Ядерні об'єкти стають вразливими під час воєнних конфліктів (Фото: Reuters)Міф про «чистий атом». Чому Європа сперечається про АЕС і чого її вчить український досвід
Війна проти Ірану та чергова хвиля енергетичної нестабільності змусили європейських політиків повернутися до обговорення атомної енергетики, проте за деклараціями про безвуглецеву генерацію ховаються кліматичні та безпекові ризики.
Катастрофа на японській АЕС «Фукусіма-Дайіті» у березні 2011 року зупинила розширення атомної генерації в багатьох країнах світу. Однак через 15 років заклики збільшити частку АЕС знову лунають у Брюсселі.
Єврокомісар з питань кліматичної політики Вопке Гукстра назвав атомну енергію одним із ключових джерел для ЄС. Водночас науковці закликають оцінювати реактори без ілюзій, оскільки атомна генерація залишається найменш гнучкою та вразливою до кліматичних змін і безпекових загроз, пише Euronews.
Вуглецевий слід і кліматична вразливість
Атомну енергетику позиціонують як базове джерело без викидів CO₂ під час генерації. Однак викладач Бізнес-школи Саїд Оксфордського університету Беттина Віттнебен наголошує, що повний вуглецевий цикл АЕС є суттєвим. Використання великих обсягів бетону та сталі під час будівництва створює значні «вбудовані» викиди. До цього додаються вуглецеві витрати на видобуток і транспортування урану, а також капітальні витрати на демонтаж станцій та захоронення відходів.
Крім того, АЕС залежать від кліматичних чинників. Літня спека та посухи в Європі призвели до міління річок і змусили АЕС у Франції, Угорщині та Румунії скорочувати виробіток або зупиняти реактори. Один ядерний реактор споживає від 1500 до 2700 літрів води на МВт·год для охолодження. За відсутності стабільного водопостачання виникає ризик перегріву активної зони, що робить АЕС залежними від водних ресурсів під час посух.
На тлі цього, за даними аналітичного центру Ember, саме сонячна генерація під час літніх хвиль спеки продемонструвала зростання до 17% і стала єдиним великим джерелом, що працює ефективніше за звичні показники.
Масштаби генерації та проблема Hellbrise
За даними Єврокомісії, у 2025 році АЕС забезпечили 23,3% електроенергії в ЄС (652 ТВт·год). Понад половину цього обсягу (392 ТВт·год) забезпечила Франція, де атомна енергетика становить 68,8% генерації. Серед інших великих виробників — Іспанія (54,1 ТВт·год), Швеція (46,7 ТВт·год), Фінляндія (32,8 ТВт·год), Чехія (31,9 ТВт·год) та Бельгія (24,1 ТВт·год).
Реклама:
Завдяки розвиненій мережі Франція залишається найбільшим експортером електроенергії в Європі. Проте висока концентрація атомних потужностей створює системний дисбаланс. У періоди високої генерації з відновлюваних джерел у Європі виникає явище Hellbrise — надлишок сонячної та вітрової енергії, що формує від'ємні ціни. Атомні станції не спроможні швидко та з мінімальними витратами маневрувати потужністю.
Для розв’язання цієї проблеми ЄС розвиває системи акумуляторного зберігання енергії (BESS).
В Євросоюзі у 2025 році ввели в експлуатацію 36 ГВт·год нових накопичувачів і збільшили загальну потужність BESS понад 100 ГВт·год, що дає змогу згладжувати вечірні піки споживання.
Досвід Німеччини та безпековий вимір
Особливою є позиція Німеччини, яка 15 квітня 2023 року зупинила останні три реактори після закону про поетапну відмову від АЕС. Попри те, що канцлер Фридрих Мерц назвав цей крок стратегічною помилкою, дані Energy Institute свідчать, що у 2025 році вітер і сонце забезпечили 44% німецької електроенергії і вперше випередили викопне паливо. Частка вугілля в країні скоротилася до 21%, а повна відмова від нього планується до 2038 року.
Для українського ринку європейська дискусія довкола АЕС доповнюється безпековими та інфраструктурними чинниками. Події навколо Чорнобильської та Запорізької АЕС продемонстрували, що великі об'єкти атомної генерації створюють додаткові ризики під час військових конфліктів, перетворюються на потенційні цілі для ураження або засоби тиску. Ураження централізованих інфраструктурних об'єктів підтвердило економічну та операційну доцільність розсередженої генерації.
На відміну від АЕС чи ТЕС, мережі сонячних і вітрових станцій у поєднанні з накопичувачами BESS демонструють вищу маневреність і стійкість до точкових атак, що повністю відповідає загальному вектору європейського ринку на децентралізацію та відновлювану енергетику.
Реклама: