Кравченко підписав підозру директору НАБУ Кривоносу. Що відомо?

Генеральний прокурор Руслан Кравченко після подання у відставку заявив про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу.

Про це Кравченко повідомив у відеозверненні.

Він звинувачує Кривоноса у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

Детальніше про підозру директору НАБУ

За словами Кравченка, Офіс генпрокурора здійснює процесуальне керівництво в десятках кримінальних проваджень, у яких розслідують можливі тяжкі та особливо тяжкі злочини працівників НАБУ і САП.

«Щоб не бути голослівним, спираючись на зібрану доказову базу, я підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Я підозрюю його у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі та у фіктивному усиновленні з метою штучно створити підстави для уникнення відповідальності в суді», — заявив Кравченко.

Кравченко також заявив про підписання ще однієї підозри, яка, за його словами, стосується «близької до керівника САП особи».

Він звинувачує цю людину у впливі на суддів ВАКС, пропозиції неправомірної вигоди та сприянні в ухиленні від мобілізації. Імені Кравченко не назвав.

Загалом генпрокурор повʼязав ці провадження з операцією «Карфаген». За його версією, її метою було отримати доступ до матеріалів справ щодо представників НАБУ і САП та зупинити ухвалення рішень.

Кравченко також заявив, що його відставка не є визнанням вини чи результатом будь-якої домовленості. Крім того, він закликав директора НАБУ Семена Кривоноса та керівника САП Олександра Клименка також подати у відставку.

Що кажуть у НАБУ і САП

Антикорупційні органи назвали дії Кравченка продовженням «системної атаки на незалежні антикорупційні органи».

Там наголосили, що директору НАБУ Семену Кривоносу станом на зараз офіційно не вручали підозру.

«Відтак заяви Генерального прокурора, який нещодавно подав у відставку, наразі мають публічний, а не процесуальний характер», — заявили в НАБУ і САП.

Антикорупційні органи також заперечили твердження Кравченка про нібито вилучення матеріалів кримінальних проваджень під час слідчих дій в Офісі генпрокурора.

Президент Володимир Зеленський після заяв генпрокурора повідомив, що Кравченко має залишити посаду.

«У цього Генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади. Саме це я йому і сказав. Україна бачила всі причини. Якщо він вважає це політичним тиском, нехай так і називає», — написав Зеленський.

Президент закликав народних депутатів підтримати звільнення Кравченка «невідкладно».

Водночас подання заяви про відставку саме по собі не означає автоматичного звільнення генерального прокурора. Кравченко залишається на посаді до ухвалення відповідного рішення Верховною Радою.

Що відомо про відставку Кравченка

8 вересня 2026 року Генпрокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку. Він назвав це політичним рішенням.

Заява про відставку зʼявилася на тлі розслідування НАБУ і САП у межах операції «Карфаген» щодо ймовірного прикриття шахрайських колцентрів. У справі фігурує посадовець Офісу генпрокурора Сергій Кропива.

«Це політичне рішення. І я прийняв його свідомо. Не хочу, щоб посаду Генерального прокурора використовували як інструмент політичного протистояння. Моя позиція щодо звинувачень залишається незмінною», — написав Кравченко.

При цьому ще 7 вересня генпрокурор говорив журналістам, що не збирається самостійно подавати у відставку. За його словами, він готовий залишити посаду, якщо це ініціює президент або відповідне рішення ухвалить парламент.

Того ж дня «Українська правда» з посиланням на джерела писала про зустріч Зеленського з Кравченком і головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією. За даними видання, після неї мали визначити подальше перебуванням Кравченка на посаді.

Детальніше про операцію «Карфаген»

5 вересня НАБУ і САП повідомили про викриття злочинної організації, яку, за версією слідства, очолював посадовець Офісу генпрокурора.

В антикорупційних органах зазначили, що організація могла «кришувати» мережу шахрайських кол-центрів і займатися легалізацією майна.

Частину отриманих коштів учасники схеми легалізували через купівлю нерухомості, коштовностей та іншого цінного майна на понад 20 млн грн, кажуть у НАБУ і САП. Ще понад 10 млн грн розмістили на рахунках близьких людей, оформлюючи ці кошти як доходи від підприємницької діяльності.

Організатором схеми слідство називає заступника начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергія Кропиву, якого затримали 4 вересня. 

6 вересня Кравченко заперечив причетність до прикриття шахрайських кол-центрів. Працівника ОГП, який фігурує у справі, відсторонили від роботи.