Гладишенка не було у початковому шорт-листі наглядової ради Сенс Банку

Член наглядової ради «Сенс Банку» Олег Містюк заявив, що до оприлюднення матеріалів журналістського розслідування не знав про існування Тимура Міндіча, Олександра Цукермана та Василя Веселого. Водночас Юрій Каціон, голова правління «Ощадбанку» підтвердив, що знає Веселого та спілкувався з ним, зокрема щодо заявки на фінансування бізнесу.

Про це вони заявили на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, передає народний депутат Ярослав Железняк.

На запитання, чи був Каціон співрозмовником Веселого у розмові про призначення наглядової ради «Сенс Банку» 12 травня 2025 року, яку раніше публікував український журналіст-розслідувач Михайло Ткач, він відповів, що не пам’ятає цього.

Каціон також зазначив, що не може коментувати неверифіковані та неідентифіковані матеріали журналістських розслідувань.

Містюк, зі свого боку, заперечив знайомство з фігурантами оприлюднених записів. За його словами, про Міндіча, Цукермана та Веселого він уперше почув після публікації матеріалів у жовтні–листопаді.

Водночас на плівках, які оприлюднив Ткач, Містюк згадується у розмовах Веселого та Цукермана. У них його характеризують як людину, яка «буде все виконувати» та «будет в строю… шоб не надо было звонить каждые 10 минут».

Шевкі Аджунер, колишній голова наглядової ради «Сенс Банку», не підключився до засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. За окремим рішенням ТСК його викликали на наступне засідання.

Позиція Мінфіну щодо справи Веселого і «Сенс Банку»

Після оприлюднення матеріалів розслідування Міністерство фінансів направило наглядовій раді «Сенс Банку» лист із переліком питань для внутрішнього дослідження. Йшлося, зокрема, про Василя Веселого, процедури фінансового моніторингу, а також можливі неправомірні чи незаконні дії членів наглядової ради та правління банку.

За словами міністра фінансів Сергія Марченка, міністерство не отримало «досить якісної та адекватної відповіді». Надану банком відповідь у Мінфіні, за його словами, сприйняли як «відписку».

У Мінфін також заявили, що не підтримували кандидатуру Олександра Гладишенка до наглядової ради «Сенс Банку».

Зауваження міністерства, за словами Марченка, стосувалися недостатнього досвіду кандидата. На момент висунення Гладишенко обіймав менеджерську посаду, а його попереднім місцем роботи був «Дельта Банк», який згодом збанкрутував.

Як Гладишенко потрапив у список кандидатів

Директор рекрутингової компанії Executive Search Ukraine (AMROP) Вієстурс Лієгіс підтвердив, що Олександра Гладишенка не було у початковому шорт-листі кандидатів до наглядової ради Сенс Банку.

За його словами, конкурсна комісія згодом переглянула список і попросила AMROP розглянути додаткових українських кандидатів. Після цього рекрутингова компанія надіслала комісії профілі та оцінки цих кандидатів, серед яких був і Гладишенко. Після цього комісія провела з ним співбесіду.

Василь Веселий і «Сенс Банк»

У 2024-му році український бізнесмен Василь Веселий став позаштатним радником правління державного «Сенс Банку» (до націоналізації — «Альфа-Банк»).

Після публікації перших частин «плівок Міндіча» голова правління «Сенс Банку» Олексій Ступак заявив, що Веселий більше там не працює після зміни складу наглядової ради в жовтні 2025-го.

За даними «Української правди» з посиланнями на власні джерела, Веселий неофіційно був «смотрящим» за державним банком. Зокрема, він зустрічався з Олександром Цукерманом («Шугарменом») та приїжджав на територію закритого комплексу на Трухановому острові, де збиралися фігуранти «плівок Міндіча». Більше про звʼязок Веселого з банком та оборонними закупівлями читайте у розслідуванні AIN.

Також джерела AIN у владних колах зазначали, що за роботи Веселого в «Сенс Банку» державний банк мав одну з найбільших часток на ринку легального гемблінг-еквайрингу. У сегменті Visa він фактично був єдиним банком із відповідним дозволом, а також мав дозвіл Mastercard.

Співрозмовники AIN припускали, що в банку могла діяти неформальна система обслуговування окремих компаній за відсоток. Документальних доказів цієї схеми та причетності до неї конкретних людей вони не мають, втім, у розмовах лунало прізвище Веселого як людини, яка могла бути дотичною до «схеми».

Посадовець, який побажав залишитися анонімним, в коментарі AIN зазначав, що «Сенс Банк» фактично монополізував гемблінг-процесінг за картками Visa. За його словами, «ПлейСіті» та Мінцифри зверталися до НБУ щодо демонополізації цього ринку, але, на його думку, «фінансовий регулятор зайняв пасивну позицію».