Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

ГУР оприлюднило дані виробників російської балістики та РЕБ

11:42:46

Головне управління розвідки Міністерства оборони України опублікувало дані 155 підприємств, які входять до складу або перебувають під управлінням холдингу Роселектроніка російської державної корпорації Ростех. Про це повідомила пресслужба ГУР у вівторок, 8 вересня.   Холдинг об'єднує підприємства і наукові організації, що спеціалізуються на розробці й виробництві радіоелектронних компонентів і технологій, засобів і систем зв'язку, автоматизованих систем управління, робототехнічних комплексів, надвисокочастотної електроніки, обчислювальної техніки та телекомунікаційного обладнання.    Продукція використовується у майже всій номенклатурі російського озброєння - балістичних і крилатих ракетах, БпЛА, засобах РЕБ, військовій техніці, системах радіолокації та зв'язку армійської, фронтової та стратегічної авіації тощо.   До Роселектроніки, зокрема, входять підприємства, задіяні у кооперації з виробництва балістичних ракет 9М723 ОТРК Іскандер-М та 3М22 Циркон:  

Іран пригрозив США "економічною війною" та новою ракетою

11:22:05

Іран пригрозив США "економічною війною" та заявив, що випустив нову ракету по американських військових кораблях. Про це заявив секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї, пише  Reuters у вівторок, 8 вересня.   "Вашингтон отримав чітке попередження у вигляді нових іранських ракет. На економічну війну буде відповідь у вигляді створення морської зони відчуження, що простягатиметься через Перську затоку аж до периметра блокади. Підхід до військових кораблів і баз США принципово переглянутий", - наголосив Резаї.   Очевидно, йдеться про балістичну ракету Qassem Basir (Касем Басір), яку, за повідомленнями іранських ЗМІ, Тегеран використовував при обстрілі кораблів ВМФ США в районі Ормузької протоки. Американські військові, однак, повідомляли, що ракетних ударів по кораблям не було. Іран стверджує, що Qassem Basir є модернізованою ракетою з поліпшеною маневреністю, здатною обходити протиракетну оборону, з системою наведення, ефективною проти засобів радіоелектронної боротьби. Іранські ЗМІ писали, що вперше цю ракету Тегеран застосував у бойових умовах у червні 2025 року проти Ізраїлю.   Іран має намір найближчими днями оголосити нову заборонену зону в затоці і опублікувати карту морського коридору, яким Корпус вартових ісламської революції Ірану пропускатиме судна через Ормузьку протоку з дозволу Тегерана.   Нагадаємо, ВМС США 14 липня відновили військово-морську блокаду суден, що прямують до іранських портів і прибережних районів або з них. З моменту відновлення морської блокади Ірану військові США перехопили вже 94 торгові судна . Пентагон продовжує розгортання військ на Близькому Сході, оскільки адміністрація президента США Дональда Трампа готується до продовження конфлікту з Іраном до 2027 року.

Скандал в Естонії навколо снарядів для України: стали відомі нові деталі

10:51:51

Близько третини поставок боєприпасів для України за виділені Естонії кошти не дійшла до адресата. Про це пише естонська газета Postimees із посиланням на дані Державного центру оборонних інвестицій (RKIK).   "Естонія мала поставити Україні боєприпаси на загальну суму 585 млн євро за кошти Європейського фонду миру (EPF) та інших країн-донорів, чиї імена не розголошуються. Однак поставки майже на третину від загального обсягу, на суму 183 млн євро, не відбулися. Водночас є ризик, що 72 млн євро із цієї суми естонським платникам податків доведеться списати у збиток", - йдеться у статті.   Кошти із заморожених російських активів виділяли EPF та країни-донори для закупівлі різних видів боєприпасів у всьому світі та їх подальшого передання Україні.   За ними було укладено 19 контрактів на поставку 28 типів боєприпасів. Із 585 млн євро Естонія на сьогодні використала 346 млн, за які було отримано 160 тис. од. боєприпасів, переважно артилерійських снарядів калібру 122-155 мм. Успішно виконаних контрактів - 10. Ще два контракти на суму 57 млн євро перебувають на стадії виконання.   Однак сім із 19 контрактів виявилися проблемними і були повністю розірвані. У рамках цих угод Державний центр оборонних інвестицій (RKIK) здійснив передоплату на суму 72 млн євро, але очікуваних боєприпасів так і не отримав.   Загалом Україні не було поставлено боєприпасів на 183 млн євро - майже третину від тієї суми, яку було довірено Естонії для закупівлі.   Протягом вересня до Естонії мають прибути слідчі Європейської комісії, які з'ясують, чи виконала країна свої зобов'язання щодо прояву належної обачності. Від цього може залежати, чи доведеться Естонії повертати 60-70 млн євро.