Мы в соціальних мережах

Facebook

Showreel

Video

Норвегія арештувала російське судно на вимогу Нафтогазу

11:29:25

Норвегія арештувала російське судно Професор Молчанов в порту Баренцбурга на прохання української державної компанії Нафтогаз. Про це повідомила пресслужба компанії.   На судно Професор Молчанов було накладено арешт після того, як окружний суд Норд-Тромс надав Нафтогазу право арештувати російське судно.   Судовий процес та ухвала є частиною боротьби Нафтогазу за повернення активів компанії, експропрійованих Росією у 2014 році під час анексії Криму.   У квітні 2023 року арбітражний суд у Гаазі зобов'язав Росію виплатити Нафтогазу 4,22 млрд доларів плюс відсотки та судові витрати як компенсацію за активи, конфісковані нею у Криму, однак Москва цього не зробила. Тому Нафтогаз ініціював міжнародний розгляд, спрямований на примусове виконання рішення в країнах, де Росія має активи, зокрема у Норвегії.   Губернатор Шпіцбергену на виконання постанови суду Норд-Тромс наклав арешт на судно 2 вересня. Згідно з рішенням, судно не може залишати місце свого перебування. Питання щодо пасажирів, які перебувають на борту, вирішують норвезькі органи влади. Росія відреагувала на арешт судна. Міністр з розвитку Далекого Сходу та Арктики Олексій Чекунков назвав те, що відбувається, "черговим прикладом правового нігілізму та свавілля західних країн", пишуть росЗМІ. За його словами, Професор Молчанов є суверенною власністю держави, а його затримання "порушує норми міжнародного права". "Ми оскаржимо це рішення, такі прецеденти вже були", - заявив міністр виступаючи на сесії Східного економічного форуму у Владивостоці.   Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова пообіцяла Норвегії "відповідну реакцію".   Професор Молчанов - 71-метрове судно тоннажем 1753 т, побудоване в 1983 році, належить Росгідромету і з червня 2025 виконувало регулярні вантажопасажирські рейси з Мурманська в Баренцбург. Судно використовується для комерційних експедиційних круїзів, зокрема до архіпелагу Шпіцберген. Нагадаємо, на початку червня суд Швеції заарештував судно "тіньового флоту" РФ Caffa на запит України. Верховний суд Швеції постановив передати Україні конфісковане підсанкційне судно .

Вибух на вокзалі в Німеччині: постраждали українці

11:01:16

Внаслідок вибуху біля головного вокзалу Аугсбурга в Німеччині постраждали двоє перехожих - громадяни України. Про це повідомила пресслужба поліції Баварії.   Вибух стався вночі 2 вересня на вулиці Бангофштрассе неподалік головного залізничного вокзалу Аугсбурга. Невідомий предмет здетонував у наскрізному проході між будівлями торговельно-офісного комплексу. Унаслідок вибуху двоє громадян України дістали легкі тілесні ушкодження та акубаротравму. За даними поліції, постраждалі були перехожими й випадково опинилися на місці події. Це 17-річна дівчина та 18-річний юнак.   Вибухова хвиля також пошкодила фасади й вітрини сусідніх будівель, серед яких ювелірний магазин, банківське відділення та крамниця побутової хімії.   Слідчі встановлюють тип вибухового пристрою й перевіряють усі можливі версії, зокрема ймовірні кримінальні розбірки.   Зранку того ж дня у пішохідному тунелі вокзалу виявили ще один підозрілий предмет. Правоохоронці евакуювали вокзал і повністю зупинили рух поїздів.   Нагадаємо,  вибух в Аугсбурзі стався вночі 2 вересня біля головного вокзалу міста. Було відомо про двох постраждалих, але їхнє громадянство не повідомлялося.

Росія розганяє фейк про "нульову допомогу" Естонії Україні - ЦПД

10:49:58

Росія поширює в англомовному просторі ЄС фейк про "нульову допомогу" Естонії Україні. При тому, що загальна допомога Естонії у 2022-2027 роках сягає 1,41 млрд євро. Про це заявив Центр протидії дезінформації при РНБО в четвер, 3 вересня.   "Російські інформаційні ресурси поширюють, зокрема в англомовному інфопросторі ЄС, фейк про "нульову допомогу" Естонії Україні. Прокремлівські медіа та дезінформаційні мережі посилаються на таблицю Міністерства фінансів України, стверджуючи, нібито Таллінн опинився на останньому місці серед донорів і не надав Україні "жодного долара" від початку повномасштабного вторгнення. Насправді ця маніпуляція ґрунтується на підміні понять", - йдеться у повідомленні. Зазначається, що звітність Мінфіну України відображає лише прямі пільгові кредити та гранти, що надійшли безпосередньо до загального фонду держбюджету. Вона взагалі не враховує військову допомогу, передачу зброї, проєкти відбудови, гуманітарні вантажі, витрати на біженців та внески через фонди ЄС. Видаючи показник лише одного виду фінансування за весь обсяг підтримки, пропаганда РФ замовчує, що загальна допомога Естонії у 2022-2027 роках сягає 1,41 млрд євро. Зокрема, понад 810 млн євро становить пряма військова допомога, а невійськова підтримка та відбудова становить понад 420 млн євро.   "Таллінн закріпив щорічну військову підтримку Києва на рівні не менше 0,25% свого ВВП, а загалом спрямував на допомогу Україні понад 3% ВВП, що робить Естонію одним зі світових лідерів за цим показником", - наголосили у ЦПД.   За інформацією Центру, мета цієї інформаційної атаки РФ - посіяти недовіру та внести розкол між Україною та її найпослідовнішими партнерами.   Нагадаємо, міністр оборони Естонії Ганно Певкур подав у відставку на тлі скандалу з оборонними закупівлями для потреб України. Естонія заплатила близько 70 млн євро за артилерійські снаряди для України, але не отримала їх через невідповідність якості.