Медіа: США виділили 161 млн доларів на космічний ядерний реактор
Американська компанія Antares перемогла в конкурсі Повітряних сил США та отримає 161 млн доларів на розробку демонстратора космічного ядерного реактора. Планується наземна демонстрація реактора R1-S (потужність від 100 кВт до 1 МВт) та його інтеграція з космічним апаратом для можливих льотних випробувань. Раніше мікрореактор Antares Mark-0 досяг критичності, а Mark-1 мають протестувати у 2027 році. США паралельно розвивають програми космічної ядерної енергетики: ініціативу NSTM-3 для орбіти та Місяця, місію Space Reactor-1 Freedom (запуск до Марса наприкінці 2028 р., 20 кВт) та проєкт Lunar Reactor-1 (запуск у 2030 р.) для живлення місячної інфраструктури.
Space-based aircraft tracking system - космічна система спостереження за літакамиАмериканська компанія Antares перемогла в конкурсі Повітряних сил США на створення демонстратора космічного ядерного реактора та отримає $161 млн на його розробку.
Про це пише "Мілітарний" з поиланням на пресреліз компанії.
У межах програми Antares проведе наземну демонстрацію реактора R1-S, після чого інтегрує його з космічним апаратом для проходження льотної сертифікації. Потенційно це може завершитися запуском реактора в космос.
Реклама
Технічні характеристики R1-S наразі не розкриваються. Відомо, що наземне сімейство реакторів R1 використовує паливо HALEU у формі частинок TRISO, графітову активну зону, натрієві теплові трубки та замкнений цикл Брайтона з азотом.
Для реакторів сімейства R1 Antares заявляє електричну потужність від 100 кВт до 1 МВт та ресурс понад шість років. Водночас ці характеристики не можна безпосередньо переносити на космічний R1-S.
РФ і Китай нарощують ядерні арсенали: у світі зросла кількість розгорнутих боєголовок
Компанія також планує використати реактор Mark-1 для живлення неназваного "операційного наземно-космічного об’єкта". Ймовірно, йдеться про інфраструктуру для забезпечення космічних операцій, однак Antares не уточнює її призначення.
4 червня 2026 року мікрореактор Antares Mark-0 вперше досяг критичності в Айдахо в межах пілотної реакторної програми Міністерства енергетики США.
Mark-0 був реактором нульової потужності й не виробляв електроенергію. Його використовували для перевірки фізики активної зони, запасу реактивності, систем керування та аварійного зупинення.
У 2027 році Antares планує випробувати Mark-1, який має працювати понад шість місяців разом із системою перетворення енергії на основі замкненого азотного циклу Брайтона.
США паралельно розвивають програми космічної ядерної енергетики для наукових, дослідницьких і військових завдань.
Реклама
Ініціатива NSTM-3, затверджена у квітні 2026 року, передбачає створення реакторів малої та середньої потужності для роботи на орбіті та поверхні Місяця. У 2030-х роках планують розгорнути установки потужністю щонайменше 100 кВт.
NASA і Пентагон проводитимуть окремі конкурси, але за можливості використовуватимуть спільні конструктивні рішення, ядерне паливо, системи перетворення енергії та наземну інфраструктуру.
Першою льотною демонстрацією має стати Space Reactor-1 Freedom. NASA планує його запуск до Марса наприкінці 2028 року. Реактор на паливі HALEU має виробляти 20 кВт електричної потужності та живити 12-кіловатний двигун Холла.
Наступним проєктом має стати Lunar Reactor-1, який NASA та Міністерство енергетики США планують підготувати до запуску у 2030 році. Він має забезпечувати місячну інфраструктуру електроенергією щонайменше п'ять років незалежно від освітлення та температури.
Окрему програму реалізує Пентагон. За наявності фінансування до 2031 року він планує розгорнути реактор середньої потужності для неназваної військової космічної місії.