Наслідки російських ударів по енергосистемі Києва (Фото: REUTERS/Валентин Огиренко)«Столиця страждатиме». Взимку Київ може залишитися без світла, тепла й води — The Economist
Україна значно краще підготувалася до прийдешньої зими, однак російські атаки на енергетичну інфраструктуру стають небезпечнішими. Головними загрозами тепер є дефіцит ракет-перехоплювачів для балістичних ракет і нові російські реактивні безпілотники.
Про це йдеться в матеріалі The Economist. Видання зазначає, що після складної минулої зими Україна розпочала безпрецедентну програму підвищення стійкості енергосистеми. До початку зими країна розраховує мати надлишок генерувальних потужностей, 14 млрд кубометрів запасів газу, посилений фізичний захист ключових об'єктів енергосистеми, а також нові можливості протиповітряної оборони.
«До грудня ми зробимо втричі більше, ніж за будь-який попередній рік», — заявив енергетичний експерт Олександр Харченко.
Роботи із захисту енергосистеми вже виконано приблизно наполовину. Зокрема, у Києві почали укріплювати трансформатори, що знижують напругу з високовольтних ліній до рівня, необхідного для міських мереж. До цього року жоден зі 110-кілольтних трансформаторів столиці не мав захисту. Наразі захищено вже близько двох десятків об'єктів.
Однак, за даними The Economist, підготовка інфраструктури може виявитися недостатньою через зміну характеру російських атак.
Росія наростила виробництво балістичних ракет.
Росія збільшила виробництво балістичних ракет приблизно до 100 на місяць, тоді як запаси українських ракет-перехоплювачів скорочуються.
Україна розраховує отримати від партнерів ще близько 300 ракет Patriot цієї зими, однак гарантій таких поставок наразі немає.
Водночас великі теплоелектростанції неможливо повністю захистити від масованих ударів. «Зосереджений удар балістичними ракетами може знищити будь-яку з наших електростанцій», — заявив генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко.
За його словами, російські удари вже чотири місяці поспіль встановлюють місячні рекорди.
Нові реактивні дрони стали ще однією загрозою.
Ще серйознішою проблемою можуть стати нові російські реактивні безпілотники. Вони здатні розвивати швидкість до 600 км/год — приблизно втричі вищу, ніж у традиційних дронів типу Shahed.
Україні вдалося суттєво підвищити ефективність боротьби з поршневими безпілотниками: раніше вдавалося збивати понад 90% таких цілей. Однак ефективного й водночас недорогого засобу захисту від реактивних дронів наразі немає.
Реклама:
За даними джерела The Economist у командуванні протиповітряної оборони України, під час останніх атак поєднання винищувачів, переносних зенітних ракетних комплексів та автоматичних зенітних установок знищувало лише близько 30% реактивних безпілотників.
Особливо небезпечним є те, що деякі з них змогли уразити важливі об'єкти, які російським балістичним ракетам не вдавалося знищити протягом чотирьох років.
Головний ризик для Києва — не брак електроенергії, а її доставка.
Україна може увійти в зиму з достатнім обсягом електроенергії — зокрема через зниження промислового споживання. Проблемою стане інше: чи зможе енергосистема доправити цю електроенергію до міст, якщо Росія знищить місцеву генерацію та підстанції. Особливо вразливими залишаються Київ, Одеса та Кривий Ріг.
У столиці деякі підстанції не мають резервних потужностей. Вразливими є й лінії, що з’єднують Київ з атомними електростанціями, які забезпечують більшу частину електроенергії міста.
Крім того, від електропостачання залежить робота системи водопостачання. У разі її зупинки можуть виникнути проблеми з каналізацією та централізованим опаленням.
Ще одна проблема Києва — резервне опалення. За даними The Economist, близько 2500 із 15 000 будівель столиці не мають резервного джерела тепла.
«Столиця страждатиме, коли настануть морози»
Один із високопоставлених українських посадовців не бачить підстав очікувати, що прийдешня зима буде легшою за попередню. За його словами, з настанням морозів столиця «страждатиме».
Голова ДТЕК Максим Тимченко більш обережний, але також визнає: ніхто не може гарантувати, що проблеми минулої зими не повторяться.
Реклама:
Водночас Україна продовжує зміцнювати енергосистему та готувати її до можливих ударів. В одному з районів Києва ремонтна бригада прокладає потужніші силові кабелі, розраховані на аварійні навантаження.
«Ми зробимо свою роботу — це все, що ми можемо зробити. Тепер усе залежить від хлопців із ППО», — сказав бригадир Роман Кравченко.
Отже, Україна підходить до зими значно краще підготовленою, ніж рік тому. Водночас Росія наростила спроможності завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі, тому навіть наявність достатніх обсягів генерації та запасів газу не гарантує стабільного опалення й електропостачання у великих містах.
NV Бізнес писав про те, що столиця може виявитися не готовою до зими навіть на 50%.
11 серпня 2026 року киян попередили, що столиця не готова до зими навіть на третину.
Станом на середину серпня було виконано майже 50% запланованого обсягу робіт у межах підготовки Києва до опалювального сезону.