Трамп говорить про перемир'яЕнергетичне перемир'я. Реальність чи гра Трампа?
Україна кілька місяців намагалася домогтися взаємної паузи в ударах по інфраструктурі, але Москва відхилила ці пропозиції та лише посилила атаки.
Інформаційний простір сколихнула заява президента США Дональда Трампа про те, що Київ та Москва нібито домовилися про "енергетичне перемир'я". На своїй сторінці в соцмережі Truth Social він написав: "Україна погодилася не завдавати ударів по об'єктах російської енергетики. Росія погодилася вчинити так само!". Проте чи справді існує така угода? Заяви українського керівництва та оцінки західних аналітиків свідчать про те, що господар Білого дому, ймовірно, видав бажане за дійсне.
Позиція України
Президент України Володимир Зеленський не підтвердив наявності твердої домовленості. З його слів випливає, що Україна лише запропонувала партнерам (очевидно, США) виступити гарантами такої угоди з Росією. “Якщо партнери готові забезпечити реальне бажання Росії не завдавати ударів по нашій електроенергетиці, інших енергетичних об'єктах, критичній інфраструктурі та переміщенню продовольства, то ми, звичайно, готові забезпечити відповідну відмову від наших ударів”, — наголосив Зеленський.
Український президент підкреслив, що Київ не впевнений у бажанні РФ дотримуватися будь-яких домовленостей. Щоб угода мала сенс, вона повинна бути довгостроковою та надійною, а не просто дати росіянам перепочинок на час їхніх виборів чи для послаблення тиску на паливний сектор РФ. Разом із тим Зеленський зазначив, що деескалація щодо критичної інфраструктури могла б стати "першим кроком до миру".
У Кремлі слова Трампа та відповідь Зеленського наразі не коментували.
Чому Трамп поспішив із заявою?
Джерела видання Financial Times, наближені до переговорного процесу, підтверджують, що ідея енергетичного перемир'я обговорюється давно. Україна кілька місяців намагалася домогтися взаємної паузи в ударах по інфраструктурі, але Москва відхилила ці пропозиції та лише посилила атаки.
За даними співрозмовників FT, знайомих із позицією Кремля, Володимир Путін категорично не хоче укладати енергетичну угоду перед зимою. Він вважає, що блекаути в холодну пору року можуть змусити Київ піти на поступки.
Навіщо ж тоді Дональд Трамп зробив таку заяву? Високопосадовці вважають, що це спроба заспокоїти американських виборців на тлі подорожчання пального. Трамп прагне показати громадянам США, що він активно працює над зниженням цін на енергоносії.
Напередодні цієї заяви, під час візиту до Ірландії, президент США публічно закликав Володимира Зеленського припинити удари по російських нафтопереробних заводах (НПЗ), оскільки це, на його думку, провокує дефіцит дизельного пального у світі: "Хай б'є по інших цілях, але не по дизельному паливу".
Хто насправді винен у паливній кризі?
Трамп стверджує, що світові ціни на дизель ростуть через війну в Україні, а не через ситуацію на Близькому Сході. Однак статистика доводить протилежне.
Світові ціни на нафту та нафтопродукти почали стрімко зростати після того, як у лютому цього року США разом з Ізраїлем розпочали війну проти Ірану. Це призвело до блокування судноплавства через Ормузьку протоку, якою раніше проходило близько 25% світового постачання нафти та 20% скрапленого газу.
Через війну в Ірані експорт нафти з країн Перської затоки скоротився мінімум на 10 млн барелів на день, а експорт дизпалива — на 1 млн барелів (дані Міжнародного енергетичного агентства).
Через війну в Україні експорт нафти з Росії скоротився на 0,6 млн барелів, а дизпалива — на 0,8 млн барелів(дані KSE та Bloomberg).
Отже, удари США по Ірану коштували світу 11 млн барелів нафти й дизеля на добу, тоді як удари українських дронів по РФ — приблизно у вісім разів менше. Причина високих цін — це глобальний дефіцит на ринку, який статистично на 90% спричинений близькосхідним конфліктом, а не точністю українських безпілотників, які вражають російські НПЗ.