Ірина Кирилюк, старша директорка, регіональна керівниця з питань етики та комплаєнсу Visa у регіоні Східної та Південно-Східної Європи, Центральної Азії та Кавказу (Фото: NV)Сучасні платежі за швидкістю вже можна порівняти з Формулою-1 — Visa
Сучасні платежі за швидкістю вже можна порівняти з «Формулою-1», тому фінансовий моніторинг має переходити від аналізу транзакцій постфактум до виявлення підозрілої активності в режимі реального часу. Для цього фінансовим установам необхідно інвестувати в автоматизацію, штучний інтелект та поведінкову аналітику.
Ірина Кирилюк (Visa) стверджує, що швидкість сучасних платежів, порівнювана з Формулою-1, робить застарілим посттранзакційний фінансовий моніторинг. Для ефективної боротьби з фінансовими злочинами та використанням шахраями штучного інтелекту й діпфейків фінансовим установам необхідно перейти до аналізу активності в режимі реального часу, інвестувати в автоматизацію, ML та поведінкову аналітику, інтегруючи ці витрати у стратегічне планування.
Про це під час івенту Radio NV «Слідкуй за грошима. Нові підходи до боротьби з відмиванням коштів» заявила Ірина Кирилюк, старша директорка, регіональна керівниця з питань етики та комплаєнсу Visa у регіоні Східної та Південно-Східної Європи, Центральної Азії та Кавказу.
Реклама:
За її словами, стрімке зростання швидкості та кількості платежів змушує фінансові установи змінювати підходи до управління ризиками.
«Якщо ми порівняємо сучасні платежі з автоспортом, то ми вже давно перейшли з міських доріг до Формули-1», — сказала Кирилюк.
Вона зазначила, що щосекунди здійснюються десятки тисяч транзакцій, тому традиційні методи фінансового моніторингу вже не відповідають реаліям сучасної платіжної системи.
«Історично фінансовий моніторинг керувався принципом: щось сталося, а потім ми проаналізуємо», — пояснила Кирилюк.
За її словами, раніше фінансові установи могли аналізувати операції за день, тиждень, місяць або навіть квартал, щоб виявити певні тенденції. Однак за нинішньої швидкості платежів цього вже недостатньо.
«Наразі цього точно недостатньо, тому що ми бачимо потужний зсув від посттранзакційного моніторингу до того, щоб імплементувати компоненти навіть прогностичного аналізу і виявляти дуже багато індикаторів у режимі реального часу», — зазначила Кирилюк.
Перехід до роботи в режимі реального часу, за словами представниці Visa, передбачає широке використання автоматизації, машинного навчання, нових підходів до обробки даних, штучного інтелекту та поведінкової аналітики.
«У Excel ми вже працювати не можемо», — наголосила Кирилюк. Вона звернула увагу, що злочинці також активно використовують сучасні технології для реалізації шахрайських схем.
«Злочинці інвестують дуже багато і в штучний інтелект, і в діпфейки, і в дуже багато різних схем», — сказала вона.
Тому фінансовим установам необхідно відповідати на ці виклики інвестиціями в технології та аналітичні інструменти.
Реклама:
«Якщо ми хочемо хоча б не сильно відставати, то потрібно інвестувати. Потрібно інвестувати в автоматизацію», — заявила Кирилюк.
Вона закликала фінансові установи регулярно оцінювати потреби своїх підрозділів фінансового моніторингу та враховувати відповідні витрати під час формування бюджетів.
«Запитайте себе у фінансовій установі: коли ви востаннє запитували фінмоніторинг, що вам потрібно, чи маєте ви всі необхідні аналітичні механізми для обробки даних, чи, можливо, щось потрібно закладати в бюджети», — зазначила Кирилюк.
Водночас вона підкреслила, що швидкі розрахунки сприяють розвитку економіки, однак одночасно створюють нові ризики. Швидкі розрахунки сприяють розвитку економіки, однак одночасно створюють нові ризики.
«Швидкість — це рушій економіки», — сказала Кирилюк. За її словами, фінансовий моніторинг та аналітика мають стати важливою частиною стратегічного планування фінансових установ.
«Фінансовий моніторинг, аналітика мають стати одними з важливих питань, які порушуються під час формування стратегії розвитку фінансової установи», — підсумувала Кирилюк.