, що процес залишатиметься заснованим на досягненнях (merit based), а повага до європейських цінностей не може бути предметом торгу.
Але цю невелику згадку про розширення затьмарила інша заява: президентка Єврокомісії на початку своєї доповіді зробила пропозицію Канаді стати першим "асоційованим членом" ЄС.
Варто зауважити, що прем’єр Канади Марк Карні особисто був присутній у залі Європарламенту. Як стало відомо "Європейській правді", запрошення його на виступ фон дер Ляєн було узгоджене ще влітку, під час саміту НАТО.
Присутність Карні мала підкреслити одну з ключових тез промови: європейська незалежність не означає ізоляції. Навпаки, ЄС прагне будувати тісніші відносини з партнерами, які поділяють його цінності та мають спільні практичні інтереси.
У випадку Канади йдеться не лише про політичну близькість. Канада має значні запаси критичної сировини, сучасні технології щодо її переробки та великі енергетичні ресурси. Тому співпраця саме з Канадою може допомогти ЄС скорочувати залежність від Китаю та інших ненадійних постачальників.
Щоправда, статусу "асоційованого члена" у ЄС зараз просто не існує.
Тому поки що неясно, що саме запропонувала Канаді президентка Єврокомісії. Сам Марк Карні раніше наголошував, що Канада не прагне повноцінного членства у Євросоюзі.
"Заморожені" задачі: про що не сказала Урсула
Дивує відсутність у SOTEU-2026 навіть згадки про заморожені російські активи.
До того ж, у такій самій промові торік фон дер Ляєн зробила питання російських коштів однією з центральних заяв щодо України – тоді вона вперше запропонувала механізм "репараційної позики". "За рахунок грошових залишків, пов’язаних із цими російськими активами, ми можемо надати Україні репараційну позику. Самі активи залишаться недоторканними", – казала фон дер Ляєн у вересні 2025 року.
За наступні місяці Єврокомісія підготувала юридичну конструкцію такої позики. Проте на грудневому саміті 2025 року лідери ЄС не змогли домовитися про її запуск (читайте про це в репортажі "Європейської правди" – Як ЄС уникнув катастрофи та врятував стабільність України).
Тоді замість репараційної позики ЄС домовився запозичити на міжнародних фінансових ринках 90 млрд євро під гарантії бюджету Євросоюзу і спрямувати їх на військові та бюджетні потреби України у 2026-2027 роках.
Але вже цього літа до питання російських активів довелося повернутися: Україна повідомила партнерам про дефіцит оборонного фінансування на 2026 рік обсягом близько 27 млрд доларів.
Як "раніше з’ясувала "Європейська правда", зараз обговорюється нова концепція: передати російські активи та пов’язані з ними зобов’язання від бельгійського Euroclear до спеціального механізму під контролем ЄС (більше читайте в статті Російські гроші ставлять на розморозку).
Але наразі це лише концепція: Єврокомісія поки що не підготувала не те що тексту законодавчої пропозиції для обговорення державами-членами, а й навіть прописаного юридичного механізму її реалізації.
Саме тому від фон дер Ляєн саме під час State of the Union – 2026 очікували
хоча б політичного сигналу, що ЄС може повернутися до теми заморожених активів.
Але президентка Єврокомісії вочевидь не захотіла оголошувати про нову ініціативу, щодо якої немає ані проєктів документів, ані політичної згоди. Щоб знову не "втрачати обличчя", як після невдачі з минулорічною "репараційною позикою".
Ще одна відмінність 2026 року від 2025-го – у минулорічній промові окремо порушувалось питання відмови від принципу одностайності в ЄС (на фоні втоми від постійних угорських вето), а цьогорічна промова цю тему оминає.
Так само тема розширення ЄС у SOTEU-2026 залишилася сюжетом другого плану на тлі значно більш сильного безпекового блоку. Фон дер Ляєн лише анонсувала, що Єврокомісія планує запропонувати дорожні карти для "кандидатів, які досягли найбільшого прогресу". Тема членства України, відкриття решти переговорних кластерів та навіть конкретного змісту майбутніх дорожніх карт розкрита так і не була.
Що ж, це добра демонстрація загальної картини відносин України та ЄС.
Безпекова та оборонна інтеграція з Євросоюзом в нас рухається швидше, ніж процес вступу до нього. Такими є реалії.
Авторка: Тетяна Висоцька,
кореспондентка "Європейської правди" у Брюсселі