Енергетичні об'єкти Києва є ціллю росіян з першої воєнної зими (Фото: REUTERS/Valentyn Ogirenko)«Молитися на градусник». Чому Лівий берег Києва увійде у зиму без резервного тепла — і чиї інтереси стали на заваді
Будівництво додаткових котелень на лівобережжі столиці — на випадок нових руйнувань ТЕЦ — досі перебуває на початкових етапах. Причина: столичні посадовці змінювали адреси ділянок під ці об'єкти. Пояснення цієї тяганини є досить сумнівними.
Українська столиця увійде в опалювальний сезон за сценарієм, який, на жаль, уже цілком передбачуваний. Дефіцит ракет-перехоплювачів до Patriot майже гарантовано призведе до руйнування найбільших енергетичних і теплових об'єктів. Брак електрики частково можна компенсувати з Об'єднаної енергосистеми, а от теплова інфраструктура взимку залишиться критичною вразливістю.
Саме вона була однією з головних цілей ворожих ударів у 2025−2026 роках: ТЕЦ-4 (Дарниця) і ТЕЦ-6 (Троєщина) отримали критичні ураження, через що житловий фонд лівобережжя залишався без опалення в аномально холодну зиму. Тому цього разу місто спробувало розгорнути масштабну підготовку — будівництво нових і відновлення закинутих котелень, щоб замістити централізовану генерацію тепла.
NV Бізнес з’ясував обставини, які розтягнули терміни цих робіт — і через які столиця ризикує знову зустріти холод на лівому березі непідготовленою.
Незамінним ТЕЦ знайшли заміну
Три теплоелектроцентралі Києва — ТЕЦ-4, 5 і 6 — сумарно виробляють 2,7 гігавата тепла.
Донедавна саме ця цифра була головним аргументом столичної влади. Мер Віталій Кличко стверджував, що побудувати паралельну, децентралізовану систему теплопостачання такого масштабу за короткий строк неможливо.
Реальність виявилася дещо кращою. Щоб закрити мінімальні потреби, наприклад, найбільш централізованої зони ТЕЦ-4 — лівобережні райони Дарницький і частину Дніпровського, — за розрахунками Державного Агентства відновлення, достатньо 350−390 МВт теплової потужності (300−335 гігакалорій на годину). Втім в Агентстві орієнтуються на суттєво більший запас — до 560 МВт (480 гігакалорій на годину). Одна із запроектованих станцій розташована на стику зон ТЕЦ-4 і ТЕЦ-5. Якщо Київ встигне модернізувати з'єднання й замінити cтарі агрегати, то нова потужність зможе прикривати одразу дві зони — зокрема й найпроблемнішу на Правому березі: Печерськ і Звіринець з прилеглими районами, які належать до зони ТЕЦ-5.
Сергій Сухомлин, колишній глава Держагентства відновлення розповів NV Бізнес, що поштовхом до проекту стала ситуація в лютому 2026-го: «Удари по ТЕЦ, місто без тепла — і уряд разом із київською владою почали діяти. Потрібен був план на наступний опалювальний сезон».
Реклама:
За взірець узяли досвід Харкова, який попри удари по ТЕЦ не втратив систему опалення. «Харків фактично не зливав систему. Їм вдалось швидкими темпами децентралізувати генерацію і тепло», — додав Сухомлин. Саме тоді, на одному зі штабів із питань опалення Києва, Агентству доручили реалізувати подібний проект децентралізованого теплозабезпечення для зони ТЕЦ-4.
Ще одну невелику котельню, приблизно на 40 МВт, можливе візьме на себе Нафтогаз — компанія може перенести до Києва об'єкт, який побудований в іншому регіоні.
По ще одній котельні досі триває переговорна процедура з підрядником. Приклад одиничного об'єкта — котельня орієнтовно на 120 МВт, газова, напівпідземна: повністю під землю ставити заборонено нормативами, для аварійного скидання газу потрібен вихід нагору. Обладнання переважно українського виробництва.
Утім, ключова проблема — не гроші і не обладнання, а земля.
Навесні Сухомлин оцінював, що проект децентралізації теплопостачання реалізують до початку опалювального сезону.
Зараз каже про зсув графіка: більшість робіт завершать лише до кінця року.
«Ми не можемо працювати окремо від Києва: під ці об'єкти потрібні земельні ділянки, а це рішення сесії Київради», — пояснює він. За його словами, місто спершу виділило кілька ділянок, потім без пояснень змінило рішення. «Ми знову зробили цю роботу [по інженерних розрахунках], після чого одна з ділянок знову зникла: сказали, що рішення сесії було ухвалене неправильно, потрібна нова сесія», — розповів Сухомлин.
Річ у тім, що без зафіксованої підписом мера Віталія Кличка ділянки неможливо навіть зробити гідравлічний розрахунок потужності. «Навіть якщо там теоретично можна побудувати 500 МВт, це не означає, що гідравліка потягне такий об'єкт — систему треба балансувати», — додає очільник Агенства.
Реклама:
Наразі у роботі — п’ять об'єктів. «По чотирьох уже підписані договори й тривають роботи: котловани готові, зараз бетонують, на вересень-жовтень заплановане постачання котлів і насосних груп, на листопад — обв’язка і збирання, а запуск — на грудень», — розповів Сухомлин.
Це щонайменше на 60 днів пізніше від початку опалювального сезону.
Ситуацію із земельним питанням для нової генерації в столиці пояснила редакції Лілія Пашинна. Представниця бюджетного комітету Київради від Слуги народу у коментарі NV Бізнес згадала, що за останні три місяці Київрада провела декілька сесій, на майже кожній з яких надавали земельні ділянки під будівництво різних об'єктів для ДТЕК, Київтеплоенерго для потреб децентралізації тепла та енергетики.
Теоретично адреси земельних ділянок у пов’язаних проєктах могли підмінятися чи пропонуватися заново, утім це не є юридичним порушенням регламенту Київради.
Регламент не забороняє подавати нові проєкти рішень з тих самих потреб (будівництво одного і того самого обєкта, але зі зміною локації - ред) міста повторно, якщо попередній документ, попри ухвалення більшістю голосів, просто зависає без руху — і його не підписує голова КМДА Віталій Кличко.
Перевірити підміни у відкритому доступі неможливо: проекти таких рішень мають гриф «для службового користування» і не зберігаються навіть в особистих архівах депутатів.
Слідкуйте за руками
NV Бізнес ознайомився з підписаним мером Києва рішенням Київради від травня 2026 року та кількома суміжними документами з грифом «для службового користування». Їхній зміст приблизно такий: місто погодило використання земельних ділянок для розміщення об'єктів критичної інфраструктури — у межах проекту Комплексного плану стійкості територіальної громади Києва". Йдеться про резервні джерела теплопостачання для споживачів лівобережної частини міста з чітко визначеними локаціями: будівництво котелень із певним рівнем захисту на конкретних ділянках.
Реклама:
Однак через два тижні Департамент ЖКГ прямо назвав затверджені адреси й параметри об'єктів «орієнтовними», зазначивши, що остаточні локації ще визначає замовник — тобто Агентство.
При цьому адреси фактично надає місто і Київрада, а не урядове Агентство відновлення. Надодачу, одна з погоджених рішенням Київради адреса у подальшому переліку вже не фігурує. Це чітко зафіксовано у документах, які є у NV Бізнес.
Виходить, що міська рада юридично затверджує конкретні ділянки, а потім виконавчий орган пише, що ці самі параметри ще підлягають уточненню.
Отже, команда міського голови з незрозумілих причин принаймні один раз документально змінила адреси ділянок, не пояснюючи причин, — що відтягувало початок інженерних робіт зі зведення котелень. А гриф «для службового користування» дав змогу приховати проекти цих рішень від громадськості, ставлячи Агентство перед фактом при кожній такій зміні.
За даними редакції, остання зміна ділянки відбулась в середині липня.
Запит NV щодо замін земельних ділянок — прес-служба Кличка переадресувала до Юлії Грамотної, помічниці першого заступника міського голови Миколи Пантєлєєва. Юлія Грамотна повідомила NV Бізнес, що місто сприяє реалізації заходів плану енергостійкості та виконує всі необхідні процедури й вимоги.
Щодо землевідведення для робіт, які виконує Держагентство відновлення, за її словами, Київрада ухвалила відповідні рішення. Йшлося про два запита. Перше рішення про відведення земельної ділянки під будівництво було прийняте 28 травня — при цьому запит від агентства надійшов 26 травня.
Другий запит датований 15 червня, а рішення за ним ухвалили лише 14 липня. Такий тривалий термін розгляду пояснюється помилкою в адресі ділянки, через яку рішення довелося коригувати — зазначила Грамотна.
Реклама:
Інших проблем, які б впливали на процес відведення землі, за словами представниці міськради, не було й немає — принаймні офіційно про це місто не інформували.
Є й інший бік гальмування подібних проектів по розбудові генерації. За словами джерела NV Бізнес, у профільної команди Агентства немає серйозних побоювань щодо переслідування силовиками за ухвалені рішення — і є воля пришвидшувати всі дозволені державою процедури. Тоді як виконавці на боці міста діють значно обережніше.
Декілька джерел у бізнесі та держсекторі говорять і про глибший конфлікт: залучені органи діють не в інтересах громади (ключова ціль якої тут очевидна: завершити об'єкти децентралізації якнайшвидше), а керуються формальними приписами й часто корпоративними інтересами. Досить тривалою виявилась суперечка й щодо самих параметрів проектів децентралізації: одні, зокрема Держаудитслужба, наполягала на економії коштів — тобто будувати генерацію «на короткому плечі» від основних потужностей. Тоді як інші органи вимагали «диверсифікації ризиків»: розташування об'єктів подалі від традиційних точок. А поки відомства обмінювались бюрократичними листами, правоохоронці активно працювали над підозрами для місцевих чиновників, що лише знижувало мотивацію останніх ухвалювати рішення.
Пашинна, через яку проходять ключові бюджетні проекти рішень столиці, впевнена: місто не зможе реалізувати власну програму підготовки до опалювального сезону навіть наполовину.
Земля на перспективу?
За наявними оцінками стейкхолдерів, по одній з версій, не можна виключати, що окремі зміни в ділянках на рівні Київради могли бути вигідними низці забудовників, які неофіційно зверталися до керівництва міста перенести котельні на інші території.
Реклама:
Редакція не може розкривати деталей документа, які б вказували на конкретне місце. Утім, одна з цих «виведених» з-під будівництва нової котельні ділянок вже має по сусудству розбудовану сучасну інфраструктуру, здатну привабити майбутніх клієнтів, — і зведення на ній нових квадратних метрів тут цілком може стати прибутковою інвестицією для девелоперів. Звісно, якщо безпекова ситуація у Києві покращиться і розпочнеться новим бум у галузі. Не виключено також, що самих забудовників турбують уже зведені ними ж об'єкти: поява котелень поруч несе ризики ураження під час повітряних атак, а також репутаційні ризики.
На запитання кореспондента NV Бізнес ані Кличко, ані Пантєлєєв не дали прямої відповіді щодо того, чи зверталися до них забудовники з подібними проханнями. Водночас версія про помилку в адресі, яку Грамотна назвала основною причиною зміни ділянки не виглядає переконливою.